Катастрофа МН-17. Історія показує, що такі злочини безкарно не минають

Я пам’ятаю як у 1983 році, за наказом Юрія Андропова, радянські ПВО збили пасажирський Boeing-747 рейсу «Нью-Йорк-Сеул». Радянське радіо і ТВ тоді брехало точнісінько так само, як 30 років пізніше – путінські ЗМІ… «Не ми-не збили-не літак-случайно…». І лише коли вже не було куди діватися, то визнали, що таки збили…

Американські совєтологи кажуть, що цей злочин (вкупі з інтервенцією в Афганістан) значно пришвидшив як горбачовську «перебудову» зокрема, так і розвал СРСР в цілому…

У 1988 році, за наказом Каддафі (чи за його мовчазної згоди), лівійські терористи підірвали в небі над шотландським Локербі Boeing-747 авікомпанії Panamerican «Лондон-Нью-Йорк»… А згодом лівійського диктатора вже мертвого довго волочили по пустелі…

Рано чи пізно за це доводиться відповідати. І не лише «собою», а цілими країнами, які тобі були вручені і за які ти маєш нести відповідальність…

Збитий малайзійський Boeing в небі над Україною; збитий російським «Буком» і російськими військовими, збитий путінською Росією ще чекає на відплату та помсту…

Такі злочини безкарно не минають. Терміну давності в них немає. І справа навіть не у формальних судах чи розслідуваннях. Так велять невблаганні і незворотні закони історії!