Львівське сміття довго не терпітимуть. І тоді жоден прем’єр не допоможе

Якщо до початку літа не будуть прийняті рішення, а до осені виконані перші роботи, дороги для сміттєвозів зі Львова знову перекриють. І жоден прем’єр тоді вже не зможе переконати місцеві громади ще трошки потерпіти безтолковість Садового та його ради. 

Не можу знову не зачепити тему львівського сміття. Тут про два аспекти: оптимістичний і непривабливий.

Спершу позитив – рішення ніби таки віднайдене. Як і слід було очікувати, не міським головою та міською радою, а прем’єр-міністром та головою обладміністрації. За результатами переговорів віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон, голова львівської ОДА Олег Синютка і керівники ряду органів місцевого самоврядування, включно зі злощасним мером Львова Андрієм Садовим, підписали угоду про поводження з львівським сміттям. Сміття з міста буде вивозитися та утилізуватися на полігонах інших міст Львівської області, поки Львівська міська рада не ухвалить остаточне системне рішення щодо способу подальшої утилізації твердих побутових відходів, які утворюються в місті. За це місцевим громадам, які погодилися приймати плоди безгосподарності львівської мерії, будуть виплачуватися компенсації не з міського (розмріялися!), а з обласного бюджету, до якого за необхідності можуть бути спрямовані трансферти з державного бюджету. Меморандум діятиме два роки. Враховуючи, що європейські виробники можуть розгорнути підприємства зі сортування, переробки та утилізації (в тому числі спалювання за екологічними стандартами) за кілька місяців (при сприянні влади), часу більше ніж достатньо. Ніби є всі підстави для оптимізму. Принаймні, все, що можна було зробити для розв’язання смердючої львівської проблеми, здійснено.

Тепер про негатив. Найперше місцевим міським головам та голові ОДА ще треба буде вмовити мешканців міст та сіл, щоб вони не перекривали дорогу перед львівським сміттям. І нема тут жодної політичної блокади Львова, як бреше пан Садовий разом з усією своєю «Самонеміччю». Спершу сміттєвози приймали всі, потім майже всі, далі дехто, а потім терпець увірвався вже у всіх. Виручати львів’ян були готові, але ж не на вічно. Коли від минулого літа керівництво Львова не зробило жодних дій, не запросило жодного інвестора чи підрядника, не розпочало жодних переговорів, то стало зрозуміло, що сміттєва виручка – це навічно, або ж до того часу, коли Садовий перестане бути мером або сяде в тюрму чи втече з України. Але думаю, що цього разу таки впросять і переконають.

А далі рішення має прийняти Львівська міська рада разом зі своїм виконкомом. Щоб уявити собі, хто донині заважав вирішити проблему, варто глянути на склад ради:

із 64 обраних депутатів так звана «злочинна влада, яка завжди заважає й ставить палиці в колеса львів’янам», в інтерпретації Садового, тобто БПП «Солідарність» має аж 10 чоловік;
24, тобто близько половини місць посідає мерська «Самопоміч». Найближчі сателіти соратників мера – це Українська галицька партія – ще чотири голоси. Судячи із політичної позиції до стійких та надійних партнерів для Садового можна зараховувати УКРОП (5 депутатів) та «Народний контроль» (6 обранців). Зараз не відслідковував позицію, але думаю, що не надто конфронтують з мером (принаймні у цій темі) також представники поміркованої центристської «Громадянської позиції» (там за різними джерелами чи то 6, чи 7 депутатів);
і ще 8 місцевих депутатів входять до фракції «Свобода». Ці однаково воюють і проти центральної влади, і проти мера. Але в питанні сміття теж клялися бути в передовиках.
До цього можна добавити цілком підконтрольний Садовому виконком і отримаємо таку монолітність влади, про яку багато мерів можуть лише мріяти.

То хто ж заважав раніше? І хто може гарантувати, що цей невидимий «хтось» не загальмує процес зараз? Бо просто терпіти львівське сміття навіть на весь час меморандуму, ніхто не стане. Якщо до початку літа не будуть прийняті рішення, а до осені виконані перші роботи, дороги для сміттєвозів зі Львова знову перекриють. І жоден прем’єр тоді вже не зможе переконати місцеві громади ще трошки потерпіти безтолковість Садового та його ради.

Проблема не надумана, добре знаю, що ряд інвесторів самі приходили до Львова, інших приводили ряд моїх знайомих нардепів (багато в цьому напрямку попрацював Тарас Стецьків та його група). Мені відомо про щонайменше 16 спроб іноземців побудувати утилізаційні підприємства у Львові. Чомусь після зустрічі з мером вони втікали, як ошпарені. Кажуть, саме від цього до Андрія Івановича прилипло прозвище «Андрій-доля» (в значенні частка – від бізнесу, треба розуміти).

Тож зараз уряд разом з ОДА свою частину роботи зробив. Чекаємо. Бо мені, хай і київському, але все ж львів’янину дико соромно, коли всі новини з європейської столиці України стосуються лише сміття.