Правда та брехня про кредит від МВФ

Там прозвучало дуже багато брехні. Починаючи з заяв, що останній транш відклали через недостатню боротьбу з корупцією, через проблеми в НАЗК, а якесь особливо обдароване навіть заявило, що через висунення Нейджела Брауна в аудитори НАБУ. Узагалі то я раніше думав, що у нас тільки політики трохи «з привітом», а люди мудрі, тому був шокований тим, як кожна щонайтупіша вигадка розноситься між людей. Насправді, все дуже просто. У ході підготовки попереднього меморандуму вдалося вийти на певний рівень збалансованості бюджету. І раптом блокада від осіб, які, можливо, несвідомо працювали на Москву, та захоплення наших підприємств тими, які цілком свідомо служать Кремлю. Удар по фінансовій системі відчутний. МВФ захотів побачити скореговані макропоказники. Побачив, погодився.

Ще одна брехня чи безграмотність, якою нас лякали минулого тижня - це те, що новий меморандум вимагали якраз під цей минулий транш. Ні, звичайно. Старий транш - старий меморандум. Після того, як його затвердили, ніхто переглядати не буде. Це ж не передвиборна програма Батьківщини чи Партії регіонів. Зараз іде напрацювання умов для отримання наступного траншу.

Я пишу статтю стосовно співпраці з МВФ та позицію Уряду й Президента з цього приводу. Тому, можливо, щось тут часом буду вставляти.

А найперше - кілька слів про саму співпрацю. Що таке МВФ? Це швидка фінансово-методична допомога. Сам МВФ ні до кого не напрошується, його ще дуже-дуже попросити треба. Кредити в МВФ найдешевші, тому дійсно можуть бути порятунком для фінансової системи, яка вже має проблеми (в тому числі й через дорогі попередні кредити). Наші популістські політики досі демонструють, що живуть за нормами політекономіки марксизму-ленінізму. Вони так і не засвоїли, що гроші - це такий самий товар, як і будь-який інший, навіть кращий, бо з вищою ліквідністю. Навіть коли вам не треба перекридитовуватися, щоб перекрити попередні невигідні борги, дешеві гроші дуже вигідні. Якщо доходи від швидко реалізованого проекту перевищують виплати за процентами, то це вже однозначний виграш. Проценти від МВФ настільки низькі, що фактор вигоди практично тотальний. Тому не треба нас лякати розповідям, про «дітей, яким доведеться повертати наші борги». Нашим дітям і внукам ще доведеться дуже багато повертати, але зовсім інші борги: дорогі кредити Януковича чи газові борги Тимошенко.

Наступне: МВФ нічого ні від кого не вимагає. Він надає гроші з двома умовами. Одна - держава має показати, що матиме змогу кредит повернути й не завдяки якимсь жорстким заходам та бідуванню населення, а шляхом природного заробітку. Друге - МВФ не традиційна кредитна установа (у них відсотки в багато разів вищі). Це міжнародна установа, яка має виконати певну місію: врятувати в критичній фінансовій ситуації чи допомогти розвинутися й модернізуватися. Досвід у менеджерів МВФ такий, що обманути їх навряд чи можливо. Й поради вони дають перевірені міжнародним досвідом.

Нічого злого вони нам не запропонують. Перше й головне - це попрощатися зі совком. Бо СРСР розпався, й кожна країна, яка зберігає його рудименти - приречена. Стара пенсійна система вже вмирає (про це напишу окремо), відсутність ринку землі - відсутність розвитку економіки та консервування кріпацтва. З цим багажем країна не лише не розвиватиметься, але й рано чи пізно має зникнути з карти світу. Ми критично близькі до державної катастрофи (одних лише 140 мільярдів на дотацію пенсійного фонду досить, щоб під час наступної глобальної фінансової кризи наша держава була повністю зруйнована без будь-якої московської агресії). Тому прислухатися таки треба. Більшість рекомендацій МВФ, насправді, не є болісними й соціально невдячними, бо фонду часто доводилося працювати з країнами «всеперемагаючого популізму», тому умисно вибирали найм'якші варіанти.

Ну що населення втрачає від введення ринку землі? Що втратять великі латифундисти, агрохолдинги та політики, які їх обслуговують - добре відомо. А селяни отримають швидке зростання вартості своєї землі, дешеві іпотечні кредити на відміну від непідйомних під заставу майбутнього урожаю. Ми всі отримаємо помітне економічне зростання, додаткові кошти в бюджеті й руйнування кількох мега-корупційних схем.

Та сама історія з великою приватизацією. Бачили, як проти неї боролися ті нардепи й дехто з екс-губернаторів, що отримують мільйонні хабарі? Але навіть при найдешевшому (але чесному) продажу якраз ми добряче заробимо, бо замість доплачувати з бюджету (з наших кишень) за умисно доведені до збитковості підприємства, отримаємо надходження від податків. 
Класичний приклад позитивної реформ за рецептами МВФ - виведення на прибутковість Нафтогазу України. Просто оцініть цю цифру - понад 110 мільярдів гривень ми більше не платимо на утримування корупціонерів, які жирували на Нафтогазі (усіляких там Бакаїв, Бойків, Лазаренків, Тимошенків та Онищенків). А тепер накладіть її на нинішній дефіцит пенсійного фонду - 140 мільярдів... Просто, якби ми не виконали пропозицій МВФ у тарифній сфері, то вже сьогодні в країні більше б не виплачувалися пенсії. Взагалі. Усі! Це вже той випадок, коли за реформу треба платити всім, але альтернативи просто не існує.

І останнє - трошки про меморандуми з МВФ. Властиво, це не угода з фондом, це наше повідомлення, що ми можемо взяти на себе з загальної пропозиції МВФ. Меморандум - це повідомлення - мемо, СМС, якщо хочете. Вони нам надали список пропозицій, а ми ставимо галочки напроти певних пунктів, ніхто нас ні в чому не обмежує, можемо вибирати за уподобаннями, змінювати, переписувати. Але доки вони не побачать ефективну збалансовану модель і не скажуть «так», це СМСки без відповіді. Саме тому ні Гройсман, ні Данилюк, ні сам Порошенко не мали ще тиждень тому, що оприлюднювати, як цього вимагали відомі провокатори Тимошенко й Ляшко. Нема угоди з МВФ, нема що показувати, доки з того боку не прозвучить підтвердження. Як тільки та сторона погодилася на певний компромісний варіант, Мінфін негайно опублікував увесь текст на своєму сайті. Це така простенька інформація, щоб не слухати патологічних брехунів.

А тепер ще про один нюанс - чому нам уже на старті ставлять дещо завищені вимоги й поводяться відразу з недовірою. Та тому, що був колись перший меморандум 2008-09 років від прем'єра Тимошенко. Вона тоді погодилася на весь список. Саме так - на весь: із ринком землі, зростанням пенсійного віку, скороченням задіяних у державному секторі та зниження рівня пільг і соцстандартів. Первісний документ, на який уряд раніше погодився, вважається таким, що вже існує за замовчуванням, тому при обговоренні умов нового траншу, чиновники МВФ вважають, що це вже нами схвалено, а відмова мусить бути чимось серйозним аргументована. Пояснення, що в нас є головна популістка - саме та, що колись такий меморандум підписала, яка на цьому заробляє собі політичні бали й розбурхує суспільство, там мало кого цікавить. Ваші популісти й провокатори - ви самі з ними й розбирайтеся.