Закон про відповідальність за підкуп виборців: у чому проблема

    • Тарас Чорновіл

      Журналіст, політичний діяч

    • Розсилка
    Закон про відповідальність за підкуп виборців: у чому проблема

    Закон про відповідальність за порушення на виборах ухвалювати необхідно, він правильний і корисний, але справа в тому, що проблема не лише в законодавстві.

    Наведу деякі позиції із затвердженого на Кабміні законопроекту, який посилює відповідальність за порушення виборчого законодавства:

    • Незаконне використання, вкидання бюлетеню – 2 роки;
    • Розголошення волевиявлення виборця членом комісії, кандидатом, спостерігачем – 2-5 років;
    • Розголошення волевиявлення виборця третьою особою – до 2 років;
    • Надання кандидату неправомірної вигоди (підкуп технічних кандидатів) – до 6 років (можливість проведення негласних слідчих дій);
    • Підкуп виборця – до 6 років (можливість проведення негласних слідчих дій);
    • Прийняття виборцем неправомірної вигоди – до 2 років;
    • Прийняття кандидатом неправомірної вигоди – до 2 років;
    • Агітація шляхом надання громадянам неправомірної вигоди – до 2-6 років;
    • Агітація шляхом надання юридичним особам неправомірної вигоди – 2-6 років.

    Це, попри наше легковажне ставлення, дуже важкі правопорушення, спрямовані проти основ демократії, конституційних прав, свобод і обов’язків громадянина, фактично, проти самого державного устрою в країні. І це не патетика. Саме так у демократичних країнах оцінюють прямі фальсифікації та зловживання під час виборів. Тому покарання за них має бути достатньо суворим.

    Сам закон розробляли добре підготовані фахівці з громадської мережі «Опора» під керівництвом Ольги Айвазовської. Законопроект підготований фахово, заповнює ряд прогалин у чинному законодавстві, логічно уточнює терміни, посилює відповідальність. Тому за нього голосувати треба. Тут не може бути двох різних думок.

    Але я був би не я, якби до єлею не додав трошки дьогтю. Чи цей закон змінить кардинально ситуацію на виборах? Частково таки допоможе: хтось побоїться, трошки менше буде шпарин, через які звикли пролазити порушники, тощо. Питання лише в тому, чи будуть ці зміни кардинальними, дієвими та всеохопними? І тут у мене оптимізму меншає.

    Найперше, усі ці (чи майже всі) правопорушення й сьогодні караються чинним законодавством. І більшість таки кримінально, а не адміністративно. І що? Порушень зараз, дійсно, не аж так багато, як у старі часи. Але причина жодним чином не пов’язана з кримінальною відповідальністю.



    Серед суб’єктів порушень на виборах можна виділити три великі мегаблоки: влада, провладні кандидати й партії, опозиційні кандидати й партії. Раніше справедливість найцинічніше розтоптувала влада як інститут. Цим дуже активно користувалися провладні кандидати, а їхні опоненти теж не дуже відставали, хіба деколи мусили поводитися трошки обережніше. Зараз перший чинник практично повністю усунутий. І це без жодної іронії. Два інші нікуди не ділися.

    А силу закону ні проти кого не застосовують. Чи хтось може згадати гучні кримінальні справи за порушення на виборах? Ні, такі були в 2005-му, йшлося про кільканадцять тисяч звинувачень, провадилися до осені, а потім після «мирової» між Ющенком і Януковичем усі були припинені.

    Сьогоднішні санкції закону теж доволі жорсткі, хоча й не такі чіткі. Якби ми могли оперувати якоюсь статистикою про співвідношення доведених до суду проваджень та отриманих вироків, то цей закон, безумовно, покращив би статистику. Але ж нема що порівнювати й що покращувати...

    Тому, коли Ольга Айвазовська на Кабміні представляла законопроект, вона, безумовно, заслуговувала на наші оплески за якісну роботу. А коли про закон говорив міністр Аваков, то виглядало це якось сюрреалістично: ти не робиш нічого при чинному законодавстві, але хочеш нового. Але чи буде воно дієвим, якщо його реалізовувати з такою самою «ретельністю»? Це щось як про НАБУ й Антикорупційний суд – хоч із ним, хоч без нього, а справи ж розвалюються ще на стадії слідства...

    А друга проблема уже в нас самих і в наших політиках. Доки є попит і пропозиція на нечесні вибори, доти знайдуться не лише дурні, які тупо підуть на кримінал, але й розумні технологи, спроможні будь-який закон обійти. Той же підкуп виборців. Сам сходу міг би тут виписати цілий список брудних технологій, але не хочу поганих порад давати фальсифікаторам. І завжди хороший юрист доведе, що кандидат чи партія ні в чому не винні й закон не порушено і ні про які вибори не йшлося – чиста доброчинність від сторонніх осіб.

    Тож закон ухвалювати таки необхідно, він правильний і корисний, щось трошки виправить. Але головну зміну слід робити не лише в законах, а найперше в головах...

    Джерело: zik.ua

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Тимчук
    Дмитро Тимчук

    Народний депутат України (Народний фронт)

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Костянтин Матвієнко
    Костянтин Матвієнко

    Експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»

    Дмитро Горєвой
    Дмитро Горєвой

    Релігієзнавець

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ