Журналіст на зламі епох: 25 років тому був вбитий Вадим Бойко

П'ятого листопада світловодська громада вшанувала пам'ять журналіста Вадима Бойка. Громада зібралася біля пам'ятного знаку Вадимові Бойку (на розі вулиць Героїв України та Вадима Бойка), якому виповнилося 55 років. На мітинґу-реквіємі Світловодський міський голова Валентин Козярчук закликав називати речі своїми іменами.

Перші в Україні телевізійні розслідування почав Вадим Бойко, що був народним депутатом першого скликання. Він робив телевізійні розслідування, будучи редактором програми «Молодіжна студія «Ґарт» Українського телебачення.

Кременчужани обрали Вадима Бойка народним депутатом 18 березня 1990 року від Автозаводського округу.

Журналістка з кременчуцького сайту «Репортер» Юлія Билина згадує: «Серед тем, які порушував Вадим у своїй журналістській діяльности,.. були розслідування про наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції, намагання знайти втрачену для потомків бібліотеку Ярослава Мудрого (за однією з версій вона зберігалася на території Межигір’я, колишньої дачі першого секретаря компартії В.Щербицького, яка нині належить […ла] В.Януковичу)».

Ось що пам’ятають про Вадима Бойка у Кременчуці.

У 1992 році на роковини Вільнюської трагедії, яку спричинила совітська армія, Вадим Бойко літав до Вільнюса, де йому на урочистому засіданні Сейму голова парляменту Вітаутас Ляндсберґіс вручив державну нагороду Литовської Республіки – Медаль Пам'яти 13-го січня. В останній поїздці Вадима я був з ним.

Вадима вбито 14 лютого 1992 року.

Кримінальну справу відкривали тричі. І тричі нишком закривали. За офіційною версією Вадим Бойко згорів на пожежі, яку спричинив вибух телевізора у помешканні, де він жив (до речі, народний депутат мешкав у гуртожитку на вулиці Довженка). Експерти зазначали, що потужність, з якою стався вибух, та залишки каністри із бензином свідчили про зумисний підпал.

Перед смертю Вадим Бойко розслідував, куди поділося «золото партії» – мільйонні статки після заборони КПСС.

На третій день після вбивства Вадима Бойка президент Леонід Кравчук (колишній секретар Компартії УССР) на прес-конференції озвучив версію про вибух телевізора.

Я був на місці трагедії того ж вечора. Згорілий труп лежав посеред кімнати… У мене склалося враження, що помешкання злочинці підпалили після вбивства. Сусіди бачили, як двері горіли ззовні, наче облиті паливом. Потім експертиза показала, що Бойко загинув до пожежі (у легенях трупа не було гару).

Моєму другові Вадиму Бойку було 29 років…