Чому водно-спортивні споруди можуть бути точками зростання для країни і регіонів

В Угорщині для проведення Чемпіонату світу з водних видів спорту 2017 року збудували більше спортивних басейнів, ніж у всій Україні за останні 25 років. Чемпіонат дав імпульс за кількома напрямками - туризм, промо країни як майданчика для змагань світового рівня, і Угорщина готується приймати в 2019 році Чемпіонат світу серед юніорів, чемпіонати Європи з плавання та водного поло в 2020 році.

Будапешт таке ж місто, як і Київ, і потрібно, щоб такі чемпіонати ми теж могли проводити, і Україна залучала би валюту не у міжнародних фінансових організацій, а заробляла завдяки залученню міжнародних змагань. Наприклад, проведення в місті Віндзорі (Канада) в грудні 2016 року Чемпіонату світу з плавання FINA і Всесвітньої конвенції з водних видів FINA, залучило в місто понад 32 млн доларів завдяки посиленню економічної активності (дані дослідження Канадського союзу спортивного туризму).

Реформа децентралізації в Україні передала на місця фінанси і повноваження для будівництва спортивних об'єктів. У містах є інтерес до будівництва нових басейнів, але немає уявлення, як організувати це правильно.

По-перше, мери українських міст ніколи не ставили перед собою завдання - побудувати водно-спортивний комплекс за міжнародними стандартами, де можуть навчатися плаванню тисячі дітей і є можливість готувати чемпіонів Олімпійських ігор, і щоб цей комплекс був, як мінімум, на самоокупності. По-друге, чиновники хибно вважають, що як замовники будівництва, вони можуть на свій розсуд розпоряджатися фінансами, визначати формат спортивного об'єкта, його місце розташування, вибирати вигідні для себе фірми-підрядники та ін. Не всі муніципалітети в Україні усвідомлюють свою роль як сервісу для територіальної громади та основних споживачів послуг басейну - міських жителів і спортсменів.

Тому проектуються і будуються об'єкти без розуміння їх майбутньої відвідуваності і окупності, які потребують додаткового фінансування. Постфактум з'ясовується, що до них незручно дістатися, їх неможливо задіяти ні під тренування спортсменів, ні під змагання. Лише на цьому етапі ініціатори будівництва звертаються за допомогою до професіоналів в надії, що нерентабельний басейн, побудований в невідповідному місці, можна буде перепрофілювати.

Є досвід Сполучених Штатів, де будівництво нерентабельних спортивних об'єктів неможливе в принципі. Ще на етапі обговорення ідеї спорудження об'єкта, муніципалітети наймають фахівців, які роблять такий документ, як Feasibility study, що включає бачення демографії та економіки на перспективу як мінімум майбутніх 10 років, і тих стратегічних завдань розвитку міста, які вирішить майбутній спорткомплекс.

Підготовча робота щодо прорахунку оптимального розташування басейну, з урахуванням розвитку економіки цього району, демографії, інфраструктури території (включаючи навіть прогноз його впливу на рівень злочинності) ведеться, як правило, протягом року. Такий підхід дає можливість відразу знати відповіді - навіщо місту будувати цей бассейн, і як їм потім управляти.

Сучасним світовим трендом стають мультиспортивні комплекси, які дають клієнтам різні можливості по видам спорту, і використовуються декількома спортивними федераціями. Кожен з нових об'єктів Будапешта, про які вище йшла мова, має свою економічну модель, де все продумано до дрібниць: який він дасть довгостроковий і короткостроковий ефект для країни, міста, району. Ці комплекси використовуються щодня: спортсменами і клубами - як бази для тренувань і змагань, жителями міста - як публічні басейни. Школи, батьки, діти, спортсмени, влада, бізнес - всі від кожного об'єкта щось отримують.

Децентралізація та фінансові інструменти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) дають можливість муніципалітетам фондувати будівництво водно-спортивних споруд із різних джерел. У законодавстві також є опція пайової участі бізнесу, що знімає ряд питань про майбутню ефективність плавального комплексу.

Правильно побудовані плавальні басейни можуть стати для міста інструментом маркетингу і заробляння коштів, джерелом поліпшення якості життя. Спорт і плавання дотичні ключових питань розвитку - освіти, охорони здоров'я, умов для ведення бізнесу, і екології. Для бізнесу це також важливо, адже  правильно побудовані спортивні споруди є точкою росту для розвитку мікрорайонів. Якщо поруч хороша плавальна школа і басейн, в цьому районі охочіше придбають квартиру, там є сенс відкривати новий магазин і тп.

Ключовий компонент цього  - відповідальна місцева влада. В силу традицій формування влади в містах, і роботи за принципом «від виборів до виборів», довгострокове планування - все ще непосильне завдання для українських мерів. Але картина змінюється. З'являються мери, які мислять прогресивно  - зокрема, в містах Чернівці, Херсон, Краматорськ, Косів, Коломия, які ставлять завдання з'єднати розвиток плавання з економікою спортивної споруди. Ще кілька років про щось подібне навіть мови не було. Коли Федерація плавання в 2009 році проводила в Дніпропетровську першу міжнародну конференцію на цю тему, куди ми запросили фахівців з США і керівників міст, ніхто з мерів заради такої «дрібниці» не приїхав, прислали заступників начальників управлінь. Міркували так: є мер і він все вирішить, є губернатор - він дасть гроші і тоді побудуємо. Зараз ситуація змінюється, наші зусилля привносять на місця нові знання і смисли. Наступний етап цієї роботи - правильно побудовані спортивні споруди, які приваблюють тисячі людей займатися плаванням і дають основу для розвитку майбутніх чемпіонів.