Два роки тому патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію Православної Церкви України

У цей зимовий період, напередодні очікування радісного святкування народження у світ Богонемовляти, ми згадуємо ще одну вагому для всіх нас подію: надання Патріаршого та Синодального Томосу про автокефалію Православної Церкви України. Саме цими днями два роки тому за Промислом Божим Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос, і я як Предстоятель отримав цей історичний документ з рук Його Всесвятості у Константинополі (Стамбулі). А 6 січня, у Навечір‘я Різдва Христового, Томос прибув до України.

Великим та символічним залишиться цей день як в історії нашої Церкви, так і держави!

За ці два роки ми самим життям довели, що помісна Православна Церква України по праву перебуває у Диптиху Вселенського Православ’я, в сім‘ї Церков-Сестер. Ми зміцнилися і впевнено рухаємося вперед. Попри світову пандемію, інші виклики сучасності та, зокрема, шалену протидію з боку Росії, ми маємо вагомі здобутки, за що найперше дякуємо Богові. Згадаймо, що кожен факт щодо становлення єдиної помісної Української Православної Церкви ставився під глум і сумнів нашими опонентами. Казали, що не буде Томосу, не буде визнання, а потім ще одного, і ще… а потім, що вони нібито «неповноцінні». Зазнали краху і спроби юридичних атак із їхніми псевдоаргументами. Тож вся брехня і наклепи розбивалися перед правдивою реальністю: незалежна помісна Православна Церква України відбулася. Це доконаний і незворотній факт. І якщо хтось стверджує, що нібито цей процес можна зупинити чи якимось чином скасувати, то він або навмисно говорить неправду, або лукавить, або просто помиляється.

Дорогі співбрати-архієреї, отці, брати і сестри у Христі! Відзначаючи другу річницю отримання Томосу, маємо, найперше, піднести подяку Главі Церкви, Господу нашому Ісусу Христу, за всі благодіяння та допомогу, які ми мали за цей час. Закликаю усіх і далі жити за настановою Писання: «Нікому не відплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми» (Рим. 12: 17). Маємо робити те, що залежить від нас, а в усьому іншому будемо покладатися на благу волю і промислительну дію Божу. Нехай Всемилостивий Господь і надалі благословляє нашу Помісну Церкву зростанням і утвердженням!