«Троянські коні» для України

Коли ворог не може взяти Україну збройним нападом, він намагається зайти з тилу. Нічого нового. Антична класика – троянські коні. Ганна Гопко запитує у своєму пості на ФБ – чи можемо ми наївно роздавати українські паспорти троянським коням, маючи на увазі російських олігархів?

Судячи з повідомлень ЗМІ, пошукачами українського громадянства є «земляки» типу «львів’янина» Фрідмана та «дрогобичанина» Вексельберга. Не вистачає тільки ще одного «землячка» – «киянина» Хана. Ця публіка, якій позірно через ЗМІ створено імідж крупних бізнесменів, входить в топ вигодованого Кремлем олігархату подвійного призначення – приносити гроші клептократичному режиму та корумпувати політикум зарубіжних країн, щоб «русский мир» легше лягав на душу. Україна була полігоном, де кремлівські технології були успішно відпрацьовані.

Лише один приклад. Організоване угруповання цих трьох (плюс партнер Фрідмана Авен та Вексельберга – Блаватник) у вигляді стратегічного партнерства «Альфа-Аксес/Ренова», створивши СП «Тюменської нафтової компанії» та британської ВР (ТНК-ВР), у 2003-му, образно кажучи, взяло під орудою ФСБ путінський підряд на блокування нафтопроводу Одеса – Броди для постачань каспійської нафти в Україну та ЄС. Кремлю не потрібно було, щоб Україна позбулась нафтової монополії Росії та ще й вивела на європейський ринок додаткові обсяги неросійської нафти. Знайшовши вихід через зятя на тогочасного президента Кучму, створивши з допомогою «бойких» посіпак корупцієгенну схемку, зробивши нагорі «пропозиції від яких не можна відмовитись», прибравши через Банкову, тих, хто заважали російському плану (першого віце-прем’єра В. Гайдука, міністра енергетики С. Єрмілова, керівника «Укртранснафти» О. Тодійчука), нафтопровід було розвернуто в реверс і по ньому у 2004 році пішла російська нафта. Завдання Кремля було виконано.

Ці особи ніколи не асоціювали себе з українством. Навпаки. «Я русский. Я богат. И да, я знаю Путина» – ось повна самоідентифікація Вексельберга в одному з інтерв’ю FT. І коли вже 9-й рік триває російська агресія проти України, жоден з них чи їм подібних, не заявив публічно про свою опозицію путінському режиму, про підтримку України, її територіальної цілісності та намірів допомогти Збройним силам (придбати хоча б дивізіон «Patriot» чи ескадрилью F-15). Якщо Ігор Волобуєв, колишній топ-менеджер Газпромбанку, який перейшов на бік України, зараз закликає до вступу в легіон «Свобода Росії», то усі ці «яйця Фаберже» мовчать. Ні пари з вуст.

Це означає, що зараз вони йдуть випробуваним, протореним 20 років тому шляхом. Вийшовши на «верхи» у Києві через незнищенну (усе ще!) агентуру Кремля (прізвище президента не має значення, президенти приходять і відходять, а агентура чомусь лишається), зондують питання релокації бізнесу, а заодно ще й набуття громадянства, що в сукупності повинно призвести до зняття західних санкцій. За це «верхи» отримають відкат – ймовірно, через схематоз з «Фондом покаяния», ідею якого зараз намагається легалізувати єрмачня через Макфола. Різнокаліберні фрідмани, вексельберги та інші забезпечать плацдарм для роботи не тільки у власних бізнес-інтересах, але передусім в інтересах кремлівського фюрера, хто б ним не був. Пасажі штатних брехунців з Банкової про «хороших русских» – це з розряду підготовки до легалізації «троянців».

Тому – ніяких паспортів громадян України для «троянських конячок» бути не може!

П.С. Про путінський хід «троянськими конями» свідчить хоча б те, що ніхто з них ще не «самовбився», а отже це значить що вони програмно працюють під контролем. Як зазвичай.