Енергонезалежність? Біометан може!

Внаслідок російської агресії Україна як і Європа стикнулась із гострою необхідністю забезпечення себе природним газом. А біометан як його повноцінний аналог може значно допомогти Україні у досягненні енергетичної безпеки.

Фактично біометан може стати третім самостійним джерелом надходження енергоресурсу для України, як видобуток або імпорт газу. І його поява в газових мережах може відбутись вже незабаром.

Зараз в умовах війни питання енергозабезпечення країни є питанням номер два, після військового. Адже від наявності газу чи електроенергії залежить робота економіки і життя людей. Безумовно газ це ще один вид зброї, яку використовує Росія і цієї зими скоріш за все, у Європі всі у цьому переконаються. Тому Україна має боротись за свою енергонезалежність і біометан має стати одним із ключових енергоресурсів у найближчі декілька років.

Біометан є відновлюваним аналогом природного газу, різниця тільки в походженні – природний газ видобувають із підземних покладів, а біометан отримується із відходів тваринництва, рослинництва, харчової та переробної промисловості. Біометан може широко використовуватись у споживанні населенням, промисловості, транспорті завдяки тому, що може закачуватись у газові мережі без будь-яких змін у їх роботі або обмежень, або використовуватись як паливо.

За оцінками експертів, загальний потенціал виробництва біометану в Україні виходячи із наявного ресурсу, складає 7,8 млрд.м³, тобто 25% від споживання природного газу, або близько 50% річного обсягу імпорту природного газу за довоєнними цифрами.

Україна має найбільшу площу сільськогосподарських земель у Європі, що сприяє наявності достатнього ресурсу для виробництва біометану, розгалуженість газорозподільних мереж територією України дозволяє підключати біометанові заводи у багатьох регіонах, а з’єднання магістральних мереж із європейською мережею слугує можливістю експорту біометану до країн ЄС.

Тим паче, що деякі європейські країни вже мають працюючі ринки біометану, До прикладу Франція дозволила доступ біометану до газової мережі ще у 2011 році і має зараз більше 300 біометанових заводів. Німеччина почала свій біометановий шлях у 2006 році та наразі має виробництво приблизно 1 млрд. м³ біометану на рік, а Велика Британія має близько 120 заводів із виробництва біометану. Показовим є приклад Данії, котра почала розвивати біогаз і біометан ще у 1975 році після нафтової кризи 1973 року, маючи зараз близько 50 заводів на площі співставною із Вінницькою та Житомирською областями. У новому плані скорочення залежності від російського газу REPowerEU, Європейська Комісія планує збільшити у два рази виробництво біометану до 2030 року – із 17 млрд. м³ до 35 млрд м³.

Україна наразі стоїть на порозі створення і запуску власного ринку біометану. Відповідний закон було прийнято наприкінці минулого року і зараз навіть в умовах війни починають з’являтись перші реальні проекти із виробництва біометану та його закачування у газові мережі.

Газорозподільні мережі є найбільш прийнятними та перспективними для приєднання біометанових заводів, адже мають розгалужену мережу по всій Україні, що робить можливим приєднання у практично будь-якій точці України, мають співставний тиск роботи системи із виробниками біометану що не потребує встановлення додаткового обладнання для підвищення тиску, а також можуть бути реконструйовані відповідно до потреб біометанового виробництва.

Оператори газової інфраструктури, в свою чергу, готові надавати повний спектр послуг та спільно із виробниками біометану прораховувати варіанти підключення до газових мереж. Перші проекти будуть реалізовуватись як пілотні, адже ще розробляється реєстр біометану та має бути затверджений Технічний регламент природного газу із вимогами до якості біометану.

Принциповим є питання обсягів споживання біометану на певній визначеній території, адже зазвичай біометанові заводи знаходяться поряд із аграрними або переробними потужностями у регіонах України, що несе за собою можливі обмеження у обсягах прийнятого біометану. Але оператори газорозподільних мереж вже працюють над такими проектами і готуються до прийняття перших обсягів біометану, маючи технічну експертизу для забезпечення стабільної роботи газової мережі враховуючи виклики сьогодення.

Тож досягнення енергетичної безпеки України має базуватись в тому числі і на біометані і ринок створюється прямо зараз, а в умовах війни його значення вкрай важливе. Газорозподільні підприємства роблять крок назустріч ринку і навіть випереджаючи його розвиток, тому що вже зараз готуються до роботи системи із біометаном та напрацьовують технічні рішення для підключення біометанових заводів навіть на етапі пошуку ділянки для будівництва заводу, адже від територіального розташування залежить обсяг прийняття біометану до мережі та параметри роботи мережі.