Школи Лохвицького земства визнані пам’ятками культурної спадщини місцевого значення

Отож, всім учасникам наших походів, наших битв із мародерами й грабіжниками, всім журналістам усіх центральних і регіональних каналів і сайтів, які їздили по тих кущах за нами, всім жителям тих сіл, які виходили на толоку й розчищали знайдені нами шедеври, всім художникам, що малювали їх, всім фотографам, які знімали, всім, хто не пошкодував свого труда й не просив за нього грошей – а помагав нам, реставрував, відкривав архіви, збирав старі фото й ділився, усім друзям – і в Україні, й у США.

Окремо – сім’ї Опанаса Сластіона, знайденій нами в Денвері, штат Колорадо – повідомлення історичної ваги: Вчора Школи Лохвицького земства запросили прийти в Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури. Так от. Там зібралася експертна рада – і на столі лежали документи, які виготовила на наше замовлення «Майстерня архітектора І. Бикова».

Тепер дивіться картинку – усі ці неймовірні столітні Школи визнані пам’ятками культурної спадщини місцевого значення з рекомендацією надати статус національних.

Що це значить?

Що ми будемо не лише поминати нашу печальну пам’ять, чим уже переповнене наше сьогоднішнє життя, – а будемо й святкувати нашу велику історію, без якої завтрашнього дня не побудуєш.

Дякуємо Олександру Єпіфанову, керівнику Управління, що підхопив нашу ідею,захопився нею, взяв ящик із Школами й поніс до експертів.

Дякуємо Експертній раді за кожне сказане слово й життєстверджуюче рішення.
І – ура! Ми довго йшли – і прийшли в точку, де зустрічаються бажання й можливості.