Банк «Михайлівський». Як погнатися за надприбутками і прогоріти

Виявляється, «вкладники» банку не були вкладниками юридично, бо вони не відкривали депозити, а передавали кошти Інформаційному розрахунковому центру під нереалістично високий процент. Банк фактично був лише місцем прийому грошей. Ну, як ніби ви в банку платите за комуналку, а потім говорие, що ви вклали гроші в банк(((

Якщо не було вкладу, то немає і компенсації вкладу. А «вкладники» хочуть компенсувати те, чого не було.

Чи розуміли люди, що вони де-юре не роблять вклад, а передають гроші третій структурі? Не знаю. допускаю, що їх розвели. І тепер суд має покарати того, хто це зробив.. Тюрма злочинцю! Постаждалі за рішенням суду щось отримають з майна шахрая...

Злодій вас обікрав. Питання: до чого тут держава і бюджет, які мають народними грошима розраховуватися з тими, хто повівся на обіцянки аферистів?

Погнались за надприбутками і прогоріли - це урок. для усіх... Якщо держава відшкодує ці внески жертвам аферистів, то усі постраждають, бо втратять гроші, які могли піти на армію чи соціалку, всі втратять, бо ніякого уроку не буде((((

ПС: політики-мерзотники підбурюють людей, переконуючи їх, що держава відповідальна за те, що вони вчинили нерозумно. Ганьба тим, хто грає на людському болю, хто грає на людських слабинах, на людських помилках.