Крах геополітичної величі РФ

Коли всі вже позбиткувалися й поприколювалися над фотографією з Самарканда, де заглавний Ердоган розповідає байки гальорці диктаторів, можемо тепер констатувати крах геополітичної величі РФ.

Ядерні боєголовки й відсутність голови – це все, що зараз собою представляє Росія. Це ще страшно і ще небезпечно, але це вже не першість і не соло. Донедавна трубний голос скочується до гуртка хорового співу.

Наддержава стає недодержавою.

Гегемон перетворюється в глобального самітника.

Недо-росія переходить у ранг другого номера всіх майбутніх гіпотетичних союзів. Відтепер красавіцу якщо хтось і братиме, то лише під свої національні ситуативні інтереси. Старший по району став токсичним, та й замахав він усіх добряче.

Могуття расєї 300 років будувалося на її пограниччі. Для Азії вона завжди була Заходом, тобто основним вікном в Європу, дверми в простір цивілізації, містком до прогресивнішого світу. Для Європи Росія була фронтиром Азії і такою самою кладкою у простір досвідчених кочівників та іга.

Цю двосторонню функцію, яка влучно відображена у вигляді гербової двоголової куропатки, Росія продавала три століття в обидві сторони. Вона фактично була гігантським гермафродитом, напів-Європою і напів-Азією. Різнообернена двоголовість була формулою московської геополітики.

Тепер це накрилося. Тепер – гальорка.

Для Азії Росія стала другим номером, контакт з яким обіцяє більше ризиків, аніж профіту. А для Європи Росія на сторіччя стала анти-Європою й антицивілізацією.

Що важливо – це повністю накладається на самоусвідомлення лаптєногих. 60% не бачать для себе користі від західної цивілізації, демократії та культури. Самосвідомість орків будується на протиставленні Заходу.

Якщо 22 роки тому, в 2000, ще було 55%, хто вважав, що західні демократичні цінності можуть бути корисні, то в 2022 таких лишилося 30. Натомість основну болванку населення складають 33% тих, кому західна демократія «не підходить», і ще 26% тих, хто називає їх руйнівними для безунітазної матушки.

Що характерно, за 20 років тотального путінізму в Росії ніяк не змінився (не зріс і не зменшився) відсоток тих, хто західну цивілізацію вважає необхідною для Росії. Таких що 20 років тому, що нині – стабільно статистична похибка: 2%. Цифра не міняється з 2000 року.

Росія – це остаточний та ідеологічний анти-Захід. І водночас – не Азія в повному сенсі цього слова. Глобальна цивілізаційна самота. Срамота. Гальорка. Світовий оглашенний, чия участь у літургії життя суворо обмежена.