Маніфест Нової Журналістики

Журналістика як академічна професія помирає, і це чудово. Народжується нова професія, доступна кожному, в кого є iPhone з відеокамерою, wi-fi, хто може створити будь-яку інформацію, розмістити на своїй платформі, поширити і прокоментувати. Нова Журналістика (НЖ) базується суто на персональній (громадянській) відповідальності за все сказане й показане.

Маніфест НЖ міг би виглядати так:

1. Журналістських стандартів не існує. Стандарти – це саморегулятиви. Вони встановлюються самим середовищем і професією. Їх породжує дійсність і практика. Виписати стандарти в кодекси чи закони – і неможливо, і небезпечно. Часто стандарти – це евфемізм лицемірства, безпринципності й боягузтва висловитися прямо. Стандарти унеможливлюють надрив, гаряче акцентування тем – усе, що робить журналістику суб’єктивною і щирою. 
2. Мета НЖ – донести не факт, а думку. Факти – це мертва тканина, допоміжний матеріал, яким декорується думка, і не більше. Навіть новинарний журналіст може забарвлювати інформацію своїм ставленням до неї. Ми живемо в епоху особистостей, а не людей. Журналіст без власної думки – зеро. Журналіст, який свідомо приховує власну думку, – лицемір. Нікого не цікавить суха, вихолощена, вилизана інформація – цікавить умовивід і ставлення. Набагато чесніше публікувати під свою відповідальність (!) тільки те, що вважаєш за необхідне.
3. Не давати слова другій стороні – це теж стандарт. З якої б це радості той, кого журналіст фахово викриває, обов’язково мусить дати свій коментар? Автор завжди є прокурором, і не треба цього соромитися. Журналіст має право не цікавитися думкою негідника, якщо він грамотно це доведе.
4. Об’єктивності не існує. Вона є лише на цвинтарі. Цінністю є людина, а не правда. Правда – це етична пастка. У кожного своя правда. НЖ працює в площині множинності правд. Однаково професійно можна обгрунтувати будь-яку тезу, тому вся «об’єктивність» зводиться лише до більш-менш збалансованої подачі різних правд. У нашому випадку баланс – це дарунок данайців, троянський кінь. Якщо комусь захочеться об’єктивності – завжди можна почитати відривний календар. 
5. Центральне ТБ відмирає, зазнає масштабної самодискредитації. Тележурналістика перетворилася на інфотейнмент – інформаційну розвагу. Навіть серйозні речі обговорюються в розважальному стилі, через хі-хі-ха-ха, через оплески жіночок в ангорових светрах. Завдання НЖ – протистояти цій профанації.
6. НЖ не є четвертою владою і не може нею бути. Журналіст не повинен нічого вирішувати. Він – фасилітатор. Людина, яка сприяє. Журналіст не може бути Чіпом і Дейлом, який поспішає на допомогу, тому що глядач написав листа в редакцію. Журналістика має бути дамокловим мечем над усіма існуючими владами, а не однією з них. Сказане чи написане слово не має прямої дії. 
7. Журналісту має бути байдуже, чи сприймаються його меседжі. Ніякого догоджання глядачеві. Журналіст не може бути залежним від глядача, він же ж не наркоман. НЖ бореться за здорового глядача, який утікає в інтернет, аполітичність, громадський сектор, пікнік і барбек’ю. Ми маємо багатомільйонну зіпсовану, обидлячену телеаудиторію 55+, непродуктивну, купівельно неспроможну, неосвічену, яка сидить на голці турецьких та російських серіалів. Їх навернути неможливо, вони дивляться мєнтовське кіно навіть у день розстрілів на Інститутській. НЖ – це локальні, регіональні, нішеві неформати, якісна меншина, яка в гробу бачила шустера. 
8. НЖ розуміє, які тектонічні зміни відбуваються. Соборництво критично переоцінене. Центральна влада делегітимізована. Більша половина країни відключилася від теми війни. Люди доходять висновку, що жодна колективна цінність не вартує конкретного життя. Відчуття марності жертв – тотальне. З цього народжуться нова медіа-дійсність. Дуже тверезий, без цукру, без патріотичного наративу, погляд. 
9. НЖ – протидержавна. Культ держави треба десакралізувати і дати всій країні сигнал про необхідність перезаснування держави. Не перезавантаження – а перезаснування. Деструктив необхідний. Держава - ворог вільного думання. НЖ працює в інтересах суспільних, а не державних. Примат громадянина над державою, приватного над загальним, креативного над бюрократичним.
10. НЖ – це нова професія в новій дійсності з новими вимогами. Не треба, аби всі це розуміли і підтримували. Ера традиційних ЗМІ добігає кінця. Ера підставок для мікрофонів закінчилася. Журналіст перестає бути функцією безкоштовної доставки інформації. На арену виходить журналіст думаючий, журналіст-особистість.

Зі святом нас!

Джерело: Facebook