Саме під такими гаслами лідери «Слуги народу» будуть в новій Раді продавлювати двомовність
Сором та біль викликають слова новітніх «слуг народу», про те, що в «знак протесту» проти дій окупанта потрібно переходити на спілкування мовою того ж окупанта
Я сам із російськомовної родини.
Навчався у російськомовній школі, вищому навчальному закладі...
Дуже чітко пам‘ятаю свій перехід на українську мову спілкування...
1990 рік. Активні процеси здобуття незалежності України і неприхований, жорсткий, ультимативний тиск Росії щодо намірів загнати Україну в новий кабальний «собзний договір» та збереження СРСР за будь-яку ціну.
Так, це був мій свідомий вибір... Так, це був мій протест... Проти таких нахабних і цинічних дій Росії.
Знаю десятки тисяч українців, які у часи, коли вирішувалась доля України у 1990-91, 2004-05, 2013-14 роки також зробили свій вибір на користь повного переходу з російської на українську мову. Саме це є одним із елементів самовизначення людини, його патріотизму, бажання будувати сильну, могутню і процвітаючу Україну... такі дії викликали в мене завжди повагу і гордість.
І шок, сором та біль викликають от такі слова новітніх «слуг народу», про те, що в «знак протесту» проти дій окупанта потрібно переходити на спілкування мовою того ж окупанта.
Друзі, от під саме такими гаслами нам ці діячі в новій Верховній Раді будуть продавлювати двомовність в Україні, статус регіональних мов та інші антиукраїнські історії...
Коментарі — 0