Про церкву, вибачення і звільнення
В УГКЦ є люди, які пройшли підпілля та репресії, були реальною моральною опорою для декількох поколінь львів’ян.
В УГКЦ є люди, які пройшли підпілля та репресії, були реальною моральною опорою для декількох поколінь львів’ян. Коли любі мої Фейсбук-активісти з інших міст зараз ставлять в приклад "маєтки настоятеля Києво-Печерської Лаври", як приклад "жирування отців", то я би радив таким дописувачам, як мінімум, поцікавитись історією УГКЦ. А львів’яни, заради елементарної справедливості, мали б також пояснити своїм колегам з інших міст, що церкви та її служителі, їх історія бувають різними. (Але це якщо вистачить сміливості піти зараз проти модної Фейсбук-течії, що "вся церква - це зло")
А тому ще раз - слова пані Магдиш з інтерв’ю на "Українській правді" про те, що церква у Львові "жирує" та "зловживає страшним чином" з вуст посадової особи Львівської міської ради - це образа власне всієї церкви у Львові і ніщо інше. І якщо ця посадова особа не знаходить в собі сил вибачитись за це, чи пояснити, що вона не мала на увазі всіх представників церкви, то це зобов’язаний зробити її керівник. Я висловив публічно свою думку. Пані Ірина прийняла самостійне рішення написати заяву про відпустку до 23 жовтня та звільнення після неї.
Щодо присутності релігії в школах. Є єдиний законний механізм такої присутності - це уроки християнської етики, які викладають дипломовані вчителі (в тому числі і духовні особи). Якщо начальник управління культури спостерігала інше, незаконне залучення школярів представниками церкви, то про це треба доповідати керівництву, вживати дії, а не ілюструвати згодом цими прикладами тезу про те, як все погано з культурою у Львові.
Є очевидний конфлікт поколінь та цінностей у Львові. Мабуть, це нормально і не одне суспільство таке переживало. Так вже сталось, що спочатку я став об’єктом критики з боку деяких представників церкви, які підозрювали мене у небажанні споруджувати пам’ятник Шептицькому. Зараз опинився під мішенню #supportmagdysh. Ок. Конфлікт це добре і часто допомагає знайти істину. Якою вона виявиться покаже час і я не претендую на роль судді. Мабуть, як завжди вона виявиться десь посередині. Головне в цій боротьбі цінностей не захопитись пошуком внутрішніх ворогів та підбором характеристик. Нам тут разом жити.
А культурний продукт, як і будь-який інший, це справа конкуренції. Буду радий, якщо якісний культурний і духовний продукт для громади Львова, формувати добрий смак та естетику молоді будуть і громадські організації, і різноманітні культурні середовища, і церква і Фейсбук-спільнота.
Источник: Facebook
Коментарі — 0