Чи стане хімічна атака в Ідлібі останньою на рахунку Асада та росіян

Від того моменту, коли в американській адміністрації був реальний шанс покласти цьому край і нарешті позбутися Башара Асада, пройшло дуже багато часу. Нині сподіватися на те, що факт використання хімічної зброї може стати точкою неповернення, яка здатна змінити загальну ситуацію у Сирії, не варто.

Уже можна відстежити та побачити реакцію теперішньої американської адміністрації, яка по суті займається звинуваченнями у всьому адміністрації Барака Обами. І це, так би мовити, дає їй можливість умити руки. У їхніх словах багато правди. Насправді, нинішня адміністрація Білого дому отримала ситуацію у тому вигляді, в якому її залишила адміністрація Обами. І в значній мірі саме нерішучість Обами врешті й призвела до того, що відбувається сьогодні.

У будь-якому випадку ми скоріше за все побачимо доволі неоднозначну реакцію світу на здійснення сирійською армією атак за допомогою газу. І Асад, і росіяни будуть до останнього спростовувати факти, а потім виникне нова версія як мінімум про те, що хімічну зброю використали ісламські бойовики.

Поки що будуть розбиратися. Ще й не факт, що буде утворена міжнародна комісія щодо розслідування. Швидше за все, докорінним чином нічого не зміниться в ситуації з Сирією. Реакція світу на події там буде млявою та неадекватною. США обмежаться скиданням всього на попередників. Також не думаю, що у зв'язку з цими подіями може бути прийнята резолюція Радбезу ООН, оскільки Росія вже зробила заяви і спростовує сам факт застосування у Сирії хімічної зброї.

Можна подумати, що ця хімічна атака – останній злочин, який здійснив режим Башара Асада і росіяни у Сирії. Хіба реакція на попередні злочини відзначались коли-небудь чимось особливим?

Єдине важливе питання стосується угоди щодо хімічної зброї, яка була укладена між росіянами і американцями. Асад же мав позбутися хімічної зброї, а Росія виступала гарантом того, що ця зброя буде виведена. Якщо війська Асада знову застосували хімічну зброю, то ще раз показує, наскільки можна вірити росіянам, наскільки вони готові виконувати свою частину угоди. Це скоріше аргумент під час дебатів в Радбезі ООН, який, відверто кажучи, ні на що не вплине. Бо росіяни все одно будуть казати, що це «божа роса».