Кіровоград і Єлісавєтґрад - назви різні суть одна
Декомунізація України - запізнілий але необхідний процес- завершення деколонізації.
Декомунізація України - запізнілий але необхідний процес- завершення деколонізації. Царська імперія плавно перетекла у комуністичну, змінювалися переконання колонізаторів але бажання знищити собі неподібних - об'єднувала їх.
Перейменування Кіровограду на Єлісавєтґрад - це як зміна шибениці на гільотину. Підходи різні а результат той самий - імперська суть назви залишає своє тавро на українському місті.
Збивати комуністичні таблички для того щоб звільнити місце для імперських є марною працею, хіба що їй втішаються у Кремлі.
Колись большевики у церквах робили харчові склади перетворення церкви у спортзал не повертало їй сакральності а лише змінювало табличку на вході. Повернення сакральної назви не обов'язково його наповнить його духовністю але імперська назва є 100% гарантією його провінційної вторинності.
Повернення Івано-Франківську назви Станіславів є історично справедливим але імперська суть назви нікого не ввела в оману і жодних дискусій, щодо змін назви не було. Суперечка Кіровоград чи Єлісавєтґрад не має мати місця в Украіїні. Із запропонованих лише Улич (Златопіль) є правдивою альтернативаю імперській топоніміці.
Источник: Facebook
Коментарі — 0