Пригожин і снаряди

Дія перша.

Пригожин в оточенні трупів: Подивіться! Усі померли! Снарядів нема! Шойгу та Герасимов – п***раси!

Розкланяється, йде.

Дія друга.

Пригожин серед майбутніх трупів: До 9 травня Бахмут взяти не вдасться. Нема снарядів. 10 травня ми підемо з міста, хай Шойгу сам воює!

Розкланюються, йдуть.

Дія третя.

Кадиров: Пригожин мені брат, але він поганий чоловік. Ми, солдати Путіна, готові зайти до Бахмута замість нього.

Пригожин (пише Шойгу): Прошу замість «Вагнера» завести до Бахмута героїв-кадировців.

Сміється, йде.

Дія четверта.

Кадиров на тлі квітучої резиденції: Пригожин дуже погана людина і майже не брат мені вже. Нехай сидить у Бахмуті, мої воїни вже мчать на зміну. Чекайте, коли прибудуть, нікуди не йдіть. Можливо, це відбудеться навіть цього року. До речі, я дам багато грошей вагнерівцям, якщо вони перейдуть до мене і залишаться воювати в Бахмуті.

Дія п'ята.

Знову Кадиров (пише Путіну): Прошу зняти підрозділи «Ахмата» з найнебезпечніших напрямків Кавказьких гір і перекинути в Бахмут.

Перевертає лист і щось крадькома дописує.

Дія шоста.

Пригожин: Нам дадуть снаряди та Суровікіна. Дякую, що дивилися на нашу виставу.

З-за лаштунків чути голос Кадирова: Дякую, Володимире Володимировичу.

Завіса.