Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Другий тур президентських виборів в Україні: Путін проти Порошенка

    • Тарас Кузьо

      Науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин (ЦТВ) Школи фундаментальних міжнародних досліджень (ШФМД) при Університеті Джонса Гопкінса

    • Розсилка
    <div class="photos photo-item photo-align-center">
<div class="photo-item-image">
<div class="author">Фото: EPA/UPG</div>
</div>
</div> - Другий тур президентських виборів в Україні: Путін проти Порошенка
    Фото: EPA/UPG

    Хоча в другому турі президентських виборів формально зійдуться Зеленський і Порошенко, справжнє змагання відбуватиметься між Порошенком і Путіним

    Другий тур президентських виборів, у якому чинний президент Петро Порошенко зійдеться з коміком Володимиром Зеленським, наближається з кожним днем. Протягом останніх кількох місяців стало зрозуміло, що Росія прагне будь-яким чином завадити переобранню Петра Порошенка. Сьогодні – за два тижні до другого туру – це стало ще більш очевидним, коли про-путінський російський націоналіст Володимир Жириновський відверто виступив на підтримку Зеленського й розкритикував Порошенка. Жириновський сказав: «Ніхто в Росії не чекає на переобрання Порошенка!»

    Причини цього очевидні.

    Російський президент Володимир Путін не відмовився від своєї стратегічної мети – втримати Україну в межах «русского мира» і євразійських інтеграційних структур. На щорічній зустрічі Валдайського клубу Путін заявив, що чекає результатів виборів в Україні, аби почати перемовини з новим українським президентом. Для Путіна таким співрозмовником не може бути Порошенко, який робить усе, аби вивести Україну з «русского мира».

    Якщо ми згадаємо вибори у США 2016 року, Росія так само підтримувала Дональда Трампа, оскільки Путін мав особисту неприязнь до Гілларі Клінтон, яка висловлювала підтримку учасникам протестів у Москві 2011–2012 років. Крім того, передвиборча програма Трампа мала проросійський ухил. Сьогодні Путін відчуває таку саму неприязнь до Порошенка, а обрання Зеленського сприймає як шанс зупинити європеїзацію й дерусифікацію України.

    Якби вибори відбувалися до 2014 року, фаворитами Росії були би колишні лідери Партії регіонів: Юрій Бойко й Олександр Вілкул. Однак сьогодні 16% їхніх виборців і 27 одномандатних округів, де вони перемагали у 2012 році, перебувають під російською окупацією. Це позбавило їх шансів пробитися навіть до другого туру виборів.

    На початку виборчої кампанії Росія сприймала Юлію Тимошенко як іще одну кандидатку, з якою можна буде вести переговори, однак і вона не потрапила до другого туру. Тепер російське керівництво всерйоз розглядає можливість нав’язати невигідні Україні умови «мирного» договору Зеленському.

    Це становить очевидну небезпеку для України й може навіть призвести до імпічменту Зеленського чи його усунення з посади президента на наступному Майдані, бо українці не погодяться на будь-яку угоду, яка передбачатиме капітуляцію України перед Росією. Три чверті українців переконані, що російсько-українські відносини можуть покращитися лише в разі, якщо Росія поверне Україні Крим, припинить збройну агресію на сході країни, виплатить Україні компенсацію за завдані збитки й більше не втручатиметься у внутрішні справи України.

    Є шість причин, чому Росія прагне, аби Зеленський переміг на виборах, і чому Путін завжди вважав Порошенка своїм головним опонентом на президентських виборах в Україні.

    По-перше, передвиборча платформа Порошенка «Армія, мова, віра» ґрунтується на українських патріотичних відчуттях. Якщо Леонід Кравчук вивів Україну з СРСР, здобувши незалежність у 1991 році, Порошенко допомагає Україні вийти з «русского мира».

    По-друге, Путін не довіряє Порошенку, аби укласти з ним будь-яку угоду, адже розуміє, що Порошенко (на відміну від Зеленського сьогодні, а також Тимошенко й Бойка раніше) не погодиться на капітуляцію України. Лише 15% українців погодилися би поступитися перед усіма вимогами Путіна, аби встановити мир будь-якою ціною, однак три чверті їхніх співгромадян не готові до цього.

    По-третє, Україна вже закрила численні канали впливу російської м’якої сили й завдяки отриманню православної автокефалії зможе позбутися духовного впливу Росії. Утворення Православної церкви України є не менш важливою подією, ніж проголошення Акту про незалежність 1991 року.

    По-четверте, духовну самостійність доповнила психологічна незалежність від спадку радянського комуністичного тоталітаризму. Політика декомунізації стала важливим кроком на шляху до руйнування установок «Homo Sovieticus» і нівелювання впливу радянського спадку на світогляд українців.

    По-п’яте, Порошенко ініціював зміни до Конституції, які закріпили прагнення України приєднатися до НАТО і ЄС.

    По-шосте, військова політика Порошенка дозволила збудувати армію, яка за своєю могутністю перебуває на одному рівні зі збройними силами Польщі й Канади, що значно знизило ймовірність російського військового вторгнення. Навіть якщо таке вторгнення відбудеться, воно коштуватиме Росії дуже дорого. Українську армію перетворили на збройні сили, в яких провідну роль відіграють контрактники, а призовників не відправляють на передову.

    Хоча в другому турі президентських виборів формально зійдуться Зеленський і Порошенко, справжнє змагання відбуватиметься між Порошенком і Путіним. Путін ненавидить Порошенка, бо вважає його перешкодою для «повернення» України в лоно Росії.

    Джерело: Лівий берег

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Аркадій Бабченко
    Аркадій Бабченко

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ