Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чи зможе Верховна Рада ухвалити до кінця року мовний закон?

    • Тарас Марусик

      Експерт з мовних питань, журналіст, перекладач

    • Розсилка
    Президент України Петро Порошенко на тлі банера про важливість української мови під час поїздки до Херсонської області, 13 жовтня 2018 року - Чи зможе Верховна Рада ухвалити до кінця року мовний закон?
    Президент України Петро Порошенко на тлі банера про важливість української мови під час поїздки до Херсонської області, 13 жовтня 2018 року

    У небажанні ухвалити закон про державну мову зійшлися представники «Опоблоку», «Блоку Петра Порошенка» і ВО «Свобода»

    Голова Верховної Ради України Андрій Парубій планував ухвалити закон про мову вже цієї осені. Поки що вдалося зробити один крок – проголосувати за нього у першому читанні. Крок важливий, але з огляду на скандальне поводження керівництва «Блоку Петра Порошенка» і частини депутатів із цієї фракції під час розгляду законопроекту та голосування за нього є обґрунтовані сумніви, що цей надзвичайної ваги документ буде ухвалено не те що до кінця осені, але й до кінця року.

    Чому я так думаю? Передусім тому, що напередодні першого читання цю фракцію не зупинила навіть заява низки громадських організацій під промовистою назвою «Фракція БПП ставить під загрозу ухвалення закону про державну мову» і публічне попередження про їхню відповідальність. По-друге, кількість поданих поправок – 2038. І, можливо, це ще не остаточна цифра.

    Я передбачав, що їх буде понад дві тисячі. Це випробувана технологія, щоб затягнути, а в кінцевому підсумку – не встигнути проголосувати за закон у другому читанні. Вибори ж! До речі, деякі відомі супротивники мовного закону з «Опозиційного блоку», колишні «регіонали», подали поправки на 100–150 сторінках.

    По-третє, поправки подано до зареєстрованого законопроекту 5670-д від 09.06.2017 року. Але схвалений 4 жовтня у першому читанні документ суттєво відрізняється від зареєстрованого. Про це голова комітету з питань культури Микола Княжицький повідомив у своєму виступі і попросив голосувати під стенограму в редакції комітету.

    У схваленому законопроекті вже немає, зокрема, декларативного пункту 2 статті 1 про те, що статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин. Цей пункт, яким безбожно маніпулювали, треба було вилучити ще давно, що я пропонував членам мовної робочої групи.

    Із тексту законопроекту вилучені також «Центр української мови», «Термінологічний центр української мови» і, що особливо прикро, «Служба мовних інспекторів», а разом зі службою – слова «мовний інспектор» та «мовне інспектування». Крім того, переписані і доопрацьовані статті 17 і 20 («Державна мова в освіті» і «Державна мова у телебаченні та радіомовленні»).

    До речі, я прогнозував вилучення служби мовних інспекторів. Мабуть, не випадково у «свободівському» законопроекті, де Микола Княжицький є також співавтором, служба мовних інспекторів не просто випала, а «демонстративно» випала – після статті 57 відразу йде стаття 59.

    Можливо, це називається компромісом, але я побоююся, що під час другого читання, якщо до нього дійде, компроміс може стати частковою «кастрацією» закону. Крім того, надто багато депутатів, які виконують партійне завдання, не бажають ухвалювати закон про державну мову. Для цього кожен використовує свої аргументи і свою риторику.

    Найбільша парламентська фракція зайняла позицію, протилежну до президентського гасла: «Віра. Мова. Армія».



    Філософія БПП виявилася такою: якщо вже ухвалювати якийсь закон, то найслабший, без виписаних покарань і без копійки грошей, як про це казав автор одного із законопроектів Ярослав Лесюк. А не останні члени БПП Ігор Гринів, Оксана Білозір і Віктор Кривенко (який, за сумісництвом, є головою «Народного руху») взагалі закликали піти на порушення регламенту і голосувати відразу за два законопроекти – Лесюків № 5556 і № 5670-д. Отакий «компроміс».

    А політтехнолог Петра Порошенка Олег Медведєв висловився так про ухвалення законопроекту в першому читанні: «Не забудьте висловити респект і подяку, коли останнього понеділка жовтня 2019 року побачите на табло результати «Опоблоку» та Рабіновича». Він переконаний, що таким чином підлили палива у виборчу кампанію «Опоблоку».

    Показовими є слова «свободівця» Михайла Головка у виступі з парламентської трибуни: «…а хіба потрібен нам абиякий законопроект, який ще погіршить статус української мови? Чи нам потрібно під гарними гаслами ухвалювати закон, який має суть і мету, …що саме мав у свій час закон «Ківалова – Колесніченка»? …Тому я, звісно, проти ухвалення будь-чого, аби воно пройшло». А головне, вважає він, щоб «суспільство побачило і зробило свої висновки». Мабуть, із прицілом на вибори?

    Таким чином, як би це мені було не прикро констатувати, у небажанні ухвалити, вперше в новітній історії України, закон про державну мову зійшлися представники «Опоблоку», «Блоку Петра Порошенка» і ВО «Свобода». Тож подальший перебіг подій довкола мовного закону спрогнозувати важко. Залишається тільки крихта сподівань.

    Джерело: Радіо Свобода

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ