Це не за Європу, це за наше майбутнє

Над цим текстом працювала велика спільнота, і ви знайдете його опублікованим в інтернеті від імені різних людей. Кожен, хто підтримує цю позицію, може опублікувати текст від свого імені. Я поділяю ці думки, тож публікую.

Два роки тому Україна зробила історичний вибір. Люди вийшли на вулицю, вимагаючи справедливості і захисту своїх прав.

За цей час ми багато чого досягли: відстояли наші свободи, скинули диктатуру, домоглися підписання угоди про асоціацію з ЄС, провели вибори, прийняли реформаторські закони і взялися за перегляд суспільного договору.

За все це український народ заплатив і продовжує платити величезну ціну. Логічно, що вимоги людей до влади стали значно вищими.

Два роки тому ми розуміли, що дива не станеться й одразу все не вдасться. Ми були готові працювати, терпіти і жертвувати.

Але нам складно було уявити, що чиновники і наближені до влади бізнесмени будуть продовжувати грабувати країну, прикриваючись тепер уже вишиванкою, Майданом або АТО.

Що гречка і тітушки на виборах так і залишаться безкарними.

Що на своїх посадах працюватимуть ті, чиїми руками ще нещодавно будувалася диктатура: від суддів до членів Центральної виборчої комісії.

Що головним партнером влади знову стане не суспільство, а вузьке коло тих же олігархів, які виснажували країну при колишньому режимі. А ключові для країни рішення і далі будуть прийматися в колі сірих кардиналів, які керуються тільки своїми меркантильними інтересами.

Шановні президенте України, прем'єр-міністре, міністри і народні депутати!

Люди все бачать і розуміють. Вони вже не вірять вашим виправданням. Корупційна метушня й імітація реформ знищують довіру українського суспільства і повагу зарубіжних партнерів.

Ви думаєте, що час ще є. Мусимо вас засмутити: люди на межі.

Запит суспільства, проголошений під час Революції Гідності, нікуди не зник. Сьогодні ці вимоги об'єднують абсолютну більшість українців. І кожен день вашого зволікання вбиває шанси на повернення довіри людей.

З вашої вини ми втрачаємо час. Замість того, щоб створювати -- розвивати економіку, освіту, науку і культуру, -- ми змушені витрачати ресурси на боротьбу з системою. Системою, яку ви продовжуєте захищати і підгодовувати.

Ми не хочемо нової революції, яку ви несвідомо наближаєте. Ми готові нести відповідальність за майбутнє нашої країни. Тому ми не просимо, ми вимагаємо:

1. Почати реальну боротьбу з корупцією. Сконцентруватися на вищих ешелонах влади і розірвати кругову поруку, призначивши ефективного Генерального прокурора, завершити люстрацію і реформувати державну службу за європейськими стандартами.

2. Відновити справедливість. Притягнути до відповідальності людей, які розграбували країну і призвели до насильства і вбивств на Майдані.

3. Домогтися верховенства права. Інтенсивно і рішуче проводити судову реформу, в якій були зроблені важливі кроки, але суспільство не відчуває впевненості в успіху.

4. Забезпечити прозорість влади. Відкрито проводити призначення на державні посади, припинивши практику підкилимних домовленостей і розподілу посад за політичними квотами на догоду сірим кардиналам.

5. Озвучити чіткий план. Як нам разом подолати економічну і гуманітарну кризу, як ми плануємо повертати Крим та окуповані території.

У вас все ще є вибір, ким увійти в історію: реальними реформаторами, які пожертвували особистими інтересами заради майбутнього країни, або тими, хто привів країну до розвалу через корупцію та неефективне управління.

Кожен, хто підтримує цю позицію, може опублікувати текст від свого імені.

Источник: site.ua