Блекаут і Путін

На відміну від багатьох я думаю, що Путін не ухвалив остаточного рішення щодо блекауту в Україні. Зараз перед ним стоїть серйозна дилема, і рішення це точно не просте. І ось чому.

1. Блекаут має більшу силу як погроза, а не як факт. Ціль Путіна – переговори, тому лякаючи блекаутом можна пробувати давити на Захід, щоб той давив на нас. Але, очевидно, що ця позиція вже програла. Тобто здійснення блекауту – не допоможе ніяк йому в досягненні переговорів, а навпаки ще більше дасть можливостей їх уникати.
2. Блекаут не призведе до жодних заворушень чи зміни влади. Попередні удари довели, що ми тільки консолідуємося, і замість змінювати владу, всі готуються до блекауту.
3. Блекаут ще більше усугубить ситуацію для окупаційних військ. Очевидно, що реакція Заходу буде збільшення військової допомоги, яка нарешті може включити літаки і ракети на 300 км. Справа в тому, що Захід трактує блекаут як удар по цивільних, яким він і є. І це розв’язує йому руки щодо надання додаткового озброєння.
4. Блекаут нічого не вирішує у військовому плані. ЗСУ ніяк не прив’язані до блекауту, тому його здійснення нічого не міняє на полі бою.
5. Блекаут може вдарити по друзях Путіна в Угорщині і Молодові. Угорці прив’язані до нафтопроводу Дружба, який однозначно перестане працювати в разі блекауту. А Молдова взагалі знаходиться в нашій енергетичній мережі, і буде майже повністю без світла як і ми.
6. За наслідками блекауту українці і Захід знайдуть рішення, які в подальшому вже не дозволять робити подібне. Нові трансформатори і генеруючі потужності будуть встановлюватись в засекречених місцях.

Як бачимо, з раціональної точки зору блекаут є поганим рішенням для самого Путіна. Тому я думаю, він його ще не прийняв.

Але давайте не забувати, що Путін тварина не раціональна, а емоційна. Поки не тонули нові крейсери і не взривались мости – він думає головою, але тільки він отримає від ЗСУ черговий пендель – включаться емоції.