Про політичні Водохреща і труси
Дивлячись на сьогоднішні політичні «купання» я задаю собі питання: навіщо все це людям, далеко не святим і далеко не віруючим?
Кожного року тисячі політиків викладають фоточки з купання в ополонці на Водохреща. «Мода» на пірнання заради селфі прийшла за часів президента Ющенка. До того не пам‘ятаю, щоб Кучма чи тим більше Кравчук (зрозуміло) роздавав інтерв‘ю, стоячи на морозі в трусах і прикриваючись завбачливо підготовлених свитою банним рушником.
За часів Ющенка скупатися в ополонці було «святим ділом». Інколи доходило до комічного, коли це ставало мало не зобов‘язанням для усієї фракції президента. Причому, після такого купання були навіть не зовсім приємні наслідки. Знаю кількох депутатів, які після «водохрещенської ініціації» злягали з запаленням легенів, а дехто навіть мав мікро-інсульти. Потім ця «мода» пішла в політику і далі. І дивлячись на сьогоднішні політичні «купання» я задаю собі питання: навіщо все це людям, далеко не святим і далеко не віруючим?
Цінність свята не в запощених фото з лідером, не в намаганнях демонстрації «за ним - хоч в ополонку», не в політичному використанні свята, щоб сподобатися електорату (інколи цей електорат більше сміється з невдалих кадрів, ніж поважає, як було з купанням Черновецького в білих спідніх). Цінність - в очищенні від минулих гріхів. А не примноження своєю гординею і самовдоволенням нових. Чи я не правий?
Зі святом!
Коментарі — 0