Обвинувачення Грузії відносно Саакашвілі: Справи без відповіді
Наразі Михайло Саакашвілі опинився в епіцентрі скандалу, проте дискусія навколо його персони зводиться до рівня «дурень – сам дурень».
Замість переконливих аргументів звучать обвинувачення та образи. Це стосується не лише отримання українського громадянства колишнім президентом Грузії, а й кримінальних справ, порушених на його батьківщині. У самій же Грузії Саакашвілі закидають подвійні стандарти, мовляв, під час проведення реформ він не цурався порушувати законодавчі норми, а отже закон – не один для всіх…
Тому важливо об’єктивно розібратися, що саме інкримінують Михайлу Саакашвілі, аби він міг відповісти по суті цих звинувачень. Позбавленому українського громадянства Саакашвілі в Грузії загрожує до 11 років позбавлення волі за чотирма кримінальними провадженнями.
Справа про вбивство Сандро Гіргвліані
28 січня 2006 року 28-річний співробітник «Об'єднаного грузинського банку» Сандро Гиргвліані разом зі своїм другом Леваном Бухаідзе відвідав кафе «Шарден-бар» у центрі Тбілісі. У барі перебували керівник Департаменту конституційної безпеки МВС Дата Ахалаія, його заступник Олег Мельников, начальник Генеральної інспекції МВС Василь Санодзе, начальник Служби зв’язків із громадськістю МВС Гурам Донадзе, дружина міністра внутрішніх справ Тако Салакаія, а також знайома Сандро Гіргвліані - Тамара Майсурадзе. У Гіргвліані стався конфлікт з близькими до Саакашвілі вищими посадовими особами МВС Грузії. Тоді Гіргвіліані прямо з ресторану відвезли на авто, після чого знайшли мертвим.
За словами прокурора Головної прокуратури Грузії Натії Сонгулашвілі, Михайло Саакашвілі видав акт про помилування виконавців, винних у вбивстві Сандро Гіргвіліані. Саакашвілі за два роки до засудження і винесення вироку дав їм слово, що він їх помилує. Відповідно колишній президент перевищив свої повноваження.
У 2006 році чотири виконавці злочину – колишні поліцейські – були засуджені. Проте сім'я Сандро Гіргвліані висловлювала невдоволення вироком, заявляючи, що виконавці - дуже низького рівня й потрібно притягнути до кримінальної відповідальності в першу чергу замовників злочину.
Справа про розтрату державних коштів з коштів
Відповідно до версіїї звинувачення розтрати державних коштів сталися у фонді Спеціальної служби державної охорони Грузії на особисті потреби в особливо великих розмірах – на суму майже 9 мільйонів грузинських ларі.
У березні 2009 року із засобів масової інформації стало відомо, що відшкодування видатків, пов’язаних із візитом у Грузію на запрошення Саакашвілі масажиста Дороті Штейн, відомої як «Доктор Дот», було здійснено з представницьких витрат президента. За словами Натії Сонгулашвілі, щоби журналісти не дізналися, як Михайло Саакашвілі проводить свій час і як витрачає державні кошти, він прийняв рішення, що всі витрати, якими не може законно розпоряджатися президент, повинні проходити під грифом «Таємно».
У період з січня 2004 року до квітня 2009 року витрати на президентську діяльність М. Саакашвілі здійснювалися за рахунок коштів адміністрації президента Грузії і «Агентства державного забезпечення». З метою уникнення публічності та розголосу фактів нецільового використання представницьких коштів Саакашвілі (нібито для підвищення рівня безпеки осіб, яких охороняє спецслужба держохорони Грузії та для фінансування заходів щодо підвищення якості охорони), а насправді керуючись особистими мотивами, вирішив для нецільового використання державних коштів виділити з резервного фонду президента суму для спеціальної служби держохорони. Ця служба держохорони була у безпосередньому підпорядкуванні Саакашвілі. Виділення коштів відбулося за участю Квелідзе Отара та Джанашія Теймураза ( 5 952 500 ларі).
Доказами у справі є показання свідків, аудиторський висновок від 16 серпня 2013 року, результати фінансової експертизи Головного експертно-криміналістичного управління МВС Грузії тощо.
Справа про жорстоке побиття депутата парламенту Валерія Гелашвілі
Михайло Саакашвілі перевищив посадові повноваження, з застосуванням насильства і зброї, що призвело до суттєвого порушення прав фізичної особи – Валерія Гелашвілі – та законних інтересів держави. Саакашвілі організував навмисне завдання групою осіб тяжкої шкоди здоров’ю Гелашвілі.
Такою була реакція Михайла Саакашвілі на статтю Валерія Гелашвілі «Валерий Гелашвили уступит свій дом Саакашвили» в газеті «Резонанс» від 29 червня 2005 року. У публікації Гелашвілі висловив невдоволення президентом, зокрема, у зв’язку з тим, що у депутата відібрали майно, а його вартість не відшкодували. Також в образливій формі автор говорив про особисте життя Саакашвілі.
Фізичну розправу над Валерієм Гелашвілі Саакашвілі доручив Іване Мерабішвілі (тодішньому міністру внутрішніх справ), який забезпечив виконання доручення Саакашвілі за участі директора Спеціального оперативного департаменту Кодуа Ерекле. 14 липня 2005 року співробітники спеціального оперативного департаменту МВС Грузії та озброєні бойовики відділу спецпризначення напали на Гелашвілі та осіб, що його супроводжували. У результаті побиття Гелашвілі було завдано тяжких травм, небезпечних для життя, спотворено обличчя. Супроводжуючим його особам – Цхакая М. та Ломідзе М. були нанесені легкі тілесні ушкодження.
Доказом того, що злочин здійснив саме Саакашвілі, є покази свідків, зокрема, Начкебія Олександра, Чхетія Георгія, Гетія Манучара, Герсамія Левана та ін..; показання потерпілих – Гелашвілі Валерія, Цхакая Малхаза, Ломідзе Мегі; інформація, запрошена у телефонних операторів та з медичних установ тощо.
Справа про захоплення телекомпанії «Імеді»
Прокуратура обвинувачує Саакашвілі у перевищенні службових повноважень під час насильницького розгону акції протесту 7 листопада 2007 року, а також відключенні від ефіру «Імеді» силовими методами, за допомогою спецназу. Окрім цього, слідство заявляло, що після подій 7 листопада посадові особи за вказівкою Михайла Саакашвілі почали процес незаконного вилучення телекомпанії у Бадрі Патаркацишвілі. Телекомпанія була повернута сім'ї Патаркацишвілі пізніше, вже після зміни влади у Грузії, у жовтні 2012 року. Тбіліський суд 2 серпня 2014 року задовольнив клопотання прокуратури і заочно обрав арешт як запобіжний захід стосовно екс-президента.
Скільки у цих справах політики, а скільки здійснених злочинів сказати може тільки суд. Але допомогти з’ясувати правду може чесна і аргументована дискусія. Дослідження нашого Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» щодо неспівпадіння підпису в анкеті Саакашвілі для отримання українського громадянства та документах з Одеської ОДА викликали реакцію у колишнього керманича Грузії. На своїй сторінці у «Фейсбуці» Михайло Саакашвілі зазначає, що «тепер уже і фахівці підтвердили – президент обґрунтував позбавлення мене громадянства підробними документами… Одночасно АП відмовляється дати мені для подання до суду копії справжніх, заповнених мною документів, відповідаючи, що це є «службовою інформацією».
Ми також сподіваємося, що дочекаємося від Саакашвілі і аргументацій щодо непричетності по справах, які інкримінує йому прокуратура Грузії, - саме аргументацій, а не емоцій і звинувачень. Ці відповіді не лише сприятимуть об’єктивному розслідуванню всіх обставин кримінальних справ щодо Саакашвілі, який де факто залишається у інформаційному просторі України, а і продемонструє, що для нього принцип «закон один для всіх» є непорушним за будь-якої ситуації.
Коментарі — 0