Чому американські ЗМІ всі ці роки демонізували образ Трампа?

Оця вся історія з розслідуванням щодо змови Трампа з росіянами показала на скільки ЗМІ, якщо вони заангажовані, можуть спотворити образ людини. Мені було байдуже - Трамп чи Клінтон. Звісно, я мав певні застереження проти Трампа, бо він під час виборів заявляв, що люди в Криму самі захотіли до Росії і проголосували. Але я стежу за виборами з 1991 року і не з підручників знаю, що передвиборна риторика часто залишається в минулому,коли людина приходить до влади. Тому особливо не хвилювався, а вирішив почекати. 

Якщо раніше я почитував пресу поверхово, то після виборів у США почав докладніше розбиратися в тому, що там і до чого. Чому? Бо наші ЗМІ переконали всіх, що переможе Клінтон. Тому зрозумів, що з висвітленням щось не так.

Потихеньку я почав відкривати для себе дивну нібито річ - ікони американської журналістики, на яких ми рівняємося, CNN Нью-Йорк Таймс, Вашингтон Пост, виявляли відверте упередження щодо Трампа, а то й брехали. Найяскравіший випадок - це приписування Трампу жорстокості по відношенню до дітей нелегальних мігрантів. Нібито за його наказом їх відділяли від батьків,яких садили до в'язниці. А діти жили в жахливих умовах. Найдивовижніше, що спростування цього факту просто лежало на поверхні. 1997 року Верховний суд США ухвалив рішення, так званий Флорест сетлмент, про таки порядок утримання дітей. Це було зроблено з ініціативи Білла Клінтона. З того часу за всіх президентів діти утримувалися саме так. Але була проведена ціла кампанія в ЗМІ, яка приписувала це Трампу. 
Ясна річ, що Трамп сам хлопець ще той. Він часто ображав своїх критиків у твітері, поводився нестримано і оголошував журналістів ворогами людства. З іншого боку, а як він мав поводитися. коли ЗМІ поирюють про нього відверту брехню? Мабуть, іти до суду? Так. Але ж брехали масово. Коротше. я тут не даю рецептів як би мав поводитися президент, а лише констатую факти. 

Найголовнішою підставою для оббріхування було розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера про гіпотетичну змову Трампа з росіянами у період виборів 2016 року. Протягом розслідування, яке тривало майже два роки, американські ЗМІ аж захлиналися, намагаючись довести, що він шістка Путіна. Це при тому, що конретні кроки Білого дому були спрямовані на примушування Росії до миру і цивілізованої поведінки. Але в пресі стояла така істерика, що навіть мої, нібито самостійно мислячі друзі із Заходу постійно промовляли: ну все, тепер Трампу гаплик. Що вже казати про наші ЗМІ, які співали в унісон з американським мейнстірмом. Це при тому, що за Трампа Україна отримала таку підтримку, якої не мала за часів Обами. Нашим журналістам, як і американським мейнстрімівським, було плювати на кокретні кроки команди Трампа на підтримку України. Вони поширювали міфи із американської преси. 

Щось я не чую каяття від американських борзописців. Наші теж вибачатися не поспішають. Мабуть, зроблять хорошу міну при поганій грі і будуть продовжувати писати всяку фігню. 

Ще одне. Мене у процесі всіх цих змагань обзивали трампофілом. Насправді я фактофіл. Просто порівнюю факти з оцінками і бачу, що оцінки некоректно описують факти. І роблю висновки.