Пам’ять про кожного героя у боротьбі за визволення, свободу і незалежність України є святою і неподільною

Дорогий Український народе,

Вітаю вас із 78-ю річницею Української повстанської армії.

Вітаю вас із святом Покрови Пресвятої Богородиці.

Військо, якому належало бути заснованим у цей день, стало непереможною, нескореною і однією з найтрагічніших армій XX століття.

Пам’ять про кожного героя і кожну жертву боротьби за визволення, свободу і незалежність України є святою і неподільною.

Сотні тисяч воїнів Української повстанської армії постали на захист рідної землі.

Вони – переможці, бо перемогла їхня віра у майбутню державу.

Подвиг людей, які боролись і полягли за Батьківщину, становить головне історичне значення ролі УПА для всієї України.

Сьогодні, на знак державної шани ми згадуємо усіх патріотів, які сформували національний Рух Опору – попри явну приреченість і неминучу загибель.

Не оминаємо жодної важкої сторінки нашої історії і саме так – відновлюємо правду, за якою стоїть великий і соборний подвиг Українського народу – народу, який переміг смерть і врешті утвердив свою державу.

Чітко і ясно потрібно сказати про двох ворогів, проти яких взяла зброю Українська повстанська армія – проти нацизму і комуністичного терору.

У цій боротьбі УПА об’єднала людей різних національностей і різних політичних поглядів. Цей факт є принципово важливим для розуміння визвольного характеру боротьби повстанців.

Найбільшим зовнішнім злом, яке у XX столітті поставило Український народ на межу фізичного знищення і в диявольському задумі штовхнуло один на одного, був тоталітаризм і заперечення нашого права на життя і незалежність.

Разом з іншими народами світу ми засуджуємо будь-який вияв тоталітарної свідомості, зневаги до людського буття і буття національного.

Як наслідок тоталітарної ідеології я розглядаю досі існуючу пропаганду, яка свідомо спотворює правду про боротьбу українського підпілля.

Ці спроби – приречені. Так само, як їхні носії, які ще донедавна заперечували саму нашу державність.

За подвигом і трагедією УПА стоять долі людей, які пройшли не лише через горнило війни, але й через тортури і репресії радянського часу.

Держава і суспільство в боргу перед цими людьми.

Нам потрібне співпереживання. Я твердо вірю, що найвищим торжеством мудрості нашого народу стане спільна і чиста пам’ять про минуле, виявлена у реальній турботі влади, у порозумінні старшого покоління, у порозумінні всього суспільства.

Ми зобов’язані подивитися на нашу історію поглядом національної гідності, а отже, відкинути нав’язані ззовні міфи і стереотипи.

Національний погляд охоплює і зводить воєдино кожне зусилля віддане Україні.

Приклад і чин Української повстанської армії належить до цього ряду разом з жертовною боротьбою і працею мільйонів синів і доньок нашої землі – усіх, хто вірив, вірить і прагне добра нашій державі.

Із зрілою відповідальністю ми повинні пам’ятати про правду і кривду нашого минулого бездержавного життя.

Український внесок у перемогу людства над тоталітаризмом – винятковий.

На основі нових віднайдених свідчень ми маємо донести світові повне знання про визвольну боротьбу нашого народу, про численні приклади людської саможертви задля порятунку інших і про справжню народну відданість цінностям гуманізму, добра і милосердя.

Відродження історичної правди означає для нас спільний рух вперед – як єдиного суспільства, як єдиної нації, як великого світового народу.

Пам’ять про кожного українського патріота – єдина та неподільна.

Я глибоко і впевнено вірю в той день, коли Україна позбудеться мороку минулих лихоліть і чистим серцем подивиться на своє майбутнє.

Так постає і постане держава національної перемоги, справедливості і єдності.

Цій меті присвячене наше життя.

Я вітаю вас, дорогі ветерани і дорогі співвітчизники, зі святом.

У День Покрови Пресвятої Богородиці я прошу у Господа захисту для нашої держави.

Бажаю усім нам сили, мудрості, терпіння і віри.