Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Театр на Подолі – перший театр, збудований у Києві за 80 років

    • Оксана Забужко

      Українська поетеса, письменниця, літературознавець, публіцист

    • Розсилка
    <div class="copy">Театр на Подолі</div> - Театр на Подолі &ndash; перший театр, збудований у Києві за 80 років
    Театр на Подолі
    Фото: Станіслав Груздєв

    Чотири покоління киян було наглухо відрізано від самого концепту сучасної театральної архітектури

    Одна заввага до «архітектурних дискусій». Взагалі-то, на добрий лад, новина мала б звучати так: ВПЕРШЕ ВІД ДОБИ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ В КИЄВІ ЗБУДОВАНО НОВИЙ ТЕАТР.

    І це, їй-богу, – прекрасна новина! Історична.

    Тому що, любі кияни й «співчувальники», в разі хто забув, - востаннє спеціалізоване театральне приміщення (в клубі «Харчовик», тій симпатичній конструктивістській будівлі на Контрактовій, де нині міститься Дитячий музтеатр), - було відкрито в Києві - в 1933 р. (!): останнім відлунням уже «відстріляних» 1920-х.

    Звідтоді - прошу вдихнути й видихнути - Радянська влада не збудувала в Києві ЖОДНОГО театру (тільки кінотеатри, оскільки «из всех искусств для нас важнейшим является кино и цирк» (В.Ленін), та ще - Палац «Україна», що призначений був для партз'їздів, але і з ним вийшла погана історія: в «Музеї покинутих секретів» я відтворила її так, як тоді, в 1970-ті, її в Києві переказувано, в дійсності ж архітектор не «повісився в ЦК», а делікатно звідти вийшов і скочив з мосту в Дніпро, - і ще жодного разу ніде я тої історії, свідки якій іще живі, не прочитала в документальному викладі, - от же цікаво, і чому б же то?.. чому досі дружно мовчать на тему «советского культурного строительства» «києвознавці» й «києволюби»?..)

    Скільки за СРСР було ЗРУЙНОВАНО театральних приміщень (як, напр., Дім Дворянського зібрання на Майдані, «замінений» у 1975-76 рр. Будинком профспілок) - це окрема тема, до якої теж іще «не дійшли руки». Ні в чому так переконливо не проявляється колоніальна політика, як власне в т.зв. «культурному будівництві», і «жодного збудованого театру в столиці за 83 роки» - для всякого тямущого найкраще свідчення, на який рівень «мєрзості запустєнія» було ту нещасну «столицю» приречено...



    А ще це означає, що чотири (так, ЧОТИРИ!) покоління киян було наглухо відрізано від самого концепту СУЧАСНОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ. Хто не сильно шариться за кордоном по європейських театрах - так і змушений був лишатися в своїх уявленнях про театральне приміщення на рівні «плюшу з балкончиками».

    Подумайте про це, перш ніж обурюватися новим театром. Гарненько подумайте.

    Може, тоді ви так само нетерпляче чекатимете в ньому першої прем'єри, як чекаю я, - щоб зацінити інтер'єр.))

    І, можливо, порадіти, що ми таки потроху вилазимо з тьми нашої «колоніальної ночі»...

    Джерело: блог Оксани Забужко

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Костянтин Боровой
    Костянтин Боровой

    Російський політик

    Єпископ Євстратій (Зоря)
    Єпископ Євстратій (Зоря)

    Секретар Священного Синоду УПЦ КП

    Тарас Чорновіл
    Тарас Чорновіл

    Журналіст, політичний діяч

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ