Як від патріарха Кирила дісталося президенту Болгарії

Московський патріарх Кирил висловив своє незадоволення Президенту

Очевидно, що не власному - для останнього є виключно форми похвали та глибокої вдячності. Московський Патріархат «сміливо викриває» владу лише тоді, коли це влада не російська чи союзників Кремля. Або минулу владу.

Цього разу дісталося Президенту Болгарії. За те, що він замість дякувати за звільнення Болгарії від османського панування виключно Російській імперії - «посмів» подякувати НАРОДАМ, які були 140 років тому в складі цієї імперії.

На святковому параді президент Болгарії Румен Радєв висловив вдячність за національне визволення не єдиній російській армії, а різним народам, що її складали - румунам, українцям, білорусам, фінам, полякам, латишам та іншим.

Ось його слова, які викликали обурення московського гостя:

***
«Това е споменът за братския порив на руското общество, който доказа, че православните българи не са сами. Него ние няма да забравим. Не ще забравим и словата в манифеста на император Александър II, който обявява война на Османската империя, защото „това налага чувството за справедливост и собственото наше достойнство». «Народът сам се вдигна на война, воглаве с Царя», пише в дневника си Достоевски, «а хората четяха манифеста и се кръстеха». Тези сцени, тези чувства са дълбоки и неподвластни на користни политически интерпретации.

По бранните полета на Руско-турската освободителна война загинаха воини от много народи: руснаци, румънци, финландци, украинци, белоруси, поляци, литовци, сърби и черногорци. За всички тях България е последен дом, тях ние почитаме като свои герои.»

Переклад:

«Це пам'ять про братський імпульс російського суспільства, який довів, що православні болгари не самотні. Ми його не забудемо. Ми не будемо забувати слова в маніфесті імператора Олександра II, який оголошує війну Османській імперії, оскільки «до цього спонукає почуття справедливості та власної гідності». «Народ сам вийшов на війну, на чолі з царем», - писав Достоєвський у своєму щоденнику, - і люди читали маніфест і хрестилися». Ці сцени, ці почуття глибокі та непідвладні суто політичним інтерпретаціям.

На полях боїв Російсько-турецької виззвольної війни загинули солдати з багатьох народів: росіяни, румуни, фіни, українці, білоруси, поляки, литовці, серби та чорногорці. Для всіх них Болгарія є останнім домом, їх ми шануємо як своїх героїв.»

***

Така його заява (пишуть, що вказана думка вдячності НАРОДАМ, а не імперії, у Болгарії часто повторюється і офіціно, і у пресі) - викликала величезне обурення Московського патріарха. Власне, що він сказав, можна прочитати нижче - думаю, це варто уваги і не потребує розлогих коментарів.

Великодержавний шовінізм як він є, який не здатен і не хоче розуміти вдячності НАРОДУ, а не лише державі.

Адже триваючий досі ординський автократичний тип московської державності заснований якраз на переконанні, що народ існує для держави, а не держава - для народу. Саме російське слово «государство» означає, як вірно вказав письменник Акунін, «те, що належить государю», тобто володарю.

Окремо хотів би привернути увагу до моменту в заявах п. Кирила щодо «болгарських ораторів». Не буду навіть пояснювати власну думку - просто перечитайте, що церковний очільник говорить про болгар. У них вдома.

А після всього ще раз пригадайте, що він керує частиною Православної Церкви в Україні та спрямовує думки і настрої мільйонів наших співгромадян.

До речі, Посольство України в Болгарії офіційно висловило протест проти заяв п. Кирила на місцевому телебаченні про «громадянську війну в Україні».