Літературознавиця Агеєва: Гоголь ніколи не був українофобом, Булгаков – українофоб

Микола Гоголь і Михайло Булгаков – це абсолютно різні історії. Гоголь – українець, який захотів служити імперії; він мав розколоту ідентичність, яка зробила його життя трагедією. Натомість Булгаков створив брехливу пропагандистську візію білогвардійського Києва. Таку думку  в інтерв’ю «Главкому» висловила літературознавиця, докторка філологічних наук Віра Агеєва.

За словами літературознавиці, Гоголь – український письменник, який писав російською. Так, оскільки зробив вибір на користь імперії, бо мав віру у великі імперські наративи.

«П'ятьма роками молодший за нього Тарас Шевченко зробив інший вибір. Шевченка дуже кликали писати російською, «Ти ж талант маєш, що ж ти тим мертвим язиком пишеш?», – казали йому петербурзькі критики. Молодий Шевченко – це приклад гідності, він на це гордо відповідає: «Буде з мене, поки живу, І мертвого слова». Якби Шевченко зробив інший вибір, я не кажу що України не було би, але вона б відбулася трохи складніше», – говорить літературознавиця.

Агеєва переконана у тому, що Гоголь любив Україну, Гоголь ніколи не був українофобом, а от Булгаков – це українофоб. «Почитайте «Хмари» Нечуя-Левицького, сюжет про  Воздвиженського, котрий десь з російської глибинки прийшов учитися в київську академію. І потім нізащо не хотів у Росію повертатися. Це такий собі інваріант родинної історії Булгакова», – коментує вона.

«Мені таки набридло говорити про Булгакова. Його музей ми закриємо, але це станеться після війни. Зараз загострювати ситуацію абсолютно немає ніякої потреби. Та ніхто і не ходить до того музею зараз. Ті, хто захищають Булгакова, його насправді не дуже читали. Для мене знаковим для характеристики Булгакова є його оповідання «Я вбив». У ньому лікар, а Булгаков теж лікар за фахом, розповідає, що в нього був поранений петлюрівський офіцер і він так ненавидів його, що розстріляв. І йому не соромно зізнаватися. Отут для мене це уособлення пресловутого гуманізму так званої «великої російської літератури»: якщо лікар розповідає, як він розстріляв пацієнта, і гордиться цим. Булгаков у «Білій гвардії» облив брудом імена, які для мене є українським пантеоном – Винниченка і Петлюри. Запевняю вас, музей Булгакова біля вулиці Петлюри існувати не може», – зазначає  Агеєва. 

Літературознавиця підкреслила: її вразило, що притомні, освічені люди журилися, що Київ опиниться без Булгакова, мовляв він же любив «город», він його прославив.