Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Пішов з життя легендарний український актор

    • Розсилка
    Анатолій Решетніков - Пішов з життя легендарний український актор
    Анатолій Решетніков

    Анатолію Решетнікову було 94 роки

    Сьогодні, 22 лютого, стало відомо про смерть народного артиста України Анатолія Решетнікова.

    «Сумна новина. Пішов з життя патріарх вітчизняної сцени, народний артист України Анатолій Решетніков. Актор яскравої харизми, сильного темпераменту. Пам’ятаю його чудового Соріна в "Чайці", запам’ятались інші блискучі ролі його пізнього періоду на сцені Київського театру ім. Лесі Українки», — написав на своїй сторінці у Facebook журналіст Олег Вергеліс.

    Журналіст додав, що останні роки в особистому житті Решетнікова все було досить складно. Він мешкав не в своїй столичній квартирі, а в Будинку ветеранів сцени під Києвом. Звідти і пішов в інший світ.

    Анатолій Решетніков народився 22 червня 1923 року в Києві. У 1948 році закінчив Київський театральний інститут.

    З 1948 до 2001 року грав у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.





    Зіграв 96 ролей в спектаклях театру, серед яких:

    Дон Жуан («Камінний Господар»); Річард Айрон («У пущі»); Астров («Дядя Ваня»); Віктор Каренін («Живий труп»); Шалімов («Дачники»); Нагульнов («Піднята цілина»); Забєлін («Кремлівські куранти»); Родіон Миколайович («Старомодна комедія»); Гайдай ( «Загибель ескадри»); Маркіз де Поза («Дон Карлос»); Дмитро Миколайович («Тема з варіаціями»); Гранд-Скубік («Самовбивця»); Лазич («ОБЕЖ»); Шумський («Радій, коли змушують»).

    Серед фільмів у його біографії — «Вогненний міст» (1958); «Далеко від Батьківщини» (1960); «П'ятірка відважних» (1970); «Стара фортеця», «Комісар Сергушин» (1973); «Захисник Сєдов» (1988); «Панове артисти» (1992); «Школа скандалу» (1999).

    Про свою творчу діяльність Решетніков говорив так: «Найбільше любив і люблю ролі, за якими відчувається складна людська доля. Краща роль - та, якою можна щось сказати зі сцени, щось змінити в глядачеві, до чогось його закликати. Грати ж ролі доводилося різні, бо театр - не тільки творчість, а й служба».

    З 1973 року він також займався і викладацькою діяльністю — працював у Київському інституті театрального мистецтва.

    Написав книгу-спогади «Театр — моє призначення» (Київ, видавництво «Абрис», 2002).

    Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.

     

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ