рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    В Україні лікують мертвих і не рятують живих. Нові правила пересадки органів: що тепер зміниться

    здоров’я нації
    • Наталка Прудка Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Трохи більше 5 тис людей в Україні щороку потребують органної трансплантації та трансплантації кісткового мозку - В Україні лікують мертвих і не рятують живих. Нові правила пересадки органів: що тепер зміниться
    Трохи більше 5 тис людей в Україні щороку потребують органної трансплантації та трансплантації кісткового мозку

    У 2020 році в Україні Міністерство охорони здоров`я запроваджує комплексну систему трансплантації

    В українських медичних закладах почнуть масово проводити операції з пересадки органів. Розблокувати існуючі законодавчі перепони вдалося завдяки ухваленим наприкінці грудня Верховною Радою змінам до закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».

    «В Україні для старту цієї системи достатньо лікарів, які мають необхідні сертифікати на проведення відповідних операцій. Тож з 2020 року тисячі людей, які потребують таких операцій, зможуть поступово отримати необхідну медичну допомогу в Україні», - обіцяє заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль, який  координує створення системи трансплантації.

    За всі роки незалежності в Україні провели менше 2,5 тис. операцій з трансплантації  органів. Хоча потреба – біля п’яти тисяч у рік: 2 тис. хворих потребують пересадки нирки, 1,5 тис. – серця, ще близько 2 тис. – печінки. Комусь вдалось врятувати життя закордоном. Держава виділяє на це сотні мільйонів гривень, але на всіх грошей не вистачає, тому потреба робити якомога більше трансплантацій в Україні – нагальна.

    «В Європі на 1 млн населення виконують 60 трансплантацій, в Україні — чотири», - наводить цириф для порівняння ректор Запорізької медичної академії  післядипломної освіти МОЗ, професор Олександр Ніконенко. - А донорський потенціал України (люди, які гинуть від травм, захворювань головного мозку тощо) міг би забезпечити близько 10 тисяч трансплантацій на рік… В Україні роблять щороку близько сотні трансплантацій, такий мінімум узагалі не можна розцінювати як повноцінну роботу галузі. Зокрема, за 2018 рік в Україні було зроблено 126 трансплантацій, закордоном прооперовано 121 українського пацієнта».

    Наразі Міністерство охорони здоров’я працює над розробкою підзаконних актів. Відомоство також планує  запровадити ефективний механізм забезпечення пацієнтів з пересадженими органами необхідними ліками, вони пожиттєво мають отримувати дорогі імуносупресивні препарати, які блокують  відторгнення пересадженого органу. А з цим в Україні – величезні проблеми: трансплантологи навіть не знають, які ліки закуповує держава для хворих – лікарів повністю відсторонили від цього процесу, ключовий фактор при закупівлі- найнижча ціна. Часто ліки не підходять, а це пряма загроза життю людини, яка перенесла пересадку. 

    «Главком» зустрівся з заступником міністра охорони здоров’я Дмитром Ковалем. Чиновник розповів, як нині втілюється процедура отримання органу померлого донора реципієнтом, який очікує на пересадку якогось з органів чи кісткового мозку.


    Заступник\ міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль
    Заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль

    Що потрібно зробити для того, щоб вже цього року запрацювала система трансплантації?

    Маю дуже коротку відповідь: потрібно створити систему трансплантації. Це комплекс заходів, які мають виконуватися різними лікувальними і не тільки лікувальними установами. При цьому взаємодія між ними має відбуватися за чіткими правилами, система має бути зрозумілою для лікаря, пацієнта, правоохоронців. І зміни до закону, які були прийняті наприкінці минулого року, дозволяють нарешті це зробити. Тому в МОЗ інтенсивно працюють над створенням нормативно-правового забезпечення – щоб ті гарні речі, що викладені в законі, можна було використати на практиці.

    Для запуску процесу трансплантації потрібне інформування Центру трансплант-координації  про смерть мозку донора – її встановлюють лікарі-діагности, які пройшли попереднє навчання. Далі –  отримання документальної згоди від родичів на те, щоб померлий став донором, а також внесення даних до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації  (ЄДІСТ). Завершальний крок – оперативне втручання з метою пересадки органу чи  кісткового мозку (гемопоетичних стовбурових клітин -при онкогематологічних захворюваннях – «Главком»). Отже, для того, щоб лікування методом трансплантації відбулося, потрібна взаємодія фахівців різних лікувальних закладів різних ланок.

    «Найбільше хворих потребує трансплантації нирок»

    Ми робимо акцент на тому, щоб брати у донора не лише, наприклад, одну нирку, а комплекс органів, тому що один донор може врятувати життя чотирьом-п’ятьом людям.

    Яким чином буде організована підготовка кадрів, які медичні заклади будуть задіяні в першу чергу?

    В першу чергу ми вже задіяли ті заклади, які здатні сьогодні виконувати трансплантацію органів – ці заклади визначені постановою Кабінету міністрів від 18 грудня 2019 року №1083 про затвердження переліку послуг та тарифів на послуги трансплантації. Там перелік закладів розширено до 12. Всього ж в Україні зараз є 25 медустанов, які мають ліцензії на проведення трансплантації органів. Крім того, нам вже вдалося укласти договори з 10 лікувальними закладами і зробити попередню оплату за трансплантації, які ці заклади можуть виконувати з  початку 2020 року.

    Одна з головних тез фахівців: через значні обмеження в часі (з моменту отримання органу від донора до пересадки реципієнту – «Главком») неможливо виконати трансплантацію, якщо фінансування буде здійснюватися після надання послуги. Зважаючи на те, що в процесі задіяні різні заклади, гроші мають вже бути, тому що трансплантація відбувається протягом 3-8 годин з моменту забору органів.

    Якщо ж рахувати з моменту отримання згоди від родичів донора, то це займе 12-18 годин, адже до моменту пересадки органу здійснюється його лабораторне обстеження. Перед тим, як підібрати пару донор-реципієнт, визначається інфекційна та онкологічна безпека. Це триває 5-6 годин. 

    Скільки пацієнтів помирає щороку, не дочекавшись трансплантації?

    Немає офіційних статистичних даних.

    Скільки людей потребує трансплантації органів, і яких саме - найбільше?

    Ми не маємо офіційних статистичних даних сьогодні, але є розрахункові – трохи більше 5 тис людей на рік потребують органної трансплантації та трансплантації кісткового мозку. Найбільше хворих потребує трансплантації нирок.

    «Вперше в історії України ліцензію на трансплантацію  отримала районна лікарня»

    Вартість операцій з трансплантації серця, нирки, печінки дуже висока. Яким коштом будуть проводитися ці операції?

    Держава власним коштом оплачуватиме  такі операції. Уряд вже затвердив тарифи для операцій з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів - це ми також встигли зробити за останні три місяці минулого року. В 2020 році ми вже оплатили близько 100 трансплантацій, зробили передоплату тим закладам, які сьогодні роблять пересадку органів. Для пацієнтів операції по трансплантації безоплатні.

    Відповідно до затверджених урядом тарифів, наприклад, трансплантація кісткового мозку коштує понад 1,3 млн грн, пересадка печінки – 855 тис грн… 

    Але ж не 3 млн, які ми платимо закордон, відправляючи пацієнта на трансплантацію в іншу країну.

    Ці операції будуть робити не лише в Києві? Яку суму вже сплачено?

    Ми заплатили тим закладам охорони здоров’я, які мають ліцензії на трансплантацію - це медзаклади Києва, Львова, Запоріжжя, Харкова, Ковеля, Дніпра, Одеси. Загалом вже заплатили 112 млн грн. 

    Зауважу, вперше в історії України ліцензію на трансплантацію  отримала районна лікарня в Ковелі у Волинській області. Але зараз ми запроваджуємо нові  правила: якщо лікувальний заклад чи якийсь фахівець відповідає необхідним критеріям, йому не потрібно отримувати спеціально окреме рішення від якогось чиновника чи якоїсь адміністрації.  Якщо заклад має відповідне матеріально-технічне оснащення, а фахівець відповідає професійним вимогам, він отримає ліцензію.  Тоді як в законі попередньої редакції для того, щоб заклад брав участь в програмі трансплантації, було зазначено, що цей заклад має визначити Центр трансплант-координації, а потім ще окремо уряд мав затвердити цей заклад постановою. Ми уявляємо собі ті складності, які потрібно було долати лікувальному закладу, щоб розпочати трансплантацію у себе.

    Для лікарняних закладів, в яких може відбуватись лише забір органів (а не трансплантація), скасовано необхідність мати ліцензію на трансплантацію. Достатньо буде мати ліцензію на медичну практику з відповідним переліком лікарських спеціальностей, адже забір органів   може виконуватись у відділеннях загальної хірургії.

    Мабуть, ліцензія дорого коштує?

    Ні, відповідний пакет документів подається в ліцензійний відділ МОЗ, нічого платити не потрібно.

    Щоб не сталося відторгнення пересадженого органу, після трансплантації потрібно все життя приймати дорогі ліки, для більшості хворих це недоступно. Чи враховано у державному бюджеті витрати на імуносупресивні препарати?

    Затверджені урядом тарифи включають повне забезпечення всім необхідним для того, щоб трансплантація відбулася.  В бюджеті передбачені кошти для операційного та післяопераційного етапів – ліки будуть закуповуватися лікувальними закладами. Які саме препарати потрібні пацієнту,  визначатимуть лікарі. Після трансплантації  пацієнти будуть забезпечуватися імуносупресивними препаратами  за державні кошти. Зараз ми проводимо роботу щодо  переведення цього забезпечення на систему реімбурсації (механізм повної або часткової оплати лікарських засобів за державні кошти), і пацієнт зможе отримувати той препарат, який йому виписав лікар.

    Вартість лікування однієї людини в рік для держави коливається в межах від $1,5 тис до $6 тис.

    Скільки загалом в бюджеті-2020 передбачено коштів на трансплантації?

    На цей рік передбачено 112 млн грн. Якщо будуть використані кошти, які вже були заплачені лікувальним закладам, відповідно до договорів, ми зможемо ініціювати виділення додаткових коштів за рахунок перерозподілу коштів, виділених для лікування українців закордоном, адже трансплантація  стане доступною в Україні.


    Заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль
    Заступник міністра охорони здоров’я Дмитро Коваль

    Скільки всього коштів передбачено в бюджеті-2020 на лікування українців закордоном?

    1,1 млрд грн. Більша частина з цієї суми витрачається на трансплантацію органів. На лікування закордоном відправляються люди, яким неможливо надати допомогу в Україні. Якщо ж в Україні запрацює система трансплантації, тоді ці кошти можна буде використати в Україні. До прикладу, трансплантація серця в Білорусії зараз коштує $110 тис, а в Україні дешевше (відповідно до затверджених урядом тарифів, трансплантація серця/комплексу «серце-легені» – понад 535 тис грн – «Главком»). Тобто ми зможемо за ті ж самі кошти пролікувати більше людей.

    Які інститути в Києві отримали фінансування трансплантації?

    Національний інститут хірургії та трансплантології ім. Шалімова, Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. Амосова, Інститут серця - поки що все. Цього достатньо під час запуску системи.

    «У нас дуже часто лікують вже померлу людину – не впроваджено діагностику смерті мозку»

    Чи плануєте залучати іноземних спеціалістів як консультантів, чи повністю покладаєтеся на досвід вітчизняних фахівців?

    Іноземні спеціалісти вже залучені до цього процесу, зокрема, фахівці з США та Іспанії – передових країн з трансплантації. США мають перше місце (за показниками трансплантації) у світі, Іспанія – перше місце у Європі. Звичайно, ми консультувалися з іноземними фахівцями, напрацювання робочих груп відправляли на рецензію, зауваження враховували, починаючи з етапу підготовки змін до закону.

    Крім того, МОЗ долучило до створення цієї системи і українських  фахівців. В Україні є велика кількість трансплантологів, які  навчалися закордоном, робили там пересадки, мають відповідні свідоцтва європейського зразка.

    Раніше  в МОЗ була лише одна загальна група, тепер вони диференційовані. Наприклад,  є група з розвитку системи трансплантації, яка займається ще й органною трансплантацією. Діє окрема група з трансплантації кісткового мозку, група з діагностики смерті мозку, тому що з цього все починається. Взагалі діагностику смерті мозку потрібно ментально розвести від трансплантації, тому що  ця діагностика  найбільше впливає на фінансово-економічні  показники клініки. Це вже давно запроваджено в інших країнах, але поки що не в Україні, тому у нас дуже часто лікують, на жаль, вже померлу людину, через те, що не впроваджено діагностику смерті мозку.

    Що означає «лікувати померлу людину»?

    Смерть мозку – це незворотні зміни, впливати на які вже неможливо. Але людина ще певний час може знаходитися на обладнанні життєзабезпечення: штучна вентиляція легень, водій ритму серця, вводяться лікарські засоби. Але людини вже фактично немає, повернути ці зміни неможливо, бо вона вже померла. Мозок не працює і працювати більше не буде.

    Робити трансплантацію без діагностики смерті мозку донора неможливо взагалі, тому таку діагностику необхідно запроваджувати в кожному відділенні інтенсивної терапії, в кожній лікарні. Вона має проводитись рутинно в кожному відділенні інтенсивної терапії.

    Яким чином має здійснюватися діагностики смерті мозку? Це буде робити якась мобільна група, яка приїжджатиме прямо в лікарню, де помирає пацієнт?

    Закордоном діагностувати смерть мозку може один лікар. Зважаючи на те, що в Україні це відносно нове явище, тому в багатьох медичних закладах рішення про смерть мозку приймає консиліум лікарів інтенсивної терапії, за участі нейрохірурга чи невропатолога. Для цих фахівців встановлені відповідні критерії – наприклад,  досвід  роботи не менше п’яти років, наявність відповідної категорії і т.д.

    Якщо ж в лікарні немає таких фахівців, нами вже зроблені відповідні зміни до нормативних документів: щоб діагностику смерті мозку могла зробити виїзна бригада, яка буде працювати за принципом санітарної авіації. Діагностика смерті мозку відбувається протягом, як мінімум, шести годин. Для цього потрібно мати відповідне обладнання, якого в Україні бракує - ми про це знаємо. Ми зробили відповідні запити в регіони, і плануємо, для певних лікарень  закуповувати обладнання. Зараз ми працюємо з органами місцевої влади, тому що самостійно МОЗ фінансово все оплатити не може.

    Можливо міжнародні фонди також готові надавати допомогу Україні?

    Для організації  трансплантації кісткового мозку німецький Фонд імені Стефана Морша погодився робити пошук донорів з міжнародних реєстрів навіть без створення та наповнення національного реєстру донорів кісткового мозку та попередньої оплати.

    У підпорядкуванні МОЗ діятиме Центр трансплант-координації? 

    Центр трансплант-координації існує в Україні вже 20 років, але тепер він буде реорганізований відповідно до нинішніх потреб. Центр забезпечуватиме дотримання учасниками процесу трансплантації необхідних вимог і правил. В його структурі будуть три ключові департаменти:  з органної трансплантації, трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, біоімплантів. Аби бути мобільним, Центр матиме штат трансплант-координаторів, які зможуть розташовуватись у будь-якому регіоні країни задля можливості здійснення виїзду в лікарню, де немає такого фахівця.

    Центр трансплант-координації здійснюватиме адміністрування головної інформаційної системи для трансплантації - Єдиної державної інформаційної системи (ЄДІСТ). Головною метою цієї системи є автоматизоване знаходження пари «донор-реципієнт», управління та облік необхідних баз даних. Але перші донори для пересадки органів українцям, скоріш за все, будуть з-закордону, тому що для  створення власного державного реєстру  необхідно мати  в реєстрі дані хоча б про 2,5 млн донорів, а для цього потрібен час.

    До речі, в Україні вже існує недержавний реєстр, який сертифікований світовим реєстром донорів кісткового мозку, тому Україна вже сьогодні має змогу робити пошук донорів у світі. І що важливо, ми забезпечили можливість державному реєстру (ЄДІСТ) користуватися даними й недержавних реєстрів - це реєстри мають відповідати всім  законодавчим вимогам. 

    Зараз працюємо над забезпеченням механізму фінансування послуг для отримання трансплантату  (сам  трансплантат  безкоштовний). І зараз ми готуємося до перших – не родинних алогенних трансплантацій кісткового мозку.

    Наталка Прудка, Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ