Чотири області отримали нових очільників, п’ята – на підході
Кадрова революція у владі триває: 8 січня ввечері Володимир Зеленський оприлюднив давно анонсовані укази про призначення нових голів обласних військових адміністрацій кількох областей.
Про наміри «освіжити» деякі області президент заявляв ще наприкінці минулого року, коли ще вагався з кандидатурою нового голови Офісу президента. Ще 4 січня голова держави перерахував області, яких точно торкнуться зміни керівників ОВА: Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, Тернопільська та Чернівецька. 6 січня Кабмін вніс подання на призначення чотирьох нових голів областей, крім Тернопільської. За інформацією «Главкома», у кандидата на Тернопільщину – мера Чорткова Володимира Шматька – виникли проблеми з проходженням спецперевірки.
Проте попереднього голову обладміністрації – В’ячеслава Негоду – вже звільнено. Послужний список Негоди солідний: ексмер Тернополя, багаторічний заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ (а після реорганізації – розвитку громад та територій), екскерівник Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові. Але проти Негоди міг зіграти його вік – 68 років. До того ж, тепер чітко помітно: на Банковій роблять ставку на силовиків на чолі областей.
Наразі колишні силовики очолюють такі області: Одеську (ексголовний прокурор Києва Олег Кіпер), Черкаську (колишній заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Ігор Табурець), Сумську (екскерівник Головного управління Нацполіції в Луганській області генерал Олег Григоров), Херсонську (колишній начальник Головного управління в Нацполіції в Херсонській області Олександр Прокудін), Волинську (ексначальник управління СБУ в Полтавській та Волинській областях полковник Іван Рудницький), Донецьку (ексзаступник начальника Головного управління Нацполіції в Донецькій області Вадим Філашкін), Житомирську (колишній співробітник СБУ Віталій Бунечко)…
Новими указами президента вихідці з силових структур призначені головами Дніпропетровської та Чернівецької ОВА.
Причому з чотирьох областей, де призначені нові керівники обладміністрацій, заміни фактично відбулися лише у двох. Вінницьку ОВА на постійній основі очолила Наталя Заболотна, яка фактично керувала областю після звільнення у червні 2024-го давнього знайомого Зеленського ще з часів КВК Сергія Борзова.
Дніпропетровська область була обезголовлена з моменту переводення до Одеси Сергія Лисака у жовтні минулого року, тож фактично президент заповнив порожню вакансію.
Щодо Полтавської та Чернівецької областей – то тут жертвами стали чиновники, які тією чи іншою мірою вважалися близькими до колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака. Водночас деяких інших видних «єрмаківців» (Максим Козицький на Львівщині, Олег Кіпер на Одещині) на Банковій не зачіпають.
Вінницька область
Нова голова Вінницької обладміністрації «замінила» сама себе, отримавши повноцінний статус керівника ОВА після кількох років невизначеності.
Наталя Заболотна народилася 19 серпня 1980 у Вінниці. У 2002 році вона закінчила Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського за спеціальністю «Вчитель початкових класів і англійської мови в початкових класах», у 2011 – Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при президентові України (магістр державного управління). З серпня 2000-го по травень 2002-го Наталя Заболотна була керівницею танцювального гуртка Вінницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 32.
Попри освіту, в школі не затрималась, бо, як розповідала в інтерв’ю, «зрозуміла, що моя ініціативність та активність буде тільки дратувати моїх колег», і з 2002 року працює в обладміністрації. При цьому Заболотна заперечує свої родинні зв’язки з колишнім головою облради та екснардепом Григорієм Заболотним, хоча, як стверджує, її постійно про це питають.
В обладміністрації вона поступово пройшла низку посад у відділі роботи з молоддю управління у справах сім’ї, молоді та спорту – з низових до керівних. У листопаді 2015-го очолила департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА, в кінці 2019-го стала заступницею голови обладміністрації, а у серпні 2020 року – першою заступницею.
Після відставки попереднього голови ОВА Серія Борзова у червні 2024 року фактично виконувала обов’язки керівника області, а тепер зміцнилася в цій ролі.
Паралельно з роботою в обладміністрації голова області є депутатом Вінницької облради від «Слуги народу».
6 грудня 2024 року Зеленський нагородив Заболотну орденом княгині Ольги ІІІ ступеня за внесок у розвиток місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
Один з небагатьох скандалів, пов’язаних з керівницею Вінницькою ОВА, датується ще 2024 роком. Тоді в соцмережах розповсюджувався аудіозапис, на якому Заболотна нібито зневажливо відзивалася про матерів переселенок, ВПО та ветеранів війни. В ОВА назвали запис фейковим та звернулися до правоохоронних органів, аби ті розібралися, «хто і з якою метою намагається дискредитувати органи державної влади на Вінниччині та підірвати основи конституційного ладу».
Згідно з декларацією за 2024 рік, Заболотна має дві квартири у Вінниці: одну – власну (61,3 кв.м), другу – у спільній власності з членами сім’ї (58,3 кв.м). Ще одна квартира у селищі Білики (35,5 кв.м) – у співвласності чоловіка Олексія Бруслика. Також чоловік Заболотної користується квартирою в Києві (75,9 кв.м). Окрім квартир, нова голова Вінницької ОВА має у Вінниці дві комори (14,1 та 2,9 кв.м).
У сім’ї станом на 2024 рік не було власного авто: Заболотна користується кросовером Nissan Rogue 2017 року випуску.
За своїм основним місцем роботи в обладміністрації Заболотна заробила в 2024 році 1 млн 425 тис. грн, також отримала 35,4 тис. грн від викладання у альма-матері – Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Коцюбинського та 3,5 тис. у Вінницькій облорганізації профспілки працівників державних установ.
Чоловік Заболотної, Олексій Бруслик, заробив приблизно стільки ж, скільки вона – близько 1,5 млн грн у вже ліквідованому Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, де він працював заступником міністра, та 15 тис. грн у Науково-дослідному інституті державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук.
Заболотна не забула задекларувати навіть медаль своєї доньки Злати, отриману від Комітету по фізкультурі та спорту Вінницької міськради, та 1,5 тис. грн подарунку у негрошовій формі від нього ж.
На банківських рахунках Заболотна на кінець 2024 року зберігала понад 630 тис. грн.
Дніпропетровська область
Дніпропетровщина перейшла з рук одного силовика до іншого. Кум нещодавно відставленого голови СБУ Василя Малюка бригадний генерал Сергій Лисак у жовтні минулого року був в екстреному порядку переведений керувати Одесою після скандального відсторонення багаторічного мера Геннадія Труханова. Фактично Лисак залишив Дніпропетровщину на зрозумілу для себе людину: Ганжа після понад 20 років «скитань» по різних областях очолив Нацпол на Дніпропетровщині в часи, коли Лисак був головою ОВА. На посаді головного поліцейського області Ганжа працював в тісній зв’язці з обладміністрацією, брав участь у засіданнях Ради оборони.
Вибір Зеленського на користь чергового силовика (та майстра спорту з кікбоксінгу) пояснюється безпековою ситуацією на Дніпропетровщині. Область не просто прифронтова, її частина (хай і мізерна) вже перебуває під тимчасовою окупацією. Особливо нагальним для області після останнього блекауту стало енергетичне питання, яке, по суті, стане бойовим хрещенням нового голови ОВА.
Олександр Ганжа народився 5 червня 1981 року у місті Мирноград Донецької області. Службу в органах внутрішніх справ розпочав у серпні 1998 року курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ. У 2002 році закінчив Національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «правознавство», у 2004 році – Харківську національну академію міського господарства за спеціальністю «економіка підприємств».
З грудня 2002 року по травень 2005 року обіймав посаду слідчого, оперуповноваженого карного розшуку районних відділів та Харківського міського управління УМВС України в Харківській області. З 2005 року по 2015 рік проходив службу у підрозділах управління боротьби з організованою злочинністю УМВС в Харківській області на посадах середнього та старшого начальницького складу.
З 2015 року по 2018 рік – заступник начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Харківській області. З жовтня 2018 року по грудень 2019 року – начальник управління стратегічних розслідувань ГУНП в Харківській області.
З грудня 2019 року по березень 2020 року – заступник начальника управління – начальник першого відділу управління стратегічних розслідувань в Харківській області ДСР НПУ. З березня 2020 року по січень 2023 року обіймав посаду заступника начальника ГУНП в Одеській області – начальника кримінальної поліції.
13 січня 2023 року призначений начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Але затримався там недовго: вже у жовтні 2023 року Ганжа очолив Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області. І вже з цієї посади був призначений головою Дніпропетровської ОВА.
У декларації за 2025 рік Ганжа, який має зареєстрований у Харкові, вказав квартиру у цьому місті (63,9 кв.м), у власності його дружини – Тетяни Ганжі – квартира у спільній сумісній власності в Харкові (45 кв.м), земельна ділянка в смт Коломак Харківської області (6,1 га), житловий будинок там же (24 кв. м), земельні ділянки в смт Пісочин (900 кв. м), смт Старий Салтів (624 кв.м) та гараж у Харкові.
В Одесі у Тетяни Ганжі – квартира (73,7 кв.м), а у Олександра – два нежитлових приміщення (по 6,7 кв.м) та паркомісце (18 кв.м). При цьому новий очільник Дніпропетровської ОВА орендує в Одесі житловий будинок та земельну ділянку (850 кв.м).
Тетяна Ганжа користується автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.
Минулого року Олександр Ганжа заробив в Нацполі 1,3 млн грн та ще 40,1 тис. грн – у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ. Його дружина – 430,5 тис. грн у Харківському національному університеті внутрішніх справ плюс отримала там вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 361,5 тис. грн. Грошей у сімейну скарбничку додало надання в оренду майна (80,5 тис. грн).
Олександра Ганжа зберігає готівкою $91 тис., Тетяна Ганжа – $33 тис. На банківських рахунках – 14,7 тис. грн та 11,5 тис. грн відповідно.
Новий голова Дніпропетровської ОВА є членом громадської організації «Спортивний клуб поліції «Патріот»
Полтавська область
Полтавська ОВА була одним з найбільш очевидних варіантів на перевантаження. По-перше, її попередній керівник Володимир Когут перебував у статусі тимчасового виконувача обов’язки вже рік. По-друге, він був представником так званої групи кадрів опального нині Єрмака. Когут став заступником голови Полтавської ОВА в грудні 2023 року, коли нею керував Філіп Пронін. Наприкінці 2024 року Проніна було призначено головою Держфінмоніторинга, а його колишній заступник та радник Когут лишився тимчасово керувати Полтавською обладміністрацією. «Тимчасовість» тривала рік: за цей час Когут встиг потрапити у спільний зі своїм патроном скандал, який стосувався привласнення близько 200 млн грн на будівництві оборонних споруд у Донецькій області. Пронін, попри свій «статус» креатури Єрмака, поки тримається у кріслі, а от його ставленика на Полтавщині попросили на вихід.
Новий керівник Полтавської ОВА – Віталій Дяківнич – ексочільник Миргородської райдержадміністрації, яку очолював з січня 2023 року. Народився 14 серпня 1979 року в легендарному селищі Диканька Полтавської області. Освіту здобув у Полтавському державному педагогічному університеті імені Володимира Короленка, де навчався із 1996 до 2001 рік за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти, історія та основи економіки». Також у 2020 році закінчив Харківський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, де отримав ступінь магістра з публічного управління та адміністрування.
Після завершення педінституту Дяківнич почав роботу у 2001 році… податковим інспектором в Дніпропетровській області. Згодом подався у бізнес: з березня 2002 року по вересень 2003 року працював менеджером зі збуту у фермерському господарстві «Лот» у селищі Петропавлівка Дніпропетровської області.
А з 2004 року Дякінвич розпочав шлях на державній службі: з посади оператора копіювально-розмножувальної техніки Диканської райради дослужився до керівника апарату Диканської райдержадміністрації (2016–2021 рр). У 2020 році став депутатом Диканської селищної ради від «Слуги народу».
Цікаво, що ще навесні 2021 року Дяківнич перебував на обліку в Диканському центрі зайнятості, а вже у червні того ж року обійняв посаду першого заступника голови Миргородської райдержадміністрації. У червні 2022 року став т.в.о. начальника Миргородської РВА, а з січня 2023 року очолив адміністрацію.
Мирогородський район є стратегічно важливим з точки зору енергетичної інфраструктури, також тут розташований військовий аеродром, який неодноразово ставав ціллю для російських атак. За свою діяльність в регіоні у 2022 році Дяківнич був нагороджений президентською відзнакою «За оборону України», а в жовтні 2024 року отримав пам’ятний нагрудний знак від командувача Повітряних Сил ЗСУ за допомогу військовій авіації та силам ППО.
Полтавські ЗМІ зазначають, що Дяківнич близький до орбіти народного депутата, керівника групи «Довіра» Олега Кулініча. Також серед лобістів цього призначення називають голову Полтавської партійної облорганізації «Слуги народу» Олексія Устенка.
В декларації за 2025 рік Дяківнич зазначив два житлових будинки у Диканьці (109,4 кв.м та 57,8 кв.м (у частковій власності)), ще один житловий будинок у частковій власності у селі Орданівка (74,5 кв.м), дві земельні ділянки у Диканьці (731 кв.м та 851 кв.м (у співвласності)), селі Тополівка (20 тис. кв.м) та земельну ділянку дружини Надії Дяківнич у селі Єлизаветівка (1,3 га). У Миргороді новий голова Полтавської ОВА проживає у квартирі площею 71,1 кв.м.
Дружина чиновника володіє двома автівками – Skoda Oktavia A5 2012 року випуску та Nissan Murano 2015-го.
За рік роботи в Миргородській РДА Дяківнич заробив 1,7 млн грн, отримав банківських процентів в Приватбанку на 13,3 тис. грн плюс накопичив 3355 грн «Національного кешбеку». Його дружина отримала 167 тис. грн зарплати в ТОВ «Укролія», ще 38 тис. грн – від зайняття підприємством, 23,5 тис. – від центру зайнятості та по тисячі по програмах «Зимова підтримка» та «єПідтримка».
Віталій Дяківнич зберігає готівкою $10 тис. та 2 тис. євро, у банках – $5 тис. та 850,5 тис. грн. Надія Дякінвич банкам не довіряє – тримає готівкою свої $3,5 тис.
Чернівецька область
Ще один силовик на чолі області – причому такої, що вважається відносно спокійною. Попередній голова Чернівецької ОВА – фінансист Руслан Запоронюк – до свого призначенню в адміністрацію вісім років керував філією Чернівецького обласного управління «Ощадбанку». Цей державний банк протягом довгого часу асоціювався з командою експрем’єра Арсенія Яценюка – корінного чернівчанина. Багаторічний голова правління «Ощаду» (2014–2020 рр.) Андрій Пишний – давній друг Яценюка – з 2022 року очолює Національний банк. Також у Пишного є давня історія стосунків з Андрієм Єрмаком: вони обидва є засновниками громадської організації «Відчуй» – благодійного фонду для допомоги людям з порушенням слуху.
Свого часу місцеві експерти пов’язували призначення Запоронюка з балансуванням інтересів численних чернівецьких кланів. Проте зараз в прикордонну область, яка асоціюється насамперед з митницею, вирішено призначити «жорстку руку» – керівника Нацполу Донеччини.
Руслан Осипенко народився 5 серпня 1978 року в місті Артемівськ Луганської області в сім'ї шахтаря. Після закінчення школи вступив до Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ, який закінчив у 2000 році. У 2005-му закінчив магістратуру Національної академії внутрішніх справ, у 2016 – здобув в цій академії науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність».
В органах внутрішніх справ працював на посадах оперуповноваженого карного розшуку, начальнику відділу карного розшуку, заступника начальника-начальника кримінальної міліції, начальника Шевченківського райуправління ГУМВС в м. Києві, заступника начальника ГУНП в Черкаській області-начальника кримінальної поліції.
З жовтня 2021 року тимчасово виконував обов’язки начальника Нацполіції в Херсонській області. У листопаді 2021 року Осипенка представили як керівника Нацполіції Донеччини – про особливість цього регіону, напевно, нагадувати зайве. Після початку повномасштабної війни, у липні 2022 року, президент Володимир Зеленський присвоїв Осипенку спеціальне звання генерала поліції третього рангу.
Новий голова Чернівецької ОВА має низку відзнак МВС, а також Почесний нагрудний знак головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих» та Орден Данила Галицького, отриманий у 2024 році за «особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові».
Після указу про призначення на Буковину Осипенко написав пост, в якому подякував колективу поліції, всім Силам оборони та заявив, що «Донеччина назавжди залишається в моєму серці».
Поповнення уряду
Після того, як президент провів низку перестановок, що перебували в його повноваженнях, наступного тижня свою кадрову лепту має внести Верховна Рада. Вона планує заповнити давно спорожнілі вакансії міністрів енергетики та юстиції, а також призначити на Міністерство оборони Михайла Федорова, який засидівся в кріслі головного міністра-«діджиталізатора» і обирає нові виклики. Таким чином вічного Дениса Шмигаля, який розгрібав завали в Міноборони лише пів року, пересадять на «електричний стілець» в Міненерго (всі раптом згадали, що він колись керував Бурштинською ТЕС). А також зроблять першим віцепрем’єром – фактично другою людиною в уряді.
Федоров та Шмигаль вже написали заяви на звільнення.
Щодо Мін’юсту ж визначеності досі нема: кандидатів на цей час двоє – голова парламентського комітету з правової політики нардеп Денис Маслов та заступниця голови Офісу президента (з досвідом роботи в Мін’юсті заступником міністра) Ірина Мудра. Маслов, кандидатуру якого виділяв президент, наразі є фаворитом. Проте є нюанс: якщо він піде до Кабміну та здасть депутатський мандат, далі по списку на вхід у фракцію «Слуга народу» стоїть натхненник скандального телеграм-каналу «Джокер» Роман Кравець, який досі асоціюється зі ще одним опальним ексголовою Офісу президента Андрієм Богданом.
Так само «слугам народу» доведеться заводити нового «штика», якщо буде прийнято рішення відправити очолювати Фонд держмайна керівника комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталуху.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0