Експерти ЖКХ пояснюють, чи є небезпека для систем опалення через холод, що наближається, і ворожі удари
Наприкінці тижня в Україні суттєво похолодає. У західних, північних, Вінницькій та Черкаській областях синоптиками обіцяно морози до -23°C. Серед українців шириться паніка, багато «диванних» експертів вже пророкують крижаний апокаліпсис. Лунають побоювання, що батареї у багатоповерхівках, де опалення залежить від електрики, може просто розірвати. Особливо якщо проблеми української енергосистеми посиляться у великі морози через чергові російські удари по критичній інфраструктурі.
Наскільки ймовірним є подібний сценарій, розповідає «Главком».
Від чого залежить замерзання води у трубах
Вода, як відомо, починає кристалізуватися при 0°C, а за нижчих температур вона перетворюється на лід. Розширюючись, утворена в опалювальній системі крижана пробка може розірвати трубу.
Якщо не готуватися до сильних морозів, то при температурі на вулиці в -20°C і нижче, вода в трубах теплопунктів, через які теплоносій із міської мережі розподіляється по квартирах, за 6-8 годин охолоне до нуля. Через 12-18 годин вона починає замерзати у нижніх ділянках опалювальної системи і потім крига заповнить труби та батареї опалення у всіх квартирах. Після чого розширення льоду зруйнує опалювальні комунікації.
Але існує кілька ключових факторів, які визначають, як швидко і за якої температури зовнішнього повітря почнеться кристалізація води всередині комунікацій:
- Рух води. Якщо вона постійно рухається трубами, то замерзає набагато повільніше.
- Тиск у системі. Вода під тиском замерзає при нижчій температурі.
- Матеріал та діаметр труб. Металеві труби мають високу теплопровідність і остигають швидше, ніж пластикові, а чим менший діаметр труби – тим швидше в ній промерзне весь об'єм води.
- Температура довкілля. Причому важлива не так температура зовнішнього повітря, як температура в теплопунктах. Неутеплений підвал або траншея недостатньої глибини, якою до будинку підводиться тепло, – це головні зони ризику.
Але навіть якщо стан опалювальної системи в будинку просто ідеальний: і пластикові труби широкого діаметра, і теплопункт утеплений, то при відключенні електроенергії (особливо тривалому) ці фактори вже другорядні. Ну, не працюють насоси – і все тут.
Гасять світло – зливайте воду
Стабільне теплопостачання залежить від двох факторів. Перший – глобальний. Це безперебійна робота ТЕЦ – теплоенергоцентралей, які забезпечують теплом цілі мікрорайони міст.
«В Україні немає якоїсь централізованої системи теплопостачання, на відміну від єдиної енергосистеми, яка є взаємопов'язаною. А ТЕЦ, яких багато, працюють на спалюванні органічного палива: газу, вугілля чи мазуту, для одночасного вироблення електрики та тепла. Тобто на їхню роботу відключення електроенергії впливає мало (вплинути може хіба що пряме ракетне влучення). Магістральні труби, якими йде гаряча вода – не замерзнуть. Тому що вони ізольовані та йдуть досить глибоко під землею», – розповідає «Главкому» експерт з енергетики, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
Другий чинник – не такий глобальний, але навіть важливіший. І він залежить від фаховості керівників місцевих ЖЕКів, ОСББ тощо. Якщо за сильних морозів немає електроенергії і насоси не працюють, треба просто злити воду з системи опалення. Відповідно, вода не зможе перетворитися на кригу, і труби з батареями залишаться цілими.
«При кожному теплопункті передбачені спеціальні стоки для зливу води із системи, – пояснює «Главкому» директор київського аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. – Люди, можливо, померзнуть якийсь час, але система опалення не буде зруйнована. Потім дадуть електрику, вода знову надійде в систему – і все буде добре».
Михайло Гончар зауважує, що перед початком кожного опалювального сезону ОСББ, ЖЕКи, інші керуючі компанії мають відпрацьовувати відповідні алгоритми дій у разі критичних ситуацій: «Так, багато ЖЕКів обслуговують десятки будинків, але воду злити – встигнути можна».
Втім, до такої ситуації в принципі доходити не повинно. Це вже четверта зима під час повномасштабної війни, і ЖЕКи давно вже мають бути готовими до такого сценарію.
«У теплообмінниках для насосів ставлять потужні акумулятори чи генератори, щоб ганяти по системі воду. У сучасних елітних будинках автономія давно передбачена, для енергонезалежності. Там заради цього навіть сонячні батареї ставлять», – розповідає «Главкому» фахівець одного із столичних ЖЕКів Євген Чуриков.
Єдиний випадок за всі роки незалежності
Як нагадує перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, колишній міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко, за всю історію незалежності України був лише один випадок, коли полопалися труби і мешканці міста у лютий мороз залишились без тепла. Це було у далекому 2006 році в Алчевську, і сталося зовсім не з вини ЖЕКів.
У ніч з 21 на 22 січня 2006 року на теплотрасі від котельні, яка забезпечувала теплом 337 багатоповерхівок, вісім шкіл та 13 дитячих садків Алчевську, стався прорив. До цього протягом цілого тижня тримався мороз у -20°C. Місцева влада вчасно не віддала розпорядження злити воду із систем теплозабезпечення, це було зроблено лише ввечері 22 січня.
Наступного дня витік на тепломагістралі усунули та котельню запустили в роботу, але тепло до квартир не дійшло: у більшості будинків та будівель замерзла вода «порвала» труби. На вулиці тоді було вже -25°C. Кількість людей, що залишилися в неопалюваних будинках, перевищила 100 тис., їм допомагали ЗСУ, розгорнувши на вулиці мережу опалюваних військових наметів. Відновлювальні роботи у місті тривали більше місяця.
«Ми в міністерстві розбирали цю аварію: місцевою владою тоді було ухвалено неправильні, абсолютно дилетантські рішення», – наголошує нардеп Кучеренко. До речі, за його словами, ці страшні розмови – мовляв, «труби прорвуться, ми всі замерзнемо і помремо» – ведуться постійно, кожної зими. «Я не думаю, що зараз варто особливо хвилюватися», – заспокоює Кучеренко.
Уряд запевняє, що в очікуванні переміщення циклону в Україну вже вживає всіх необхідних заходів. «Погіршення погодних умов створює додаткове навантаження на критичну інфраструктуру. Працюємо над тим, щоб мінімізувати наслідки негоди», – заявила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.
Попри те, що перед початком кожного опалювального сезону керуючі компанії житлових будинків і так відпрацьовують відповідні алгоритми дій на випадок критичних ситуацій, з наближенням морозів київська влада надала житловим організаціям окремі рекомендації щодо стабільної роботи будинкових систем теплопостачання при позаштатних ситуаціях.
Житлові організації вже зараз повинні завершити підготовчі роботи, зокрема:
- Обстежити будинки: перевірити стан точок приєднання до зовнішніх систем, запірної арматури та інших елементів; працездатність дренажних пристроїв; стан технічних приміщень, ліквідувавши усі недоліки в частині теплоізоляції.
- Призначити відповідальних технічних осіб та забезпечити цілодобове чергування з моніторингом температури повітря.
- Забезпечити цілодобовий штабний зв’язок для отримання інформації та відповідних вказівок у разі позаштатної ситуації.
Крім того, як повідомляє КМДА, до роботи підготували 69 мобільних котелень, які за потреби забезпечуватимуть автономне теплопостачання лікарень, пологових будинків, закладів соціального захисту та інших критично важливих об'єктів.
Рекомендації управителям, ОСББ, ЖБК, обслуговуючим організаціям щодо вжиття заходів із спорожнення внутрішньобудинкових водяних систем опалення, гарячого та холодного водопостачання з урахуванням температури зовнішнього повітря та часу відсутності енергопостачання
Негода вже шириться країною, а зранку п’ятниці, 9 січня, температура різко піде вниз…
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0