Очевидне неймовірне. Як Шуфрича випустили з СІЗО зі звинуваченнями у державній зраді?

Народний депутат від нині забороненої ОПЗЖ Нестор Шуфрич вперше за понад два роки впритул наблизився до, мабуть, найбажанішої мрії – змінити нари на домашній затишок. 6 січня 2026 року Київський апеляційний суд подарував відомому політику такий шанс. Але є нюанс.

6 січня 2026 року Київський апеляційний суд подарував можливість нардепу Нестору Шуфричу вирватися із СІЗО

скріншот із сайту Київського апеляційного суду

Щоб покинути слідчий ізолятор, обвинувачений обранець у державній зраді має внести (або це можуть зробити його друзі чи партнери) 33,2 млн грн застави. Однак сторона захисту поспішила поскаржитися медіа на «немаленьку суму» застави, а син нардепа Олександр Шуфрич висловив сподівання, що на користь батька грошима скинуться партійні соратники.

Персона Нестора Шуфрича – дійсно непересічна в українському політикумі. Він майже 28 років поспіль має «прописку» у Верховній Раді (з травня 1998 року). За цей час Шуфрич обріс обширними зв’язками та бізнесами.

Одним із давніх політичних соратників Шуфрича (принаймні до початку великої війни) вважався кум Путіна і колишній нардеп від ОПЗЖ Віктор Медведчук. Їхні політичні шляхи зійшлися у колись впливовій Соціал-демократичній партії України (о); потім трансформувалися у спільні бізнес-проєкти у нафтогазовій галузі. У 2014 році Медведчук і Шуфрич несподівано виринули у розпал бойових дій на Донбасі як миротворці – брали участь в організації зустрічей між представниками самопроголошених «республік», України, Росії та ОБСЄ.

За кілька місяців до вторгнення Шуфрич, будучи очільником парламентського комітету з питань свободи слова, підстав дружнє плече «журналістам Медведчука» і став співвласником телеканалу «Перший Незалежний» (Шуфрич наважився на такий крок після запровадження санкцій РНБО щодо Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко. Це відбулося на початку 2021-го).

У квітні 2022-го, коли правоохоронці схопили Медведчука, який намагався втекти з України, Нестор Шуфрич зробив вигляд, що не знає, чим кум Путіна може бути корисним РФ: «Мені складно оцінити перспективи наслідків можливого обміну Медведчука на наших полонених, тому що мені невідомий стан сьогоднішніх стосунків Медведчука в Росії».

Через рік після обміну Віктора Медведчука до РФ, у середині вересня 2023 року українські правоохоронці прийшли вже за самим Шуфричем.

З вересня 2023 року нардеп Нестор Шуфрич – з підозрою про державну зраду

фото: СБУ

За даними СБУ, Шуфрич тісно співпрацював і виконував завдання колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Володимира Сівковича. Останній втік до Москви ще у 2014 році, де створив потужну «кротоферму» для підривної діяльності проти України.

«Одним із основних завдань Шуфрича була підривна діяльність в інформаційній сфері. Він систематично поширював наративи Кремля про те, що українська держава нібито штучне утворення, що в України та Росії єдина історія і що українці та росіяни – нібито «один народ». Таким чином Шуфрич намагався розвинути проросійські настрої в українському суспільстві», – йшлося у повідомленні спецслужби.

Тоді ж під час обшуків у нардепа силовики знайшли колекції радянських нагород та кітелі збройних сил Росії.

У лютому 2024 року правоохоронці «нагородили» Шуфрича новою підозрою за фінансування Росгвардії у Криму. Лише за три місяці 2016 року підконтрольна нардепу компанія заплатила воєнізованій охороні окупантів пів мільйона російських рублів. Гроші пішли за охорону недобудованого профілакторію площею понад 4,5 тис. кв у селищі Сімеїз, який межує з дачею Медведчука.

Після цього підозру за аналогічними подіями у Криму одержав й експомічник Шуфрича В’ячеслав Черепня. Він близько року перебував у СІЗО, а потім у лютому 2025 року суд переглянув міру запобіжного заходу і призначив домашній арешт.

Нестор Шуфрич і В’ячеслав Черепня у суді

фото: sudreporter.org

А от самому Шуфричу так не пощастило. 15 вересня 2023 року одіозний політик заїхав до слідчого ізолятора СБУ, де й залишається донині. Суди, які переглядали запобіжний захід, щоразу відмовляли обвинуваченому та його захисту у зміні формату утримання. Що ж таке сталося у Київському апеляційному суді, який 6 січня раптово змінив свою позицію? В цьому розбирався «Главком».

Тверда позиція Феміди: «Ні!»

На момент підготовки цього матеріалу у судовому реєстрі не було повного тексту ухвали апеляційного суду, з якого можна було би зрозуміти логіку Феміди. Захисник Шуфрича, адвокат Віктор Карпенко розповів «Главкому»: сторона захисту навела низку аргументів, аби переконати суд змінити позицію. По-перше, обвинувачений два роки і чотири місяці утримується у СІЗО. По-друге, з вересня 2024 року, коли обвинувальний акт зайшов до суду, Феміда не перейшла до розгляду справи по суті. Лише визначили порядок розгляду: спочатку дослідження доказів сторони обвинувачення, потім допит свідків, а далі вивчення доказової бази сторони захисту. Всього у Шевченківському райсуді Києва перебуває близько 30 томів справи Шуфрича з них 27 томів – докази сторони захисту.

«До держзради, яку повісили на Нестора Шуфрича, є питання, – переконаний захисник нардепа. – Виявляється, що слідство інтерпретує факт державної зради з боку нардепа Шуфрича тим, що він надсилав запити до органів влади та правоохоронців щодо колишнього судді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса, якого незаконно було вивезено до Молдови. Пізніше таким же способом Чаус повернувся до України. Це при тому, що на той час про екссуддю вже писали ЗМІ, а влада Молдови проводила власне розслідування».

Як свідчать дані сайту Верховної Ради, у липні 2021 року Нестор Шуфрич синхронно почав бомбардувати депутатськими запитами різні державні та правоохоронні установи. Він виступав за відкриття кримінального провадження за фактами незаконного позбавлення волі та незаконного перетину держкордону колишнім суддею Миколою Чаусом. У підсумку такі справи завели Служба безпеки та Нацполіція.

Водночас, за твердженням сторони обвинувачення, ідейним натхненником запитів Шуфрича щодо екссудді Чауса виступив утікач Володимир Сівкович, який співпрацює з ФСБ. Однак адвокат Шуфрича коментує все так: «Взагалі-то епізод із так званою держзрадою виник після того, як правоохоронці знайшли флешку колишнього начальника Головного управління Служби безпеки України в АР Крим Олега Кулініча (зауважимо: Кулініча було звільнено з посади на початку вторгнення і оголошено підозру у державній зраді та створенні злочинної організації. Зараз екссиловик під вартою – «Главком»). Але є одне «але». Оригіналу флешки так і ніхто не показав, слідство лише оперує роздруківками невідомого походження, видаючи їх за документи, які містилися на технічному засобі Кулініча».

Епізод із фінансуванням охорони нерухомості у Криму, сторона захисту стримано прокоментувала: у листопаді 2025 року суд допитав їхнього свідка, сина Шуфрича Олександра, який розповів усі деталі.

Крім того, «Главком» ознайомився з попередніми ухвалами Київського апеляційного суду у справі Шуфрича. Що прикметно: головуюча суддя Олена Свінціцька, яка відкрила Шуфричу шлях на волю, 10 листопада зайняла категоричну позицію. Разом із колегію суддів вона вважала суттєвим ризик переховування Шуфрича від суду, оскільки йому загрожує суворе покарання (до 15 років тюрми) у разі доведення вини політика.

Також апеляційний суд серйозно занепокоївся можливою втечею нардепа, якщо він вийде з-під варти. Феміда відкинула зауваження сторони захисту, мовляв, Шуфричу для виїзду з країни потрібна згода голови Верховної Ради.

«Враховуючи ситуацію, яка існує в державі внаслідок військової агресії з боку Російської Федерації, існує реальна можливість безперешкодного потрапляння (Нестора Шуфрича – «Главком») як на територію РФ, так і на територію, яка наразі не контролюється державою Україна, що свідчить про наявність ризику переховування від суду», – сказано в ухвалі апеляції від 10 листопада.

Ба більше: колегія суддів заявила: тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, «адже цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає правило про забезпечення права на свободу, враховуючи, що збройна агресія з боку РФ продовжується».

Окремо апеляція зауважила: у злочині, в якому обвинувачується Шуфрич, може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Натомість альтернативні запобіжні заходи на кшталт застави або домашнього арешту, на думку суду, у цій справі є «недостатнім стримуючим впливом».

Що ж змусило колегію суддів Київського апеляційного суду через два місяці після таких непоступливих висновків різко змінити своє бачення, поки залишається загадкою. Адвокат Шуфрича Віктор Карпенко запевнив, що у сторони захисту теж нема на руках ухвали апеляції від 6 січня 2026 року.

Ймовірні зрадники: випускати чи тримати? Думки розійшлися

«Главком» поспілкувався із двома незалежними правниками. Думки експертів розділилися щодо того, чи варто випускати з місць позбавлення волі ймовірних держзрадників.

Адвокат Андрій Доманський у коментарі «Главкому» повідомив, що не бачить нічого надзвичайного у тому, що Феміда відкрила можливість нардепу Нестору Шуфричу вийти на волю, призначивши альтернативу у вигляді застави.

«В інформаційному просторі лунає: «Вау! Шуфрича випустили з СІЗО!». У моїй практиці вже є чимало прикладів, коли суди змінювали підозрюваним або обвинуваченим за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу («Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану») запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (дехто з них був ув’язнений півтора-два роки) на заставу або цілодобовий домашній арешт. Тут усе очевидно: сторона обвинувачення, зокрема, прокурори зобов’язані обґрунтовувати ризики, до яких може вдатися підсудний (переховування від слідства, знищення доказів тощо). А з плином часу ці ризики ще й змінюються, у тому числі послаблюються», – пояснив юрист.

Правник робить акцент на рішенні Конституційного суду від 19 червня 2024 року щодо тлумачення норми статті 176 Кримінального процесуального кодексу, де йдеться про тримання під вартою за злочини проти основ національної безпеки.

«Конституціоналісти чітко наголосили: за частиною шостою статті 176 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід. Це не обов’язок суду тримати людину під вартою. Вкотре наголошую: сторона обвинувачення повинна довести ризики», – зазначив Доманський.

Адвокат зауважив: коли підозрюваний чи обвинувачений тривалий час перебуває у камері, Феміда бере до уваги його стан здоров’я. Адже медичні заклади пенітенціарної служби надають лише першу невідкладну допомогу. Інші, більш складніші втручання, медичні частини при СІЗО не можуть виконувати через відсутність вузькопрофільних лікарів.

«Пам’ятаєте, як у 2011 році колишня прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко з-за грат вимагала надати їй доступ до іноземних лікарів? Тоді адвокати Тимошенко навіть наполягали на її лікування у німецькій клініці. Попри те, що засуджену так і не було транспортовано за кордон на лікування, суд таки надав доступ закордонним фахівцям (наприклад, невропатологу з берлінської лікарні «Шаріте», який навесні 2012 року оглянув Юлію Тимошенко – «Главком»), – пригадав правник.

Іще Андрій Доманський навів приклад, чому обвинувачений, не маючи кінцевого вироку, не може роками сидіти у в’язниці. Зокрема, адвокат згадав справу Ігоря Гуменюка – активіста, який близько восьми років утримувався під вартою за звинуваченням у теракті, під час якого загинуло чотири нацгвардійці. У 2023 році хлопець після чергового рішення суду про продовження арешту у СІЗО, підірвав себе гранатою у приміщенні суду.

«Не потрібно повторювати таких випадків, коли грубо порушуються права людини на справедливий суд», – робить висновок юрист.

Разом із тим, поважне джерело «Главкома» у суддівських колах відверто дивується рішенню столичної апеляції у справі Шуфрича. «Злочин, за яким судять народного депутата, належить до категорії особливо тяжких. Санкція статті «Державна зрада» передбачає покарання у вигляді 12-15 років тюрми з конфіскацією майна або без такої. І раптом апеляційний суд, розуміючи, що обвинуваченому загрожує максимальний термін ув’язнення, випускає його під символічну заставу, розмір якої навряд чи відповідає способу життя народного обранця», – пояснив співрозмовник.

За словами обізнаного джерела редакції, як правило, суди першої інстанції під час повномасштабної війни не ризикують звільняти з-під варти осіб, підозрюваних у злочинах проти основ нацбезпеки. Серед аргументів місцевих судів низка посилань на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Наприклад, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Або ж у справі «Летельє проти Франції» наголошується: особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

«Зверніть увагу: Шевченківський райсуд Києва, який слухає справу Шуфрича по суті, жодного разу не пом’якшив запобіжний захід обвинуваченому, а щоразу продовжував тримання під вартою. Правда, місцевий суд може піти на перегляд запобіжного заходу, якщо, аналізуючи докази слідства бачитиме, що вони є слабкими порівняно з інкримінованим злочином особі, а тим паче за статею «Державна зрада», – підсумував співбесідник «Главкома».

Камера Шуфрича: ексклюзивні деталі

«Главкому» вдалося дізнатися, в яких умовах нині утримується нардеп Шуфрич. Його камера – 12 квадратних метрів. Вона двомісна, але нардеп весь час перебуває сам. Усередині є дерев’яний стіл, старенька табуретка і телевізор. Він показує три українських телеканали, у тому числі «Єдиний телемарафон». У камері є туалет, постійний відеонагляд та цілодобово ввімкнене світло. А ще маленьке заґратоване вікно.

За ці два роки з «хвостиком» камеру Шуфрича кілька разів відвідував Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Останній такий візит відбувся на початку грудня 2025 року з ініціативи Лубінця.

До речі, в ухвалі апеляційного суду від 10 листопада 2025 року є згадка про один із візитів омбудсмена. Зазначається, що Лубінець мав із Шуфричем конфіденційне спілкування. Зокрема, посадовець ознайомився з медичною документацією обвинуваченого (у судах Шуфрич постійно нарікає на погіршення самопочуття та загострення низки хронічних хвороб – «Главком»). Утім, омбудсмен не встановив підстав для вжиття додаткових заходів реагування, йдеться в судовій ухвалі.

***

Цей вікенд Нестор Шуфрич провів у слідчому ізоляторі. Як повідомив «Главкому» адвокат нардепа Віктор Карпенко, орієнтовно 12-13 січня буде внесено повну заставу за клієнта. Наразі є певні процедурні складнощі, оскільки обвинувачений перебуває під санкціями і не може використати власні заощадження.

Нагадаємо, що пан Шуфрич навіть за мірками офіційної декларації (востаннє обранець засвітив свої статки за 2020 рік) вважався доларовим мільйонером. Лише готівкою політик зберігав $2,45 млн, 2 млн євро і 5,8 млн грн.

Віталій Тараненко, «Главком»