Загальний аналіз крові. Скільки коштує і чи потрібно доплачувати за ручну формулу?

Коли ми приходимо до сімейного лікаря зі скаргами на самопочуття, він часто скеровує нас на загальний аналіз крові.

Загальний (або клінічний) аналіз крові – це кількісне та якісне дослідження різних елементів, які формують кров. Є одним із базових, на його основі лікар може зробити висновок, чи все гаразд у вас зі здоров’ям.

Що можна дізнатися з клінічного аналізу крові

В Україні здати такий аналіз можна двома шляхами. Перший – за скеруванням сімейного лікаря в державній лабораторії при поліклініці. Це безоплатно для пацієнта, бо передбачено програмою медичних гарантій. Результати при цьому видадуть, скоріше, не вам, а лікареві, який їх проаналізує і поділиться з вами своїми міркуваннями на наступному прийомі. За бажання, можна буде отримати копію результатів. Головний мінус тут – спочатку треба потрапити до сімейного, отримати від нього електронне направленні, а потім, більше всього в інший день відстояти велику чергу до маніпуляційного кабінету.

Час роботи амбулаторій може відрізнятися, але усі вони, як правило, починають роботу з восьмої ранку і закінчують її вже за кілька годин. До якої години можна здати аналіз, краще уточнювати у реєстратурі.

Другий шлях – здати аналіз у приватній лабораторії. Для цього не потрібне скерування, а результати ви отримаєте на електронну пошту. Черг у приватних лабораторіях зазвичай взагалі немає. Такі заклади відкриваються о 7.00-8.00 і здійснюють забір крові до 13-14 години.

Зазначимо, що записатися на конкретний час заздалегідь у державному закладі не можна: забір крові здійснюється переважно у порядку живої черги. Приватні заклади теж переважно працюють у такому режимі, але часом пропонують на сайті опцію вибору часу здачі аналізу.

Деякі приватні лабораторії, із числа найдорожчих, також приваблюють клієнтів тим, що після забору крові видають пацієнту гематогенку або маленьку упаковку галетного печива. Дітям подекуди видають грамоти про те, що вони молодці і витримали таку неприємну процедуру.

Але це не про медицину, а про маркетинг медичних послуг, який оплачує все той же пацієнт.

Ці показники будуть вказані, якщо ви здавали кров і в амбулаторії, і у приватній лабораторії. Але у приватників у результатах аналізу можуть бути вказані й інші показники, загалом від 27 до 35 позицій, залежно від вартості.

Як правило, найменшої кількості показників терапевту достатньо для загального розуміння стану здоров’я та діагностики. Якщо лікаря цікавлять якісь особливі показники, які надають не усі лабораторії, він зазначає їх у скеруванні.

Основних показань до загального аналізу крові три:

1. скринінгові та диспансерні обстеження;
2. моніторинг терапії, що проводиться;
3. диференційна діагностика захворювань крові.

Показники клінічного аналізу крові можуть відрізнятися залежно від того, у який час доби була зібрана кров, яку їжу та напої вживав пацієнт і яку він мав фізичну активність.

Чому ж така різниця між кількістю показників, які надаються за програмою медичних гарантій і у приватних лабораторіях?

«Нині існує величезна кількість різних сучасних аналізаторів крові. Тож кількість показників, які визначаються при аналізі крові, залежить від апарата, який аналізує матеріал. Тобто є основні показники (ті, які присутні в усіх аналізах – тобто саме ті, які пропонує програма медгарантій), а є додаткові: скажімо, еритроцитарні чи тромбоцитарні індекси. Чи потребує конкретний пацієнт виявлення цих додаткових показників – вирішує тільки лікар, який скеровує на аналіз», – коментує «Главкому» Наталія Замятіна, гематолог вищої категорії Житомирської обласної клінічної лікарні імені Гербачевського.

За словами лікарки, як правило, ці додаткові показники необхідні тоді, коли є певні відхилення в основних показниках, і лікар хоче бачити більш повну картину.

Що ж може показати загальний аналіз крові і чи варто робити його «для себе», тобто без скерування від лікаря, щоби просто переконатися, чи все гаразд? Людина без медичної освіти зможе початково зорієнтуватися у результатах свого аналізу, коли навпроти кожного показника лабораторія наводить референтні значення – показники норми. Якщо один або кілька показників виходять за межі референтних значень (як правило, лабораторії навіть візуально виділяють такі результати) – це вже привід звернутися до сімейного лікаря. Він пояснить, що означає той чи інший показник. Наприклад, підвищені лейкоцити та ШОЕ – це ознака запального процесу в організмі. А підвищені показники гемоглобіну – це ознака того, що ваша кров надто густа.

Із пальця чи з вени?

«Загальний аналіз крові – це єдиний аналіз, який можна брати як з пальця, так і з вени, це вирішувати вам», – сказали «Главкому» у лабораторії «Юнімед». І це була єдина з десяти лабораторій, де погодились взяти капілярну кров (з пальця). В основному капілярну кров беруть у дітей, віком до 3-5 років. У «Діагені», наприклад, кров із пальця беруть у дітей до трьох років, але готові піти на зустріч і п’ятирічкам, якщо малеча дуже боїться здавати кров із вени.

У деяких лабораторіях погоджуються взяти капілярну кров на загальний аналіз, але за умови, що пацієнт підпише інформовану згоду.

«Дітям до трьох років набирається кров із пальця. Можна також із вени. Після трьох років набирається венозна кров, але за підписанням згоди можна також капілярну. Венозна кров є більш інформативною та стабільною», – пояснили «Главкому» у лабораторії «Діла».

У клініці «Інвіво» уточнили, у якому саме відділенні ми плануємо здавати кров, адже не скрізь готові набирати капілярну.

У клініці «Медікавер» сказали, що в дітей беруть кров із пальця, а у дорослих – з вени. При цьому на сайті лабораторії є стаття на цю тему, де чітко вказано: «Кров можна брати як з вени, так і з пальця... Теоретично між ними є відмінність, але на практиці вона – невелика».

Скріншот з сайту клініки «Медікавер»

Основних причин того, чому у лабораторіях недолюблюють збирати капілярну кров, три:

1. висока ймовірність руйнування клітин через особливості процедури взяття крові;
2. неконтрольований процес утворення мікрозгустків – іншими словами, вірогідність того, що кров згорнеться і доведеться перездавати аналіз, вища, ніж при заборі з вени (до слова, саме з цієї причини до моменту отримання результату у приватній лабораторії слід зберігати чек, адже лише за умов його наявності ви зможете передати кров безплатно);
3. потрапляння клітин епітелію (тобто часточок шкіри з пальця) у пробу, що може значно вплинути на результат.

«Річ у тім, що сучасні аналізатори мають певні технічні вимоги, серед яких – пробірка, яка вставляється в аналізатор. Найчастіше, це пробірка, у яку забирають кров саме з вени. Тобто сучасні аналізатори працюють в основному саме з венозною кров’ю», – зазначає гематолог Замятіна.

Водночас, за її словами, некоректно говорити, що показники венозної крові точніші. «Кожна лабораторія має якийсь свій аналізатор, зі своїми налаштуваннями. Різна кров береться у різні пробірки, які потім вставляються в апарат, і яку потім аналізують. Усе залежить від конкретних аналізаторів. Але не можна сказати, що визначення показників венозної крові буде точнішим за визначення показників капілярної. Річ просто у методології», – додає гематолог.

Окремо зупинимося на загадковій «ручній лейкоцитарній формулі», яку чимало приватних лабораторій вписують у прейскурант. Що це і для чого? За словами гематолога, усі лейкоцитарні показники аналізатор рахує в абсолютних цифрах, і дуже часто цей підрахунок неточний.

«Після того, як аналізатор видав результат, з цієї ж крові беруться мазки на скельця, і лікар очима має подивитися на них крізь мікроскоп і порахувати особисто: скільки сегментоядерних і паличкоядерних нейтрофілів тощо. Аналізатор – це сучасно, швидко і якісно, але може трапитися, що, скажімо, кілька елементів злипаються, і апарат рахує їх як одну одиницю, а лікар очима побачить, що то не один, а кілька елементів», – пояснює Замятіна.

За словами гематолога, кожна лабораторія, яка себе поважає, таке робить. Навіть лікар може зазначити у рекомендаціях до аналізу «підрахунок лейкоцитарних елементів у мазку». Не достатньо просто довіряти машині.

«Для гематолога вкрай важливо, щоб лейкоцитарна формула була ручною», – підкреслює Замятіна.

Коли можна здати аналіз крові

Чимало лабораторій готові брати кров у будь-які години роботи, але уточнюють, що здавати її «бажано натщесерце», а цю умову зазвичай можна виконати лише вранці.

А от поняття «натще» у різних лабораторіях – різне. У «Синєво» це 6-12 годин, у «Ділі» – 8, у «Дніпролабі» – 10 годин. Щоправда, у цій лабораторії уточнили: якщо йдеться про здачу капілярної крові дитиною, то забір здійснюють до 11.00 години. Венозну ж дорослому можна здавати будь-коли.

«Синєво», «Ніколаб» та «Медікавер» забирають кров на загальний аналіз у першій половині дня.

Скільки коштує загальний аналіз крові

Найдорожчий загальний аналіз крові з усіх лабораторій, до яких звернулась кореспондентка «Главкома» – у «Медікавер», там за нього тепер доведеться викласти рекордні 325 грн. Щоправда, «Медікавер» функціонує як клініка, а не як суто лабораторія. У «Синево» – 220 грн, плюс ще 60 грн за забір крові, разом 280 грн. До речі, усі опитані «Главкомом» лабораторії беруть окремо гроші і за аналіз, і за забір крові. Тобто якщо ви бачите у прайсі ціну за аналіз, при оплаті на сайті вам додадуть оплату і за забір, на касі також порахують і те, і те.

Періодично у лабораторіях діють різні акції, що дозволять зекономити. До того ж, деякі лабораторії – «Діла», «Сінево» тощо – роблять знижку у 10%, якщо пацієнт самостійно оформлює замовлення на аналізи на сайті лабораторії та оплачує їх напередодні процедури.

Наталія Сокирчук, «Главком»