Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик: Мінімум половина фармринку в Україні – це ліки, ефективність яких не доведена

Фінансування програми «Доступні ліки» у 2018 році зросло до 1 мільярда гривень. З початку дії цього проекті  (з квітня по грудень 2017-го)  лікарями було виписано, а пацієнтами використано майже 12 мільйонів рецептів з відшкодуванням вартості препаратів. Усього за цей період українцям «подарували» ліків на 600 млн грн. З програмою співпрацює 6,7 тис ліцензованих аптек, тобто, кожна третя у нашій країні.

Завдяки реалізації програми також виявлено, що половина фармринку в Україні – це медикаменти, що не мають доведеної клінічної ефективності, отже, від такого лікування нема користі. Медпрепарати ж у рамках програми «Доступні ліки» рекомендує Всесвітня організація здоров`я (ВОЗ) і вони мають доведену клінічну ефективність.

Сьогодні «Доступні ліки» покривають три захворювання (нозології): серцево-судинні, діабет другого типу та бронхіальну астму. В перспективі планується доповнювати програму іншими нозологіями – на черзі хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та депресивні стани. Збільшуватиметься й державне фінансування.

Розширюючи програму «Доступні ліки», Міністерство охорони здоров`я обіцяє повністю припинити закупівлю ліків за діючими державними програмами (всього їх нині 38). На них цього року в бюджеті виділено майже 6 млрд грн. Та чи потрапляють у лікарні і до пацієнтів ці препарати у повному обсязі? «Главком» вже писав про те, що медикаменти, що надходять у лікарні за держпрограмами дуже часто  прямим ходом перекочовують в аптеки, що функціонують прямо на території цих медустанов. І там ціни значно вищі, ніж в інших аптеках. За допомогою програми «Доступні ліки» планується повністю ліквідувати лазівки для такої корупції. Адже тепер держава фінансуватиме потребу конкретного хворого, а не постачатиме ліки невідомо кому. Буде введено електронну звітність для аптек і закладів охорони здоров’я. Окрім цього, буде  запроваджено електронні рецепти - пілотний проект має розпочатися весною у 4-5 областях та місті Бахмут на Донеччині.

Про підсумки минулого року та нововведення за програмою «Доступні ліки» «Главкому» розповів заступник міністра охорони здоров`я Роман Ілик.

Регіони не використали близько 100 млн грн із виділених на «Доступні ліки» у бюджеті 700 млн. Починаючи з грудня 2017-го й до цього часу в деяких поліклініках перестали виписувати рецепти на безкоштовні препарати за урядовою програмою. З чим це пов’язано? 

Урядова програма «Доступні ліки» розпочала свою роботу в квітні 2017 року і стала яскравим прикладом децентралізації: коли центральний орган влади розробляє політику і спрямовує її реалізацію на рівень муніципалітетів. У грудні минулого року був вчасно ухвалений державний бюджет-2018, тому у місцевої влади не було реальних підстав не ухвалювати свої бюджети на 2018 рік.  Є муніципалітети, де швидко ухвалили бюджет, а тому всі бюджетні процеси проходять вчасно, а є й такі, де рухаються з затримкою.

Для прикладу - ситуація у місті Черкаси. Казначейська служба вже перерахувала кошти, а от місцева влада не ухвалила навіть проект бюджету. Результат – розпорядники коштів (зазвичай це заклади охорони здоров’я) гроші отримати не можуть.  Реалізація проекту «Доступні ліки» напряму пов'язана  з фінансуванням: якщо фінансування є у розпорядника коштів, то, безумовно, аптечні заклади видають ліки за рецептами і, відповідно,  відбувається реімбурсація (відшкодування вартості препаратів від держави – «Главком»).

Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик

«Ми отримали на деякі  групи препаратів майже удвічі меншу ціну»

Держава вчасно перераховує кошти на місця?

Якщо говорити про механізм фінансування програми «Доступні ліки» з держбюджету, то у 2017 році він працював, як швейцарський годинник, що в наших умовах буває досить рідко. Протягом багатьох років доволі часто були перебої у фінансуванні багатьох державних програм, а з «Доступними ліками» жодних системних проблем. Навпаки, з 700 млн, що були передбачені на програму у 2017 року, близько 100 млн залишилися не використаними і їх повернули до бюджету. Це кошти, за які можна було б пролікувати ще тисячі людей, але у регіонах з цим не впоралися.

Отже, окремі муніципалітети могли б спрацювати набагато краще. Коли ж у кінці року постало питання, що кошти не будуть повністю використані, ми (МОЗ – «Главком») не намагалися змусити їх «освоїти». Наша кінцева мета – не успішне «освоєння», а доступність до життєво необхідних ліків, насамперед для тих, у кого обмежена фінансова спроможність.

Загалом програма має дуже позитивні тенденції:  9 з 10 українців підтримують проект відшкодування вартості лікарських засобів.  Для того, щоб взяти участь в програмі «Доступні ліки», виробник повинен запропонувати ціну на препарат, що не перевищує середні діючі ціни в п’яти європейських країнах – Чехії, Польщі, Словаччині, Угорщині і Латвії.

Поєднання ринкової ціни з відшкодуванням дало дуже хороший результат:  ми отримали на деякі  групи препаратів ціну майже удвічі меншу. У середньому, завдяки реферуванню (порівнянню – Главком) цін, вартість ліків, які є в програмі, знизилася на чверть. Натомість, якби ми не використовували механізм реферування, держава відшкодовувала б на 25% більше. Тобто, ми не лише знизили ціну, а й збільшили споживання лікарських засобів, які відносяться до категорії життєво необхідних, ліків, що мають доведену клінічну ефективність і їх рекомендує Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ). Це дуже важливий результат, адже як мінімум половина ринку в Україні – це  лікарські засоби, які не мають доведеної ефективності.

Яким чином розраховується оптова ціна лікарського засобу для виробника?

Розрахунок граничної (референтної) вартості лікарського засобу базується на середній рекомендованій добовій дозі препарату. Чому так? Кількість таблеток в упаковці у різних виробників може бути різною: 20, 30, 50. Так само і дозування діючої речовини у таблетці кожної окремої торгової марки буває різною. Саме тому, щоб встановити рівні вимоги для усіх виробників, основою для розрахунку граничної вартості препарату було взято рекомендовану Всесвітньою організацією охорони здоров’я середню добову дозу певної діючої речовини, яку повинен спожити хворий.

Для прикладу: ВООЗ рекомендує пацієнту приймати в день 2 мг певного лікарського засобу. В одного виробника в 1 таблетці міститься 1 мг, а в іншого – 2 мг. Якщо у кожного з виробників однакова кількість таблеток - припустимо 30, то вартість першого лікарського засобу має бути вдвічі дешевшою.

Який загальний обсяг фармацевтичного ринку України? Скільки всього найменувань медпрепаратів зареєстровано в Україні і скільки використовує програма «Доступні ліки»?

Обсяг фармринку України в 2016 році оцінювався в понад 60 млрд грн, за 9 місяців 2017 року -близько 51,5 млрд. Всього в Україні зареєстровано 13 339 лікарських засобів. В урядовій програмі «Доступні ліки» використовується 198 найменувань, багато з яких іноземного виробництва. З 43 виробників, які нині беруть участь у програмі, лише 17 – українські (123 вітчизняних препаратів). Для входження в цю програму встановлені однакові для всіх правила.

Участь у програмі є добровільна, тобто, ми не змушуємо фармвиробників входити в проект. Ми ставимо умову: якщо хочете брати участь, дайте ціну таку, що не вища середньої  референтної ціни в країнах Східної Європи.

Щодо якості лікарських засобів. Ми запрошуємо до участі в проекті за діючою речовиною – за  міжнародною непатентованою назвою. Тобто, ми не зводимо вимогу участі у програмі до якихось комерційних назв, якихось комбінованих форм конкретного фармвиробника.  Перелік цих діючих речовин сформований нашими національними експертами. При МОЗ діє  дорадчий орган – Експертний комітет, який проаналізував три групи захворювань: серцево-судинні, бронхіальну астму і діабет другого типу та рекомендував для лікування цих захворювань визнані у світі ефективними діючі речовини. За ними ми і запрошуємо фармацевтичних виробників.

Роман Ілик

«На «Доступні ліки» в 2018 році виділено мільярд»

МОЗ обіцяє розширювати програму, тобто, крім вищезгаданих трьох захворювань, можливо, будуть фінансуватись і препарати від інших хвороб?

На 2018 рік в державному бюджеті на програму виділено  1 млрд грн.  Кілька місяців ми працювали над тим, щоб розширити «Доступні ліки». Ми прагнули збільшити кількість лікарських засобів і захворювань, лікування яких є пріоритетним.

Розглядали різні варіанти – більше 10 груп захворювань. Але дійшли висновку, що поки будемо поглиблювати дію програму за вже обраними трьома нозологіями, щоб охопити якомога більше хворих, дійти якомога глибше: до села, щоб максимально забезпечити ліками тих пацієнтів, які ще не користуються програмою. А вже починаючи з другого півріччя 2018-го, плануємо долучити до програми пацієнтів, яким здійснено трансплантацію органів. Цього року вперше за роки незалежності МОЗ розпочинає пілотний проект з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів від неродинного донора. У державному бюджеті на 2018 рік на цей проект закладено більше 112 млн грн. Після трансплантації пацієнт до кінця життя повинен приймати ліки, так звані імуносупресори. Тому ми пропонуємо включити чотири діючі речовини до проекту «Доступних ліків». Якщо уряд та профільні органи погодять цю ініціативу, ліки, що попереджають відторгнення пересаджених органів, почнуть реімбурсуватися уже у другому півріччі.

Якщо говорити про інші нозології, серед яких, зокрема, депресивні стани і хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту – це перспектива, сигнал для фармринку про те, в якому напрямку міністерство планує рухатися далі.

Ви згадали село, але навіть під Києвом люди не охоплені програмою. Така ситуація у багатьох регіонах. Що потрібно зробити, щоб селяни також отримували безкоштовні ліки?  

Поінформованість населення про урядову програму досить непогана –  кожен сьомий-восьмий пацієнт знає про «Доступні ліки». Інша справа, що більше 30% населення України проживає в селах, де доступ до лікування є обмеженим – немає лікарні, лікаря чи аптеки. У маленьких селах, де є фельдшерсько-акушерський пункт, цю проблему ще можна вирішити. Фельдшер має право  укласти угоду з ліцензованим аптечним закладом, який бере участь у програмі, і отримати ліки наперед та видавати їх хворим. Пізніше фельдшер готує та подає звітність до аптеки за рецептами, які виписав, а аптечний заклад отримує кошти від розпорядника (закладу охорони здоров’я чи муніципалітету), з яким він має угоду.

Тобто механізм законодавчо врегульований. Інша справа, як це відбувається на місцях. Безумовно, є питання до місцевої влади: вона повинна поширювати програму і в селах також.

У квітні минулого року, як тільки-но стартувала програма «Доступні ліки», у переліку лікарських засобів, що був розміщений на сайті МОЗ, ціни на ліки від виробників з незрозумілих причин були значно вищими, ніж в аптеках. Чому зараз цей перелік перестали вивішувати на сайті?

Цей перелік можна запитати у працівника кожного аптечного закладу, який бере участь у програмі. Також він є у вільному доступі на сайті урядової програми «Доступні ліки» - liky.gov.ua. Там вказана ціна кожного препарату, який бере участь у програмі.

Перелік ліків, які беруть участь у програмі «Доступні ліки»

Вищі або нижчі ціни на препарати в аптеках, що не беруть участь у програмі - пряме порушення законодавства. В постанові, яка регулює «Доступні ліки», чітко прописано, що вартість препаратів, які використовують у програмі, має бути однакова в усіх аптеках, в тому числі й у тих, які не беруть участі в програмі. Тому є питання до державного органу, який здійснює контроль за політикою ціноутворення – це Держспоживслужба.  Є питання й до Антимонопольного комітету, оскільки він також повинен контролювати, щоб не було змови між аптечними закладами і фармвиробниками. Штучне заниження цін в аптеках - це порушення законодавства.

Роман Ілик

Чому інколи навіть недорогі медичні препарати, виписані за програмою «Доступні ліки», держава не повністю відшкодовує пацієнтам?

Є декілька засадничих правил відшкодування. Перше – ми скеровуємо пацієнта правильним маршрутом: він обов’язково повинен прийти до сімейного лікаря за рецептом, в якому лікар має вказати не торгову марку препарату, а діючу речовину. З цією діючою речовиною є цілий арсенал різних лікарських засобів – і вітчизняних, й імпортних, які пацієнт може отримати за програмою. І тут діє наступне правило: держава повністю відшкодовує вартість того препарату, ціна якого є найменша – такий препарат пацієнт отримує безоплатно. Якщо пацієнт обирає інший препарат, який є дорожчим, але бере участь у програмі – він доплачує різницю.

Зараз МОЗ формує новий реєстр лікарських засобів програми «Доступні ліки». Щоб збільшити кількість ліків, які держава відшкодовуватиме на 100%, ми запроваджуємо новий механізм для виробників. Після того, як усі заявки будуть подані до Міністерства, у виробників, цінові пропозиції яких не перевищують 5% від найдешевшого препарату, буде додатково 5 днів, щоб переглянути і знизити ціну. Це означає: якщо у нас по 21 діючій речовині було 32 лікарських засоби, які пацієнти могли отримати безкоштовно, тепер можна спрогнозувати, що після цього нововведення їх вже може стати значно більше. Ми переконані, що фармвиробники погодяться знизити ціну до мінімальної і тоді їхні ліки видаватимуть хворим безоплатно. Отже, кількість безоплатних ліків буде зростати і перелік цих ліків також буде збільшуватися. Крім того, зі зміною вищезгаданих правил додалися ще дві діючі речовини, одна з яких – для лікування серцево-судинних захворювань, друга - для діабету другого типу. Це означає, що ще з десяток нових препаратів увійдуть до урядової програми «Доступні ліки».

Наталка Прудка, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

Читайте другу частину інтерв'ю: Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик: Кожен тепер має право на безкоштовні ліки з Національного переліку