Які компроміси пропонує влада і чому вони не влаштовують вулицю
Від ранку 15 грудня в центрі Києва тривають акції протестів. Тисячі людей з прапорами #SaveФОП висунули вимоги до влади захистити підприємців через ймовірне запровадження локдауну, а також «запровадити прозорі правила гри».
Парламент протестувальників не почув, ухвалив не погоджений з ними закон. Через це між ФОПівцями і правоохоронцями відбулися сутички. Наступного і в подальші дні кількість протестувальників значно зменшилася, але люди розходитися не збираються.
Між тим депутати з більшості кажуть, що за цими протестами вже не розгледіти економічних вимог, мітингувальники тепер вимагають відставок.
«Главком» розбирався, чого ж насправді домагаються ФОПівці і хто тепер стоїть за цим рухом.
Що саме ухвалив парламент
Загасити хвилю невдоволення підприємців і не допустити масових акцій мав би ухвалений 1 грудня у Верховній Раді закон №4439-д. Депутати називали його «компромісним». Ним передбачена «лібералізація застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)». Тобто план фіскалізації малого бізнесу, застосування касових апаратів платниками єдиного податку, був значно послаблений… («за» – 324 голоси, «утрималися» – 4, «проти» – 0).
Серед найголовніших змін: парламентарі підняли граничну річну межу доходу, визначеного для ФОПів, і відтермінували запровадження обов’язкового використання касових апаратів для більшості таких суб’єктів – платників єдиного податку 2-4 груп, які займаються так званими «ризиковими» видами діяльності.
До ризикових операцій них відносяться:
- реалізація товарів і послуг через інтернет;
- роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах;
- діяльність ресторанів, кафе, закладів «фастфуду», якщо їх діяльність не підпадає під дію п. 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- діяльність туристичних агентств, туроператорів;
- діяльність готелів і хостелів;
- реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках);
- реалізація деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном;
- реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння.
Парламентарі у новому законі з вищенаведених ризикових операцій, які здійснюватимуться з 1 січня 2021 року обов’язковість використання касових операцій залишили лише для останніх трьох. Міністр економіки Ігор Петрашко каже, що відтермінування для більшості категорій відбулося на один рік.
Окрім цього парламентарі збільшили максимальну межу доходу платників єдиного податку 2-4 груп, до досягнення якої решті суб'єктів можна РРО не використовувати. Отже, відтепер малі підприємці-ФОПи мають використовувати для проведення своїх операцій касові апарати з наступного кварталу після досягнення ними протягом календарного року рівня доходу у 220 мінімальних заробітних плат. А це 1,32 млн грн, при тому що раніше «стеля» складала 1 млн грн. А також відтермінували запровадження нових штрафів за порушення фіскалізації до 1 січня 2022 року.
Чому підприємців не влаштували зміни
Ухвалений закон – це не компроміс з підприємцями, це компроміс між політичними силами, а значить це диктатура. Так у коментарі «Главкому» заявив один з лідерів #SaveФОП Владислав Орлов. Він каже, що підприємці ніколи не вимагали відтермінування обов’язкового використання касових апаратів, але бажали введення «прозорих і чітких правил», які цим законом не передбачені. То в чому ж суть вимог? На сторінці #SaveФОП у Facebook активісти вивісили проєкт змін, над якими, кажуть, працювали спільно з Державною податковою службою. Підприємці пропонують доповнити статтю 9 Закону Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг кількома ключовими пунктами. Мова іде про звільнення від фіскалізації ФОПів, «якщо предметом операції є ювелірні вироби», а також операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), які відбуваються на підставі письмової угоди між суб’єктами господарювання.
Одними з авторів запропонованих альтернативних законопроєктів є депутати Ніна Южаніна і Юлія Тимошенко. За словами Орлова, нібито саме через цей факт більшість депутатів документи їх авторства не підтримали. «Найголовніше – скасування ризикових груп товарів. Адже такого поняття немає ані в господарському кодексі, в податковому кодексі. Ніде у світі цього не існує», – обурюється підприємець і додає, що під поняття ризиковий потрапляє 90% товару, який продається вроздріб. На його думку, в разі, якщо до вимог протестувальників не дослухаються, виграють великі торговельні мережі, наприклад, «Золотий вік» і «Укрзолото», які будуть розширюватися і нібито й далі користуватимуться лазівками у законодавстві у питаннях сплати податків. А малі підприємці, що торгують зарядками від телефонів, які віднесли до складної побутової техніки, будуть змушені припинити роботу. «Касовий аппарат не вирішує питання. Інтернет поглинає бізнес, можна спокійно продавати через інтернет», – каже Орлов.
Хто стоїть за акціями ФОПівців
Протестувальники вимагають насамперед не економічних преференцій, а певних політичних рішень у тому числі відставки голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева і прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Про це в коментарі «Главкому» сказав сам Гетманцев. «Компроміс Верховна Рада вже знайшла 1 грудня, коли проголосувала відповідний законопроєкт про відстрочення введення фіскалізації, про скасування штрафних санкцій. Це був надкомпромісний варіант», – переконаний депутат.
Серед політиків, яких можна було побачити на акціях протесту були нардепи Сергій Рудик і Антон Поляков з групи «За Майбутнє». Цікавий момент: вони обидва проголосували за законопроєкт, який протестувальники не підтримують. Поляков в коментарі «Главкому» розповів, що попри своє голосування, вимоги малих підприємців вважає правильними. Своє голосування «за» назвав вимушеним кроком. Мовляв, краще підтримати закон хоча б у нинішній редакції, ніж невідомо коли чекати позачергового засідання Верховної Ради, яка може розглянути скасування фіскалізації для підприємців. Винним у тому, що протестувальники не йдуть з вулиці він називає президента Володимира Зеленського, який начебто давно обіцяв з ними зустрітися, але так цього не зробив. Один з лідерів протестів Сергій Доротич критикує і «компромісний» закон, і депутатів, які за нього голосували, а тепер вирішили «примазатися» до протестів. «Дивна його позиція (мова про Антона Полякова – «Главком»). Нам він так не каже. Якби він так сказав на Майдані, думаю, йому би пояснили», – не стримує емоцій Доротич в розмові з «Главкомом».
Цікавим є і спостереження за медійним супроводом останніх акцій. Владислав Орлов і Сергій Доротич не сходять з екранів телеканалів «Наш», який належить проросійському політику Євгенію Мураєву, «112», News One та Zik, які пов’язують з Віктором Медведчуком, кумом Володимира Путіна. Канал Zik наприкінці листопада навіть влаштував імпровізовану студію з місця протестів.
Сергій Доротич не бачить проблеми в тому, що він став зіркою каналів Медведчука. «Зараз я на NewsOne… Куди запрошують, туди і приходжу», – пояснив він у коментарі «Главкому» одразу після ефіру на каналі «112»
Чим відповідає влада
Мета ухвалених законодавчих змін – вивести велику частину підприємств з тіні шляхом переведення до безготівкових розрахунків, кажуть депутати, які проголосували за закон №4439-д. Адже не секрет, що торговельні точки, інтернет-магазини, фітнес-центри використовують лазівки у законі і реєструються фізичними особами – підприємцями при тому, що мають прибутки вищі за ті, які передбачені для такого виду підприємницької діяльності.
В Україні 62% підприємств працюють виключно з готівкою. У тіні ─ більше одного річного бюджету України (1,7 трлн грн), пояснює народна депутатка зі «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. За результатами дослідження української економіки, що провела компанія Ernst & Young за підтримки Mastercard 1,85 млрд грн або 23,8% від офіційного ВВП за 2018 рік, перебуває в тіні, з них 19,7% ВВП (702 млрд грн) становить готівкова тіньова економіка… Дослідження в Україні свідчить, що більше чверті (26,2%) обсягу «готівкової тіньової економіки» (це 5,3% ВВП або 190 млрд грн) – це «наслідкова тіньова економіка», де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві сторони — і продавець, і покупець. А решта (73,8%) загального обсягу української тіньової економіки (або 14,4% ВВП – 512 млрд грн) — це «пасивна тіньова економіка», ініціатором якої є продавець. Стимулювання безготівкових електронних розрахунків має суттєво зменшити саме рівень «пасивної тіньової економіки», вважає депутатка.
Поки ставити крапку у цьому конфлікті зарано. Адже Офіс президента заявив про створення координаційної ради, яка має виробити «комплексне вирішення проблем мікробізнесу». Раду очолив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Але, схоже, самі підприємці цьому не дуже раді, називаючи формат неконструктивним, наполягаючи на розмові з президентом. Натомість депутати розкритикували ініціативу президента. «Яка координаційна рада? Вийшов на прохання свого кума Андрія Єрмака Микола «Катастрофа» Тищенко до підприємців. Їм багато що пообіцяв. Але навіть не поставив підпис за проведення позачергового засідання парламенту», – каже Поляков.
Михайло Глуховський, «Глаком»
Коментарі — 0