ГУР не виконав своїх обіцянок. «Азовець» пояснив головну проблему великого обміну
Військове командування України обіцяло повернути азовців через три-чотири місяці після здачі в полон
Влада не виконує обіцянки щодо повернення додому полонених азовців. Натомість майже під час кожного обміну полоненими до України повертаються зрадники та дезертири. Про це заявив військовий бригади «Азов», який обороняв Маріуполь і потрапив у російський полон, Геннадій Харченко, передає «Главком».
«Кожен обмін полоненими я з надією та сподіваннями вдивляюсь в фотографії, аби відшукати знайомі обличчя тих, хто дійсно проявив себе справжнім героєм під час боїв за Маріуполь. Хто гідно поводив себе у полоні; хто потребує негайної медичної операції, тих, хто готовий повернутися і мужньо далі битися за перемогу. Проте, кожен раз замість моїх побратимів я знаходжу серед обміняних обличчя зрадників та дезертирів», – йдеться в повідомленні.
Харченко каже, що зазвичай Україна забирає лише тих, кого віддає Росія.
«Я абсолютно щиро радий за кожного повернутого з полону, за їх рідних, близьких. Я не прагну доводити, що азовці краще за інших справжніх героїв. Проте, ми здавалися у полон під певні обіцянки з боку генералів ГУРу. Дослівно особисто мені було сказано одним з них, після того як я здав стрілецьку зброю виходячи з «Азовсталі» у полон: «Дякую за службу. Ми вас проводжаємо, і ми вас будемо зустрічати через три, максимум чотири місяці. Ми відправимо до дому ваші особисті речі, у полоні будемо підтримувати з вами звʼязок, до вас буде доступ «Червоного Хреста», ви будете на умовах «почесного полону». Я добре запамʼятав того генерала, і, гадаю, у нього стане мужності визнати, що такі обіцянки були. Як і той факт, що жодна з них не була виконана», – пише він.
Військовий наголошує, що всі полонені громадяни України і мають бути повернуті. Проте, мають бути виконані попередні обіцянки.
«Полонені азовці – це не тема для пафосного пустопорожнього піару на тлі обміняних зрадників. Для мене це неоднакові громадяни України. І тому весь процес обміну має бути визнаним незадовільним. Має бути проведене розслідування щодо організації цього процесу. Так само, не витримує жодної критики робота з батьками та рідними полонених. Крім формальних відписок та незрозумілих обіцянок ніякого інформаційного супроводу та підтримки. Натомість лише прохання не розголошувати інформацію, бо це, мовляв, «шкодить процесу обміну». Процесу обміну шкодить, насправді, абсолютно інші речі – некомпетентність, нерозбірливість, байдужість та намагання піаритись та вислужуватись», – пише Харченко.
Геннадій Харченко – військовий бригади «Азов», який обороняв Маріуполь і потрапив у російський полон. Він пішов добровольцем на фронт ще 2014 року, а за кілька років долучився до лав «Азову». На момент повномасштабного вторгнення військовий служив у Маріуполі. Разом з іншими бійцями він опинився на «Азовсталі», а згодом – у колонії в Оленівці та інших місцях несвободи.
Восени минулого року окупанти його засудили до 25 років ув'язнення, звинувативши у начебто «скоєнні злочинів проти цивільного населення у Маріуполі».
Восени цього року після тривалої перерви почали повертати з російського полону бійців «Азову». У жовтні відбувся обмін, в результаті якого повернулися 95 українських військовослужбовців. Серед звільнених з полону тоді були «азовці», військові моряки, військовослужбовці Збройних сил України, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони. Того дня повернувся і Геннадій Харченко.
Також Харченко опублікував фото військових, яких підозрюють у зраді.
Одним із них є Максим Бобилев, який нібито співпрацював із росіянами в полоні, причетний до побиття бійців «Азова» та хотів отримати громадянство РФ.
Також під час обмінів повернуто Данила Черняєва, який на момент повномасштабного вторгнення проходив службу КПВВ «Чонгар». ЗМІ пишуть, що в полоні він написав заяву на відмову від українського громадянства, жив у спеціальному бараці для обраних, власноруч пошив прапор РФ і ходив з ним, малював малюнки російським вертухаям, носив кепку з окупаційним знаком «Z», свідчив проти своїх побратимів, а в 2023 році добровільно погодився вступити в російський добробат.
Ще одиним повернутим є Костянтин Бєлов. За даними ЗМІ, він писав заяву щоб лишитись в РФ, благав їх не відпускати на обмін. Надавав фейкові свідчення на бійців «Азова» та і в цілому на бійців різних бригад. Коли в нього спитали а чому ж воював за Україну – сказав що не хотів взагалі з ними бути, вони всі нацисти, фашисти, але батьки в 2014 році переїхали з рідного Донецька із-за окупації і прийшлось з ними переїхати до цих «бандерівців».
Додамо, що також серед 1000 українських військових, звільнених з полону, виявився Анатолій Тараненко, боєць, який ще у 2021 році добровільно здався бойовикам, попередньо спаливши свою бойову машину піхоти.
Нагадаємо, 23, 24 та 25 травня Україна провела масштабний обмін полоненими «1000 на 1000». Проте командир «Азова», полковник Денис Редіс Прокопенко обурився через обмін полоненими. Редіс зауважує, що в рамках обміну 1000 на 1000 додому не повернувся жоден військовослужбовець 12-ї бригади «Азов». – «Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців».
Редіс закликав владу шукати шляхи, які допомогли б звільнити азовців.
У Головному управлінні розвідки Міноборони пояснили, що серед звільнених військовополонених у форматі «тисяча на тисячу» не було бійців 12 бригади спеціального призначення Нацгвардії «Азов», оскільки це Росія визначала, кого готова віддати.
Коментарі — 0