рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    $50 тисяч за партію. Чим закінчиться «велика чистка» Мін’юсту?

    влада
    • Віталій Тараненко
    • Розсилка
    <span>У судовому реєстрі &laquo;Главком&raquo; відшукав перелік із 45 партій, які опинилися за крок до заборони</span> - $50 тисяч за партію. Чим закінчиться «велика чистка» Мін’юсту?
    У судовому реєстрі «Главком» відшукав перелік із 45 партій, які опинилися за крок до заборони
    Фото: DT.UA

    До Окружного адміністративного суду Києва надійшов пакет позовів щодо анулювання реєстраційного свідоцтва партій, які порушують закон «Про політичні партії в Україні»

    До Окружного адміністративного суду Києва надійшов пакет позовів щодо анулювання реєстраційного свідоцтва тих партій, які порушують закон «Про політичні партії в Україні». Мін’юстівці вхопилися за одну з трьох норм ст. 24 цього закону, яка передбачає, що невисування політичною партією своїх кандидатів на виборах президента України та виборах народних депутатів України протягом 10 років тягне за собою анулювання реєстрації.

    «Відомо, що існує цілий тіньовий ринок, на якому за значні суми купляються та продаються політичні партії. Статутні документи таких партій після продажу переробляються (здійснюється зміна найменування партії, керівника тощо). Їх ліквідація захистить інтереси виборців, знищить тіньовий ринок політичних партій, забезпечить додержання політичними партіями чинного законодавства України та створить рівні умови для всіх реально функціонуючих політичних сил», ­– наголосив Денис Малюська, якого цитує пресслужба відомства.

    На вихід із речами!

    У судовому реєстрі «Главком» відшукав перелік із 45 партій, які опинилися за крок до заборони. Більшість із них невідома широкому загалу, а окремі свого часу відіграли навіть певну історичну роль. Отже, знайомтеся: «Партія захисту прав людини», «Нова демократія», «Партія захисників Вітчизни», «Самоврядна Українська держава», «Блок опозиційних сил», «Народна програма Вадима Чорного», «Всеукраїнська партія «Дітей війни», політичне об’єднання «Пряма дія», партія «Справа», «Партія Труда», «Кияни передусім», «Жінки України», «Русичи», «Українці разом», «Народний рух України за єдність», «Наш дім Україна», «Партія економічного відродження України», «Партія Християнсько-Демократичний Союз», «Партія ветеранів Афганістану», «Партія справедливості та розвитку», «Народний Блок», «Всеукраїнський патріотичний союз», «Україна Соборна», «Українські соціал-демократи», «Побратими України», «Партія сильної влади», «Всеукраїнська козацька партія», «Громадянська партія «Пора», «Всеукраїнська партія духовності і патріотизму», «Ліберально-гуманістична партія «Товариш», «За Україну!», «Совість України», «Київська Русь», «Організація Українських Націоналістів» (ОУН), «Партія промисловців і підприємців України», «Всеукраїнська політична партія – Екологія та соціальний захист», «Всеукраїнська партія Народної довіри», «Третя Українська Республіка», «Наш Дім», «Діти війни «Народна партія України», «Русь», «Трудова Україна», «Справедлива Країна», «Партія козаків України» і «Національно-демократичне об’єднання «Україна».

    На думку народного депутата від «Слуги народу» Олександра Качури, піти таким шляхом у попередніх міністрів юстиції не вистачало політичної волі. Депутат додав, що це він порадив Денису Малюсьці відреагувати на вказану проблему.

    «Політичні партії, котрі потрапили до списку Мін’юсту, не брали участі у виборах протягом десяти років. Це партії-фантоми, які існують на папері, не мають жодного політичного впливу і не здійснюють діяльності. Якщо говорити про необхідність (ліквідації партій-«привидів». – «Главком»), то це варто зробити в обов’язковому порядку. До слова, коли я раніше займався юридичним супроводом партій, мене дивувало, чому Міністерство юстиції не виконує свої функціональні обов’язки – контроль політичних сил за дотриманням законодавства», – зауважив обранець у коментарі «Главкому».

    Поділяє позицію Качури та міністерства й колишній нардеп, а нині експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов. У коментарі нашому виданню він нагадав, що законодавець надав політичним партіям монополію на висування кандидатів на парламентських виборах та розширив таку монополію на місцеві вибори. Тож логічно, що політики та технологи зареєстрували три сотні партій «про запас».

    «Періодичні чистки реєстру партій потрібні для того, щоб якось стимулювати їх до проявів мінімальної активності. Проте такі чистки треба проводити за рік до виборів. Інакше скасування реєстрації окремих партій напередодні старту виборчої кампанії може стати інструментом втручання у виборчий процес. Зараз місцеві еліти в багатьох регіонах рекламують «свої» партії, представлені фактично тільки в одній області. Це їхній інструмент для отримання мандатів у місцевих радах без зобов’язань перед київськими політиками. І керівники всеукраїнських партій готові запроваджувати нові обмеження і цензи, щоб загнати місцеві еліти до своїх партійних мереж», – зазначив Попов.


    1_1592
    Міністр юстиції Денис Малюська ініціював «чистку» політичних партій

    Партії-привиди наступають

    «Огризнутися» до Мін’юсту спробували кілька партій. Вони публічно висунули своїх кандидатів у народні депутати на проміжних виборах у 179 окрузі, які відбудуться 15 березня. Зокрема, це партії «Україна соборна» (висунула Валерія Бебика), «Блок опозиційних сил» (Валентина Захарова), «Народна програма Вадима Чорного» (Сергій Кошулько), «Справа» (Діана Матковська), «Українці разом» (Ігор Найда), «За Україну!» (Олена Палієва), «Діти війни «Народна партія України» (Василь Патлачук), «Партія сильної влади» (Лариса Сергієнко), «Всеукраїнська козацька партія» (Галина Хархаліс), «Партія справедливості та розвитку» (Геннадій Ширяєв).

    «Показовий приклад у 179 виборчому окрузі на Харківщині, де велика кількість кандидатів у нардепи відіграють суто декоративну роль. Вони балотуються, щоб насамперед зберегти реєстрацію так званих мертвих партій. А для останніх це буде банальним аргументом у суді для того, аби зберегти своє існування винятково на папері», – вважає керівник Комітету виборців України Олексій Кошель.

    Наприклад, «Главком» намагався зв’язатися з представниками двох партій – «Народна програма Вадима Чорного» і «Всеукраїнська козацька партія» – за контактами, які доступні у відкритих реєстрах. Однак у обох випадках наявні телефони виявилися неробочими, а мобільні номери – недосяжними.

    Натомість відгукнувся на коментар теперішній керівник партії «Третя Українська Республіка» і відомий політик Роман Безсмертний. За даними бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, політсила зареєстрована у травні 1999 року. Лише з 2010 року вона тричі змінила свою назву: «Вперед, Україно!», «Народна самооборона» і «Третя Українська Республіка».

    «Усе роблять законно (Мін’юст, подавши до суду. – «Главком»). Я до цього процесу ставлюся позитивно. На мою думку, це дасть змогу структурувати політичні сили», – наголосив Безсмертний.

    Наприкінці лютого відбулася ще одна непересічна подія. Коаліція позапарламентських партій, профспілок та громадських організацій України «Коаліція гідності» (складається з 32 партій, 5 профспілкових організацій та 120 ГОнапрацювала звернення до президента, уряду, Верховної Ради, міжнародних організацій і посольств, в якому звинуватила чинну владу у звуженні демократії і знищенні політичної конкуренції. Зокрема, за її твердженням, стаття 24 Закону «Про політичні партії в Україні», яку взяв на озброєння Мін’юст, подавши понад 40 судових позовів, є неконституційною.

    «Це є порушенням Конституції України, конституційних прав і свобод громадян та створення ними політичних партій (ст. 36 Конституції), що призведе до негативних явищ – ліквідовані партії перейдуть на нелегальне положення, стануть асоціалізованими, їх активісти можуть бути несправедливо ображеними, що обов’язково призведе до непрозорості та радикалізації їхніх дій», – сказано у зверненні.

    Крім цього, Коаліція позапарламентських партій навела досвід США, де зареєстровано понад 100 політичних партій і більшість із них не беруть участі у виборах президента і парламенту США. Навіть є партії, які зовсім не висувають кандидатів у депутати, а ведуть понад 100 років іншу політичну діяльність.

    «Зараз є бажання з боку влади просто зачистити політичне поле перед місцевими виборами. До речі, цього не приховує голова фракції правлячої партії «Слуга народу» Давид Арахамія, який сказав, що «нам, як великій партії, не вигідно багато регіональних маленьких партійок». А інший діяч Офісу президента навіть заявив, що таким способом вони борються з політичною корупцією і  чорним ринком партій. Це смішно чути, бо партія «Слуга народу» з’явилася не за рахунок установчого з’їзду чи збору підписів громадян, а була, м’яко кажучи, залучена з раніше створеної партії шляхом зміни менеджменту. На мою думку, тепер вони бояться, що таким же чином хтось інший може прийти до влади», – заявив «Главкому» голова координаційної ради Коаліції позапарламентських партій і керівник «Патріотичної партії України» Микола Габер.

    Ми також поцікавилися в інших експертів, наскільки, на їхню думку, ідея Мін’юсту прив’язана до місцевих виборів і за яку ціну нині можна купити партію. Народний депутат VIII скликання Олександр Черненко переконаний, що міністерство Малюськи виконує чітку норму закону, яка передбачає скасування реєстрації партії за її неучасть протягом десяти років у виборах. Тому у цьому разі, наголосив експерт, відсутнє обмеження у виборах саме технічних партій.

    «Щоб купити сьогодні «чисту» непроблемну партію необхідно мати в середньому $50 тис. Ця ціна тримається приблизно останні півроку. Однак треба бути відвертими, – хто хотів, той уже давно купив собі партію», – зазначив Черненко.

    «Логічно, що коли партія не бере участі в політичному житті, а саме виборах, то доцільність її існування втрачається. Тому ініціативи такого характеру виправдані. Та водночас тут вирішується і політичне завдання для влади і великих діючих партій загалом. Бо ціла низка регіональних лідерів, політиків розглядають можливість балотуватися на найближчих місцевих виборах від локальних політичних проектів. А такі новели звужують поле для маневрів і спонукатимуть частину кандидатів шукати політичного пристанища у діючих партіях. Щодо купівлі партій, то, за такими правилами, звичайно зросте ціна, бо пропозиція значно зменшиться порівняо з попитом», – упевнений політтехнолог Ярослав Макітра.

    Політичний тролінг 

    Ініціатива міністра Дениса Малюськи зібрала у «Фейсбуці» близько півтори сотні коментарів. Серед них є і такий, що тягне на виклик. «Побачимось у суді», – написав адвокат Андрій Хілько, позначивши своє повідомлення смайликом.

    Прізвище цього адвоката запам’яталося суспільству через неабияку зухвалість, коли він за день до другого туру президентських виборів через суд ледь не зняв із перегонів лідера Володимира Зеленського. Тепер Хілько кинув позов до Окружного адміністративного суду Києва проти партії «Слуга народу» і Міністерства юстиції, яке є третьою особою у справі. Він стверджує, що слово «слуга», присутнє у назві провладної партії, за тлумачним словником української мови є похідним від рабства, синонімом слова «прислуга».

    «Я переконався що в партії є велика кількість достойних і мудрих людей, жінок. У мене не піднімається язик в обличчя або за спиною звертатися до жінки-депутата партії «слуга». Я не уявляю, як у сучасній Україні я можу ототожнювати людину зі словом «слуга». Немає жодних культурних, правових, логічних причин називати членів партії, громадян України – «слуга». Мін’юст має добровільно визнати свою помилку, аби люди не визначали їх компетенцію», – на повному серйозі виклав власні аргументи юрист.  

    Якщо претензії адвоката Хілька до партії влади, як він сам підмітив, вузькопрофільні, то громадська організація «Ошукані українці» (Черкаси) оббиває пороги судів із конкретною вимогою – заборонити діяльність партії «Слуга народу». Нині такий позов перебуває на початковій стадії розгляду в Окружному адмінсуді Києва.

    Крім цього, «Ошукані українці» хотіли у Шевченківському райсуді Києва і Соснівському райсуді Черкас визнати протиправним та скасувати рішення поетапного з`їзду партії «Слуга народу», що проводився 9–10 червня і 7 липня 2019 року, а також визнати протиправну бездіяльність Черкаської обласної регіональної організації «Слуга народу». Проте суди відмовили у відкритті проваджень, пояснивши, що це парафія адміністративного суду.

    За даними аналітичної системи Youcontrol, громадську організацію «Ошукані українці» створено 28 січня 2020 року. Співзасновниками ГО виступили мешканці Черкаської області Олександр Миколайович Литвин (він же керівник організації) і Наталія Олександрівна Д’яченко. Прізвище та ім’я останньої повністю збігаються з кандидатом від партії «Слуга народу», яка на позачергових виборах до Верховної Ради балотувалася у 198 окрузі (Черкаська область), однак програла самовисуванцю Сергію Рудику з різницею 1015 голосів.

    Нардеп Качура, якому в соцмережах часто дорікають у нечистій процедурі перереєстрації «Партії рішучих змін» у «Слугу народу» (це відбулося 1 грудня 2017 року. – «Главком»), заявив, що все відбулося в рамках законодавства, також із дотриманням букви закону були створені осередки партії протягом шести місяців з дня реєстрації.

    «У той час, коли деякі авантюристи хотіли вкрасти назву «Слуга народу», це був єдиний правильний вихід швидко зайняти назву», – заявив політик.

    Віталій Тараненко, для «Главкома»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ