Кому Зеленський довірить «весняні посадки»?

Цей  тиждень завершився показовою розправою з генпрокурором Рябошапкою. Саме попереднього генпрокурора президент та Верховна Рада зробили крайнім у відсутності обіцяних «посадок».

Рябошапка від початку був guest star у команді Зеленського, хоча пройшов із ним усю виборчу кампанію і навіть отримав із президентських вуст характеристику «100% моя людина». Його потенційний наступник – нардеп Сергій Іонушас – також цілком заслуговує на останнє визначення – спрощено його позиціонують як «юриста «95 кварталу». Кандидатура Іонушаса на заміну Рябошапці обговорюється давно – її вже виносили на сигнальне голосування фракції «Слуга народу», де вона здобула підтримку.

Проте кандидатуру майбутнього голови Офісу прокурора ще має подати в Раду президент, її потрібно провести через профільний комітет, а для затвердження в парламентській залі оголосити наступного чи наступного пленарного тижня ще одну позачергову сесію. Або дочекатися завершення багатотижневого розгляду законопроєкту про ринок землі та голосувати вже в звичному режимі.

Сергій Іонушас народився 18 жовтня 1979 року в Ленінграді, але ще в шкільному віці переїхав до України і свідоме його життя пов’язане з Києвом. Тут він закінчив Києво-Печерський ліцей «Лідер», навчався в інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Європейське право» та в Інституті інтелектуальної власності та права (спеціальність – «інтелектуальна власність»). Базову ж юридичну освіту потенційний генпрокурор отримав у харківській Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого.

До обрання в Верховну Раду Іонушас був власником та керівником юрфірми «Гелон». У 2019 році нардеп переписав її на Ганну Іонушас – ймовірно, свою сестру. Фірма спеціалізується на захисті авторських прав та промислової власності, а сам Іонушас є автором кількох статей про захист інтелектуальної власності, його виступи можна було почути на різних лекціях та конференціях.

«Гелон» співпрацювала з «Кварталом», зокрема, в питаннях реєстрації товарних знаків. Але «Квартал» – не єдиний її помітний клієнт. Серед них також є Савік Шустер, медіа Ріната Ахметова, великі компанії харчової та фармацевтичної промисловості.

На президентських виборах 2019 року Сергій став довіреною особою Володимира Зеленського в Центральній виборчій комісії. У ефірі програми «Право на владу» на «Плюсах», де Зеленський презентував свою команду, Іонушаса було представлено як відповідального за органи правосуддя. Він брав участь у панелі щодо бачення «Зе-командою» реформи правоохоронних органів.

На парламентських виборах юрист увійшов до прохідної частини «Слуги народу» (38 місце) і, отримавши депутатський мандат, став заступником голови комітету з питань правоохоронної діяльності. Не можна сказати, що Іонушас – надто активний депутат: система «Рада» зафіксувала лише чотири його виступи (по два з трибуни та з місця), щодо генерування законодавчих ініціатив він теж аж ніяк не рекордсмен, не подав жодного депутатського запиту. Втім, нардеп є членом двох міжфракційних об’єднань: «За ФОПів» та «Інтелектуальна Україна».

Якщо в парламенті Іонушас поводить себе доволі скромно, то відривається в соцмережах. Нардеп веде активний спосіб життя: паркетні світлини із засідань комітетів та репости роликів Зеленського чергуються з фотографіями депутата в «качалці», на біговій доріжці, лижах. Помітно, що Іонушас дуже полюбляє робити селфі. Причому в різних обставинах та інтер’єрах.    

У короткій інформації про себе на Facebook у Іонушаса цитата Брюса Лі: «Про що ти думаєш, тим ти і стаєш». Також у його стрічці чомусь багато цитат американської телеведучої Опри Вінфрі на кшталт: «Найбільша пригода, яку можна здійснити, – це жити життям своєї мрії».

У декларації, яку Іонушас подавав за 2018 рік, значиться, що він має у власності житловий будинок та земельну ділянку в Київській області, квартиру та гараж у Києві. Пересувається він автомобілем Porsche 2014 року випуску. Готівкою на той момент він тримав 385 тис. дол., 65 тис. євро та 170 тис. грн.

Проблемні місця Іонушаса як нового генпрокурора очевидні.

По-перше, на відміну від Рябошапки та того ж Юрія Луценка, він раніше не працював не те що в органах прокуратури, а взагалі на держслужбі. А в умовах, коли президентська команда почала визнавати свої помилки і призначати посадовців із досвідом, цей факт може зіграти Іонушасу в мінус.

По-друге, досвід роботи у сфері, на якій спеціалізується Іонушас, – захист інтелектуальної власності, – виглядає надто специфічним для роботи в системі прокуратури. Тим більше, на її чолі.

З плюсів, які має Іонушас – непогані стосунки всередині фракції та досить довгі ділові стосунки, які пов’язують його з Іваном Бакановим.

Очевидно, що кандидатура Іонушаса в шорт-листі на посаду Генпрокурора – не єдина. Зокрема, також розглядається нинішня в. о. очільника ДБР Ірина Венедіктова, яка за своє недовге перебування на посаді встигла увійти в контри з Офісом генпрокурора. За Інформацією з джерел в ДБР, Венедіктова не в захваті від нинішньої роботи і теж воліла б її змінити на офіс на Різницькій. Щоправда, досвіду роботи у неї для цього теж дуже мало. 

Спливає в розмовах також і фігура колишнього заступника генпрокурора Сергія Кізя, що обіймав цю посаду з липня по вересень минулого року і оскаржував своє звільнення Рябошапкою в суді. Кізь відомий тим, що свого часу вів справу щодо хабарництва екснардепа Ігоря Мосійчука, яка в результаті була розвалена, та керував департаментом, що зірвав спецоперацію НАБУ з викриття корупційної схеми в Держміграційній службі. Ідею підвищити Кізя до заступника приписували його приятелеві Андрію Богдану, але того вже усунули від ухвалення рішень. Втім, можливо, чесноти Кізя, який працював у ГПУ за часів Віктора Шокіна і Юрія Луценка, оцінять ті, хто зараз ці рішення ухвалює.

Павло Вуєць, «Главком»