рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Що не так з Антикорупційним судом?

    правосуддя
    • Інна Михайлівська
    • Розсилка
    Що не так з Антикорупційним судом?

    Майже рік існування Вищого антикорупційного суду – чи є результати?

    В Україні майже усі нові і прогресивні ідеї рано чи пізно перетворюються на «хотіли, як краще, а вийшло, як завжди». Такі небезпечні симптоми з’явились і в ситуації навколо нового Вищого Антикорупційного суду. Цей  суд створювався для правосуддя у топ-справах за найвищими стандартами.

    На жаль, симптоми того, що ВАКС втрачає «кришталеву чистоту», почали проявлятися мало не з перших днів його роботи. І немає значення – медійно «розкручена» ця справа чи ні. Якби рішення, які приймає Вищий Антикорупційний суд, були беззаперечними, навряд чи вони б тоді мали перспективу бути оскарженими у Верховному Суді чи Європейському суді з прав людини.

    Минув майже рік з моменту, як в Україні (не в останню чергу на вимогу західних партнерів) запрацював Вищий Антикорупційний Суд.

    Інституцію створили, гроші з бюджету на фінансування діяльності виділили, суддів обрали. Відразу ж з бюджету витратили близько 84 млн. грн. на купівлю «службового житла» для суддів. Від початку навіть говорили, що закон про ВАКС прописаний таким чином, що службові квартири буде неможливо приватизувати. Але цей закон так часто змінюють, що ця норма викликає сумніви.

    Окрім цього не менших витрати були здійснені й на облаштування комфортних умов роботи для новообраних суддів – їм придбали службові авто, облаштували робочі місця вартістю 100 тис. грн. за кожне, виділили охорону, в тому числі для членів сімей. Але створення цих умов ніяк не вплинуло на ефективність роботи суду.

    Особливо цікавим все це виглядає на фоні декларацій самих суддів, де майже кожен має у власності не одну квартиру та будинок.

    Виходячи з цього, можна зробити висновок, що діяльність Вищого Антикорупційного Суду має приносити до державного бюджету немалі гроші, аби хоч якось виправдати такі затрати.

    Та, як з’ясувалось, казати про суттєві результати наразі неможливо. За рік існування суд прийняв в роботу лише 31 кримінальну справу та аж 2406 клопотань. Може здаватися, що судді ВАКСу просто завалені роботою, однак насправді все інакше: складається враження, що справжня мета суду не в тому, щоб ухвалювати справедливі вироки корупціонерам, а в тому, аби мати можливість в рамках клопотань проводити необхідні дії стосовно фігурантів справ – обшуки, прослуховування тощо.

    Принаймні так коментують роботу суду експерти.

    Результативність за 10 місяців роботи, м’яко кажучи, не вражають. З початку здійснення процесуальної діяльності, а саме з 5 вересня 2019 року по 30 червня 2020 року Вищий антикорупційний суд ухвалив вироки щодо трьох адвокатів, двох суддів, двох екснардепів, керівника державного підприємства та депутата місцевої ради. Про це на днях повідомив сам ВАКС як про свої досягнення.

    Найбільше адвокатів серед засуджених – факт, який виглядає найбільш дивно, адже суд мав розглядати топ-корупцію. Втім, можливо, все це і невипадково, бо конфлікти з адвокатами супроводжують низку гучних справ, які зараз розглядаються у ВАКС.

    Коли в новий суд набирали суддів, то частині із них здавалось, що все буде просто. Принаймні НАБУ і САП в цьому переконували, анонсуючи розгляд своїх гучних справ. Судді стали заручниками розпіарених суспільних очікувань – «садити треба всіх». Але під час розгляду виявилось, що доказова база в багатьох справах, м’яко кажучи, непереконлива. Звісно, адвокати на цьому акцентували. А це викликало агресію з боку деяких суддів.

    ВАКС – незалежний суд чи інструмент для Ситника?

    НАБУ та САП швидко знайшли підхід до частини суддів. І, складається враження, що ці судді почали відверто підігрувати НАБУ.

    Незаконні прослуховування та тиск, які чинять новостворені антикорупційні органи, вже стали предметом інтересу не тільки українських журналістів, а й європейських правозахисників.

    І якщо спочатку західні партнери тактовно робили зауваження, викликаючи «молодих антикорупціонерів» поговорити за закритими дверима, то минулого тижня така діяльність стала предметом публічної зацікавленості з боку Європейськго суду з прав людини.

    Зокрема, мова йде про те, що ЄСПЛ не дозволив НАБУ та САП притягнути колишнього народного депутата Георгія Логвинського до кримінальної відповідальності за нібито організацію корупційної схеми та заволодіння 54 млн грн. Тому й рішення про дозволи на проведення слідчих дій НАБУ, які видавав ВАКС, є під величезним сумнівом.

    Взагалі, заява ЄСПЛ була дуже категоричною. У Європейському суді вважають, що НАБУ діяло з порушенням принципів неупередженого розслідування та міжнародного права. «Є свідчення того, що під час проведення розслідування НАБУ вдавалося до тиску на свідків», - йдеться у документі. Європейський суд з прав людини зазначає, що Україна «не продемонструвала достатніх гарантій (не)використання у кримінальному процесі доказів», здобутих із порушенням міжнародного права.

    Ще більш яскравим прикладом може слугувати справа Олега Бахматюка, щодо якої ВАКС виніс рішення, яке було повністю протилежне тому, яке вони ж приймали в аналогічних справах. І коли було ухвалене остаточне рішення про закриття кримінального провадження у справі Бахматюка, НАБУ і САП відмовилися виконувати остаточне рішення суду, хоч воно і не підлягало оскарженню. Більше того, подали апеляцію, але не до апеляційного суду міста, який має повноваження розглядати рішення Печерського суду, а до Апеляційної палати ВАКС. Такі дії директора НАБУ Артема Ситника виглядають досить неоднозначними.

    А далі відбувають ще дивніші речі. ВАКС виносить рішення про обрання запобіжних заходів. Це викликає питання щодо неупередженості, бо рішення в аналогічних справах були повністю протилежні.  

    Більше того,  усі справи на розгляді ВАКС розподілені між шістьма колегіями по три судді. А всі подання від НАБУ у ВАКС у справі Писарука і Бахматюка потрапляють до однієї і тієї ж трійки суддів, хоча в Україні діє автоматичний розподіл судових справ між суддями для забезпечення незалежності і неупередженості процесів розгляду справ. Таких збігів просто не буває, якщо в цьому немає зацікавленої сторони. Хто вона?

    Ще більш скандальними виглядають дії колегії судів ВАКС у гучній справі екс-депутата Миколи Мартиненка. Щойно її було передано до ВАКС, як головуюча суддя Леся Федорак приймає рішення, яке, як заявляє  сторона захисту, виглядає як «заангажоване» на користь НАБУ. При цьому прокурор отримав режим максимального сприяння, а можливості захисту максимально обмежили. Це викликало великі конфлікти, особливістю якої стала  «війна» цієї колегії суддів із адвокатами.

    Так, адвокату одного з обвинувачуваних не було надано достатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи. Колегія суддів в порушення КПК дозволила прокурору «досліджувати» матеріали англійською мовою – прокурор озвучував звідти окремі моменти, не маючи перекладу всього матеріалу. Федорак заборонила адвокатам  це коментувати і відмовила у визнанні матеріалів неприпустимими доказами. При цьому перед суддями навіть не було  матеріалів, які оголошувала прокурор.

    А минулого тижня захист у цій справі заявив про порушення, які, цілком імовірно, стануть черговим прецедентом в ЄСПЛ, на кшталт попередніх.

    16 липня на судовому засіданні фігуранти справи та адвокати одноголосно заявили про недовіру колегії суддів ВАКС у складі Лесі Федорак, Ігоря Строгого та Віктора Маслова. Захист заявив, що «ці судді фактично позбавили Миколу Мартиненка та інших обвинувачених права на захист та надали прокурору САП незаконні преференції, аби якнайшвидше винести неправосудне рішення. На жаль, ця колегія суддів відверто підігрує НАБУ і САП, грубо порушує право на захист і не зацікавлена у встановленні істини у справі».

    Тобто, адвокати прямо звинуватили суддів ВАКС у неформальній співпраці з НАБУ та згадували про приватне спілкування Федорак із  Ситником.

    І хоч публічних коментарів про позицію пані Федорак не було, реакція від суддів не змусила себе довго чекати. Під час засідання 20 липня Федорак погрожувала обвинуваченим змінити запобіжний захід на більш жорсткий в разі, якщо адвокати не припинять спроб захищати своїх підзахисних. Це призвело до безпрецедентного кроку – майже всі обвинувачені заявили про вимушену відмову від адвокатів через ризики для себе і неможливість захисників виконувати свою роботу. А Національна асоціація адвокатів України навіть спеціально зібралась, щоб розглянути такий тиск на адвокатів з боку цих суддів.

    Чи є майбутнє в ВАКС?

    Всі ці приклади свідчать тільки про одне – рівень довіри до ВАКС, який був досить високим ще рік тому, може так само швидко впасти до нуля, як тільки європейські партнери (і в першу чергу ЄСПЛ) займуть однозначно жорстку позицію щодо недотримання  ним процедур. Якщо розпіарений ВАКС не здатен вершити правосуддя в Україні так, щоб не виникало запитань до його професіоналізму, виникає просте запитання: навіщо його взагалі було створювати?

    Можна констатувати, що останнім часом рівень довіри до судової системи в Україні знову йде в круте піке. А процедури відновлення справедливості для українського громадянина стають такими ж недосяжними, як у гірші часи правління Януковича.

    Інна Михайлівська, для «Главкома»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ