Комітет з питань національної безпеки і оборони закінчив розгляд президентського законопроекту про реінтеграцію Донбасу, голосування відбудеться у грудні
У першому читанні законопроект про реінтеграцію Донбасу був ухвалений 6 жовтня. Згідно з пояснювальною запискою, документ визначає правовий режим окупованих районів Донецької та Луганської областей, а також особливості захисту прав і свобод громадян України, які там проживають. Крім того, цей закон має підвищити ефективність забезпечення національної безпеки і оборони на територіях цих двох областей та державного суверенітету України над ОРДЛО у межах міжнародно визнаного кордону. Крім того, документ визнає Росію агресором.
За словами представника президента у Верховній Раді Ірини Луценко, законопроект дасть можливість залучити оборонну зброю та ввести в Україну миротворчу місію – оскільки наша країна офіційно визнає, що на неї напали. Під час першого читання документ викликав чимало нарікань. За словами заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгія Туки, до нього подано поправок на 800 сторінок. Луценко ж уточнила, що йдеться про понад дві тисячі правок.
Остаточного тексту закону, який голосуватимуть у другому читанні, на сайті Ради немає. Наразі відомо, що у процесі доопрацювання до нього включили питання Криму і дату початку окупації. За словами члена Комітету з питань національної безпеки і оборони Івана Вінника, виключена не тільки згадка про Мінські угоди, а й норми, які містять відсилання до Мінських домовленостей. На вимогу фракції «Самопоміч» у текст включили зобов'язання країни-окупанта повністю забезпечувати окуповані території. Крім того, в текст включили пропозицію «Народного фронту» про те, що факт звільнення українських територій від окупації має бути констатований указом президента. Найбільш спірною стала стаття 10 законопроекту - про в’їзд-виїзд осіб з окупованої території та переміщення товарів. Вінник прогнозує, що Рада розгляне законопроект у другому читанні наступного місяця.
Поки ж тривають перемовини, «Главком» з’ясовував у народних депутатів різних фракцій їхнє бачення вирішення проблеми Донбасу і ставлення до закону, який має цьому сприяти.
Семен Семенченко, «Самопоміч»
1. На вашу думку, яким має бути план звільнення Донбасу?
Визнати Росію країною-агресором, визначити дату початку агресії, накласти на Російську Федерцію зобов’язання відшкодовувати всі збитки, яких вона завдала Донбасу, припинити торгівлю з окупованими територіями. Зробити так, щоб наші військовослужбовці, які захищають Батьківщину, були захищені, а не обвинувачувалися за мирними статтями, як Колмогоров, наприклад. Далі – однозначно не відокремлювати Крим від Донбасу. Важливо визначити, хто буде підтверджувати, що російські війська залишили територію Донбасу. Це не може бути Генштаб, це має бути орган, який позитивно себе зарекомендував у боротьбі з агресором. Я маю на увазі заяву керівника Генштабу 2015-го року про те, що війська України не воюють з регулярними російськими військами. Все це було враховано в альтернативному законопроекті щодо Донбасу, який ми запропонували, але правляча коаліція відхилила.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу (текст, проголосований у першому читанні)?
З того законопроекту у першу чергу потрібно прибрати статті, які дають Порошенку право застосовувати армію на території країни, а не тільки в зоні АТО. Маю на увазі, щоб він не використовував армію у політичних репресіях. Далі – прибрати звідти все про торгівлю з окупантами.
Світлана Заліщук, БПП
1. На вашу думку, яким має бути план звільнення Донбасу?
Ми повинні робити все, щоб ціна окупації для Росії була дуже високою. Треба домагатися продовження нашими західними партнерами антиросійських санкцій – економічних, персональних, блокування «Північного потоку – 2». Паралельно ми повинні добиватися права захищатися: летальна зброя та посилення нашої військової спроможності. Крім того, потрібно продовжити євроатлантичну інтеграцію, а також долучитися до НАТО. Я вірю, що важливою частиною деокупації мають бути внутрішні зміни в Україні: боротьба з корупцією, судова реформа, перетворення правоохоронних органів з репресивних машин у нормальні служби. Бо коли люди з Донбасу бачитимуть, що тут нормальне життя, вони самі потягнуться. Згадаємо, що у Херсоні та Дніпропетровську окупація була зупинена саме завдяки місцевим, вони були проти. Україна також повинна працювати на міжнародному судовому напрямку, щоб Росія рано чи пізно відповіла за злочини проти людяності, за воєнні злочини і виплатила репарації всім постраждалим.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Я не голосувала за цей законопроект у першому читанні, бо мала кілька зауважень. Перше – це Крим. Вважаю, що його потрібно прописати нарівні з Донбасом. Друге – відсутність зафіксованої дати окупації. Далі – «Мінськ». Для того, щоб зберегти собі право на маневр, потрібно прибрати його (всі згадки про мінські домовленості, - «Главком») з законопроекту, інакше ми самі собі можемо вставити палки в колеса.
3. Мінські домовленості викреслили із закону. То, можливо, варто припинити ці переговори взагалі?
Цей формат абсолютно не працює. Елементарно, перший пункт – припинення вогню – не працює. Але ми не повинні виглядати в очах західних партнерів порушниками. Для цього нам потрібно виграти інформаційну війну.
Ігор Луценко, «Батьківщина»
1. На вашу думку, яким має бути план звільнення Донбасу?
Перше, що треба зробити,- розірвати дипломатичні стосунки з Росією. Зараз нардепи про це кричать, а раніше були проти. У Верховній Раді досі лежить відповідна постанова, яку я ініціював, але яку заблокував профільний комітет.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Цей законопроект не є кроком до вирішення проблеми Донбасу, він пустий. Я так розумію, що його готували для наших іноземних партнерів, щоб показати: мовляв, ми щось робимо. Я особисто у законопроект про реінтеграцію Донбасу вніс 50 правок. Зокрема, пропоную прибрати ст. 10, яка надає повноваження президенту та його людям вирішувати питання щодо переміщення товару на тимчасово окуповану територію. Звісно, додати згадку про Крим, прибрати Мінські переговори.
Далі – щоб не було ніяких оперативних штабів, ввести у законопроект, у відповідності до інших законів, ставку головнокомандувача. Ти – голова, от і командуй, розподіляй свої повноваження, а не дистанціюйся від усього, що там відбувається. Головна моя робота з цим документом полягала у тому, щоб він у майбутньому не закрив можливості відійти від Мінських перемовин, адекватно планувати управління АТО тощо. Єдина суттєва річ – за Конституцією, для застосування військ необхідна згода Верховної Ради. Юридично це питання цим законом закривається. Хай і постфактум, але це теж важливо, оскільки усе, що може ставатися пізніше, буде більш легітимним, ніж зараз. Підстав повторювати прецеденти Колмогорова уже буде набагато менше.
Олексій Гончаренко, БПП
1. На вашу думку, яким має бути план звільнення Донбасу?
Тільки введення миротворців, лише з ними може настати мир. А миротворці там можуть з’явитися, лише якщо Росія не буде цьому пручатися. Я, на жаль, не можу залізти в голову Володимиру Путіну, але я бачу, що йому, з одного боку, хочеться використовувати Донбас як рану, яка постійно кровить, такий собі якір в Україні. З іншого боку, йому хочеться вийти з-під санкцій і повертатися у цивілізований світ. Що переможе – важко прогнозувати. Особливо перед виборами в Росії.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Я бачив варіант документу, ухвалений у першому читанні. Підтримую цей законопроект. Це рамковий закон про гібридний механізм між військовим станом і АТО – тобто це і не АТО, і не повномасштабна війна. Крім того, ми прописуємо, що Росія є агресором.
3. Чи доречно у цьому законі згадувати питання Криму?
Доречно. Єдине,чого мені не вистачало у законопроекті, ухваленому у першому читанні,– це добре прописаної позиції щодо Криму.
Андрій Іллєнко, позафракційний
1. На вашу думку, яким має бути план звільнення Донбасу?
У першу чергу, нам потрібна чітка визначеність термінів: визнати, що триває війна, а не АТО. Потрібно визнавати Росію агресором, розривати з нею будь-які стосунки: дипломатичні, торговельні, політичні. Треба наводити порядок в тилу, вичищати п’яту колону, бо тільки так ми переможемо і на фронті. Не має бути російського бізнесу в Україні, російських олігархів, які контролюють обленерго. Далі – нам треба посилювати нашу обороноздатність. Вести активну зовнішню політику, не повторювати безкінечні мантри про Мінські угоди, а домовлятися з партнерами, які готові допомагати Україні у боротьбі за спільну європейську безпеку.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
У першому читанні ми (депутати від партії «Свобода» ,- «Главком») за нього не голосували. Подавали дуже багато поправок до президентського законопроекту. Головне питання – щодо Мінських угод. Хочу подивитися остаточну редакцію, щоб зрозуміти, чи їх викреслили, чи завуалювали. Реінтеграція – це дуже розпливчастий термін, треба говорити про деокупацію.
3. Чи доречно у цьому законі згадувати питання Криму?
Безумовно. Крим – це така сама окупована Росією територія, як і Донбас. Тут наші позиції ще чіткіші. Коли йдеться про Донецьк і Луганськ, РФ бреше і не визнає окупації. У Криму ж вона визнає факт анексії, тому ми не можемо не піднімати це питання. Всі території України невід’ємні, тому мають бути виписані на однаковому рівні.
4. Мінські домовленості викреслили із закону. То, можливо, варто припинити ці переговори взагалі?
Мінські домовленості не працюють, це очевидно для всіх. Росія їх не виконує і не збирається виконувати, це по-перше. По-друге, якщо Мінські угоди навіть будуть виконані, Україні це миру не принесе, а лише означатиме легітимізацію російської окупації і гібридне знищення нашої держави. Українська дипломатія мала б працювати над тим, щоб реанімовувати, скажімо, Будапештський формат. Мінські ж угоди повністю себе вичерпали.
Дмитро Тимчук, «Народний фронт»
1. На вашу думку, яким має бути план звільнення Донбасу?
Я розумію, що силову операцію ми не можемо проводити. По-перше, через те, що Росія може легко вводити на окуповану територію додаткові сили. По-друге, у цьому випадку не виключено і проведення шикоромасштабної агресії РФ під лозунгами захисту російськомовного населення Донбасу. Однак якщо об'єктивно аналізувати, мирний процес врегулювання зайшов у глухий кут ще з початку вересня 2014 року, коли були підписані Мінські угоди. Тому найбільш прийнятним я вважаю все-таки проведення миротворчої операції, але на умовах, про які говорить Україна. Тобто взяти під контроль України всю територію ОРДЛО і кордон з РФ. І ми чудово розуміємо, що якщо перекрити кордон між окупованими територіями та Росією, то «ЛДНР» існуватимуть не більше кількох місяців, якщо не тижнів.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?Оскільки я - член профільного комітету, то я бачив текст з усіма правками, внесеними до другого читання. Я готовий голосувати за цей варіант.
Мушу сказати, що сам процес підготовки до другого читання скидався на спроби деяких фракцій завадити його прийняттю. Тобто 700 правок, з яких 40 - це просто зміна назви закону, я вважаю законодавчим спамом, який має на меті – затягнути прийняття законопроекту. З якою метою - не можу сказати. Жодної принципової позиції ми не прибрали.
Принципово, що ми прописали повноваження для ЗСУ в зоні АТО. Я не знаю, чому «Самопоміч» так бурхливо заперечувала проти ст.10, говорячи про порушення конституційних прав громадян. Кричать про порушення прав ті самі, які питають «а чому у нас немає військового стану?», а військовий стан – це обмеження 70% таких прав. Тобто – набагато жорсткіше, ніж те, що прописано в новому варіанті тексту законопроекту про реінтеграцію. Тут присутні подвійні стандарти та лицемірство.
Однак комітету вдалося прийти до бачення, яке влаштовує і БПП, і «Народний фронт», і ту ж «Самопоміч» (принаймні, їхні основні їхні правки були враховані), і Радикальну партію. Не знаю як щодо «Батьківщини» - їхні члени не представлені у нашому комітеті. Думаю, що є великий шанс на проходження цього варіанту, бо кількість патріотично налаштованих депутатів перевищує чисельність п’ятої колони в парламенті.
3. Чи доречно у цьому законі згадувати питання Криму?
Дуже правильно, що у преамбулу внесли Крим. Під час розгляду комітетом лунали пропозиції скрізь дописати Крим, де по тексту згадується ОРДЛО. Це неправильно. Преамбула – це політична частина, де ми ставимо в один ряд всі окуповані території Росією. Але механізми реінтеграції їх мають бути зовсім різні. По Криму у нас є окремий закон, який відповідає реаліям. Свою присутність у Криму Росія не заперечує, а на Донбасі ситуація зовсім інша. Відповідно, через такі технічні моменти не можна ставити на один рівень Донбас і Крим.
4. Мінські домовленості викреслили із закону. То, можливо, варто припинити ці переговори взагалі?
Ще з 2015 року стало зрозуміло, що Мінськ – мертвонароджене дитя, яке безуспішно намагаються реанімувати. Давно необхідно було ставити питання нового формату, де б вироблялись реальні гарантії з реальними підписантами, щоб ми підписували угоди не з фейковими ватажками невідомо чого, а зі справжнім агресором – РФ, яка б і брала на себе зобов’язання. Але ж є позиція і Росії, і інших учасників нормандської четвірки, які вважають, що Мінськ – це єдина можливість вести діалог і мирним шляхом вирішувати проблему Донбасу. Тому Україна стала заручницею великих політичних ігор. Не знаю, які можуть бути наслідки від односторонньої відмови України. Тоді б не тільки Росія, а й Захід заявили, що ми зриваємо мирний діалог.
Надія Савченко, позафракційна
1. Які кроки потрібно здійснити, щоб вирішити проблему Донбасу?
Стільки разів мене питали, як закінчити війну... Я не знаю.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Якщо говорити про варіант, прийнятий у першому читанні, то президент вносив його, щоб прикрити виключно себе. А ми (профільний комітет, – «Главком») хочемо зробити так, щоб, коли дійде до Гааги, за злочини відповідали командувачі – Турчинов і Порошенко, а не кожен солдат. Тому поки цей законопроект не буде містити в собі захист для кожного бійця,який захищав Україну, його приймати не варто.
Законопроект рамковий,має кілька складових.Перша – йдуть чіткі визначення дати окупації, місця окупації, визначена країна-агресор, визначено, яка на неї покладається відповідальність за її злочини. Далі йдеться про те, як будуть управлятися ці території після їхнього звільнення.А от як звільняти, що для цього потрібно робити – не прописано. Йдеться про врегулювання торгівлі, про вибори, що дуже потрібно Порошенку. Рамковий закон, з одного боку, зрозумілий, але з іншого, буде доповнюватися підвідомчими актами – і тут треба ретельно стежити, якими вони будуть.
Володимир Парасюк, позафракційний
1. Які кроки потрібно здійснити, щоб вирішити проблему Донбасу?
У першу чергу, на окремих територіях Донецької і Луганської області треба ввести військовий стан. Припинити будь-які переговори в Мінську, бо вони не ратифіковані парламентом жодної країни, які там беруть участь. Це власні ініціативи груп впливу, за які жодна країна не несе відповідальності. Треба запроваджувати жорсткіші методи до Росії: розрив дипломатичних відносин, введення повного візового режиму і апелювання до тих країн, які нам надавали гарантії, щоб вони давали нам зброю.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Це імітація вирішення проблеми. Ми можемо прийняти будь-який законодавчий акт, у якому будуть виписані положення щодо окупованих територій, але Росія нічого не буде з цього виконувати. Це передвиборча акція: показати суспільству, що президент і правляча коаліція, стараються вирішити проблему. І для цього треба прийняти законопроект, який вступить в силу через три роки, – але ж до того часу і вибори відбудуться, а політики з БПП казатимуть, що от ми прийняли, дайте час запустити… Крім того, зміщується інформаційний вектор: є величезні проблеми з боротьбою з корупцією, в економіці провал, а ми зміщуємо увагу на проблему, яку маємо на Сході. Тут більше політтехнологія, ніж бажання щось зробити.
Дмитро Білоцерковець, БПП
1. Які кроки потрібно здійснити, щоб вирішити проблему Донбасу?
Вирішити проблему Донбасу допоможе прийнятий у першому читанні законопроект про реінтеграцію Донбасу.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
В цілому дуже позитивно оцінюю. Вважаю, що він значно сильніший за альтернативний законопроект, поданий Сироїд, оскільки в ньому містяться більш прогресивні норми відносно визнання РФ агресором, прописані більш логічні норми щодо використання збройних сил. Цей законопроект вважаю дуже послідовним.
3. Чи доречно у цьому законі згадувати питання Криму?
Моє єдине заперечення щодо законопроекту: я б не хотів бачити у ньому питання Криму. Я сам з Севастополя, тому хотів би, щоб норми про Крим не були виписані похапцем, спонтанно. Можливо, варто було б створити окремий законопроект щодо окупованого півострова.
Ольга Червакова, БПП
1. Які кроки потрібно здійснити, щоб вирішити проблему Донбасу?
Я – член Комітету з питань свободи слова, тому можу говорити з точки зору медійної. На населення окупованої території та територій, що межують з окупованими, чиниться серйозний тиск російської пропаганди. Наша головна задача – мінімізувати цей вплив. На жаль, ситуація така, що українське мовлення там дуже слабко розвинене – у зв’язку з пошкодженням передавального обладнання. А російське телебачення досить серйозно промиває мізки людям. Тож перше, що треба зробити,– це обмежити російський вплив, друге – збільшити розповсюдження українських медіа, відновити український сигналу, щоб не було сірих зон. Тобто населення потрібно ментально повертати в Україну.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Я дуже вітаю те, що нарешті зафіксована дата початку російської агресії. Інші оцінки давати не можу, бо ще не бачила кінцевого варіанту законопроекту.
Юрій Чижмар, Радикальна партія
Я переконаний, що це буде тривалий заморожений конфлікт. Тривалість залежатиме від активності української влади щодо економічних реформ та підтримання міжнародного тиску на РФ. Але жодних військових дій.
2. Як ви оцінюєте президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу?
Це така собі ширма, яка не має відношення до реінтеграції. Я не готовий за нього голосувати. У редакції, який подавав президент (варіант, проголосований у першому читанні – «Главком»), цей документ несе небезпеку для України – у легітимізації Мінських угод в законодавстві України. Якщо це прибрати, якщо чітко назвати дату окупації та захистити добровольців, які воювали на Донбасі, а також вписати туди Крим, - тоді б я за нього проголосував.
3. Чи доречно у цьому законі згадувати питання Криму?
Доречно. Я особисто вносив туди правки щодо вказання дати окупації Криму.
4. Мінські домовленості викреслили із закону. То, можливо, варто припинити ці переговори взагалі?
Якщо ми відкидаємо будь-які військові форми і бажаємо створити умови, за яких російська агресія не перекинеться на іншу територію країни, то будь-які формати треба використовувати.
Наталія Сокирчук, Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0