рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Заповітна «Мрія» Коболєва. Як голова «Нафтогазу» віддячив Зеленському

    Наші гроші
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    <p>Ціна лояльності топ-менеджера &ndash; пів мільярда гривень</p> - Заповітна «Мрія» Коболєва. Як голова «Нафтогазу» віддячив Зеленському

    Ціна лояльності топ-менеджера – пів мільярда гривень

    фото: president.gov.ua

    Президент пощадив – «Нафтогаз» віддячив

    Цього тижня Україна вдруге зустрічала літак Ан-225 «Мрія». Вранці 6 травня гігантський  лайнер, навантажений гуманітарною допомогою з Китаю, приземлився під Києвом. Але цього разу зустріч літака суттєво відрізнялась від того, що вся країна бачила 23 квітня. В урочистостях вже не брав участі ні президент Володимир Зеленський, ні його найближче оточення. На аеродром в Гостомель прибули чиновники значного нижчого рангу. Представників влади очолювала заступниця керівника Офісу Президента Юлія Соколовська.

    Чому ж команда президента, ласа до гучних піар-приводів, не скористалась черговою нагодою попасти у випуски новин? Це найпростіше питання у цій історії – тут не має жодного секрету. Президента на летовищі не було, бо попередня акція з «Мрією» за його участю закінчилася скандалом, про який детально писав «Главком». Простими словами, у команди глави держави тепер не дуже добрі асоціації з «Мрією».

    Нагадаємо, 23 квітня в аеропорту в Гостомелі (Київська область) приземлився перший рейс Ан-225 з медичними засобами (маски, захисні костюми та окуляри для лікарів). Президент представив цей рейс як «гуманітарний». Лише згодом стало відомо, що літак був оплачений власниками торгової мережі «Епіцентр» і на його борту також був комерційний вантаж, хоча Володимир Зеленський спочатку про це не згадував ні словом.

    Невдовзі виявилося, що гучна заява про «100 тонн гуманітарної допомоги» виявилась вигадкою. Це визнав заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.

    Тому вдруге вступати в одну річку в Офісі глави держави не зважилися. Хоча за даними джерел редакції, спочатку такі плани були. Саме тому зустріч літака готувала потужна медійна команда.


    Борт зустрічали заступниця голови Офісу президента Юлія Соколовська, заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова та голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв (фото: president.gov.ua)
    Борт зустрічали заступниця голови Офісу президента Юлія Соколовська, заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова та голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв (фото: president.gov.ua)

    За чий рахунок «Мрія»

    На борту «Мрії», яка приземлилася 6 травня, був звичний для останніх місяців вантаж – засоби захисту та медичне обладнання. Різниця була лише в тому, що цього разу рейс і вантаж оплачували не комерційні структури, які зголосилися допомагати державі, а державний газовий монополіст – НАК «Нафтогаз». «Ми дуже сподіваємося, що разом з партнером – Міністерством охорони здоров’я, зможемо ефективно і швидко доставити цей вантаж саме в ті лікарні, що були визначені міністерством», - охоче розповідав пресі голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

    Через попередній скандал з «Мрією» цього разу вже Коболєву довелось виступати головним героєм на летовищі. Підстави для цього були, і немаленькі. Компанія, якою він керує вже шість років, витратила на закупівлю гуманітарного вантажу майже 0,5 млрд грн. І саме тут криється головна інтрига історії з другим гуманітарним рейсом «Мрії».

    Проблема в тому, що державна компанія може витрачати такі кошти лише на цілі, які передбачені в фінансовому плані. У випадку з «Нафтогазом»  цього документа на 2020 рік… просто не існує. Уряд досі не затвердив поданий наприкінці минулого проект фінансового плану НАКу. У такому разі компанія просто не має права витрачати кошти на благодійну діяльність – це заборонено урядовою постановою. Це саме той випадок, «коли навіть добра справа здійснюється через одне місце», - простими словами пояснює ситуацію експерт з питань енергоефективності Ігор Черкашин.

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №899 від 2012 року,  в разі незатвердження річних фінансових планів суб’єктам господарювання державного сектора економіки,  вони можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). При цьому забороняється здійснювати витрати на благодійну, спонсорську та іншу допомогу, а також на рекламні, консалтингові, маркетингові, інформаційно-консультаційні послуги і тд.

    Гуманітарна піар-акція 

    Гуманітарна акція, як її нарекли піарники «Нафтогазу», у підсумку виявилась яскравою піар-акцією газового топ-менеджера. Яскрава відеографіка, телевізійна зйомка приземлення літака, дрони та топовий телеведучий, який супроводжував трансляцію з аеродрому, благодійністю назвати важко. Цілком очевидно, що оплату медичної продукції «Нафтогаз» в нинішніх умовах міг здійснити лише за прямою вказівкою керівництва держави. І героєм зустрічі другого рейсу «Мрії» мав стати Зеленський, але планам не вдалось реалізуватись через попередній «зашквар».«Ми стали глядачами супер дорогої рекламної кампанії під назвою «Андрій Коболєв з народом України». Сподіваюся, ви розумієте, що цю рекламну кампанію оплачуємо ми з вами? Сподіваюся, ви також розумієте, що 500 млн грн за медичний вантаж були оплачені нами в рахунках за газ і тепло?», –  оцінив подію народний депутат Олексій Кучеренко.

    За даними «Нафтогазу», для доставки закупленої партії медичних товарів  були задіяні два літаки: перший - «Антей», другий - «Мрія», третій прибуде до кінця цього місяця. Основний вантаж - захисні костюми - прибув 6 травня. Компанія закупила  500 тисяч захисних костюмів, 700 моніторів пацієнта, 50 мобільних цифрових рентген-апаратів та 50 портативних УЗД-пристроїв загальною вартістю близько пів мільярда грн. Медичне обладнання та матеріали МОЗ обіцяє безкоштовно розподілити між 120 медичними закладами у 13 областях.

    У самому  «Нафтогазі» пояснюють: закупівля та організація доставки благодійного вантажу з Китаю до України здійснена «у відповідь на звернення міністра охорони здоров’я України Максима Степанова». При цьому монополіст не пояснює, чим він керувався, адже попри тривожну ситуацію з пандемією він просто не міг витрачати такі кошти «на допомогу». Тобто топ-менеджмент НАКу діяв всупереч чинному законодавству, але, судячи з усього, на догоду новій владі. І привід для цього був…


    "Мрія" доставила до України ще один медичний вантаж Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/economics/finance/koronavirus-v-ukrajini-kobolyev-nazvav-vartist-medichnogo-vantazhu-z-kitayu-novini-ukrajina-10986026.html
    Розвантаження літака «Мрія», який доставив до України медичний вантаж (фото: reuters)

    Феномен Коболєва

    На початку цього року на порядку денному постало питання: хто ж очолить «Нафтогаз України», адже у  березні спливав термін пролонгованого на рік контракту з чинним головою правління НАКу. Уряд мав  оголосити кадровий конкурс. Про необхідність кадрових перестановок у «Нафтогазі» тоді заявив і президент Володимир Зеленський. На зустрічі з тодішнім прем'єром Олексієм Гончаруком відразу після гучного скандалу з прослушкою з уст глави держави прямо прозвучало питання: «Чи буде повністю перезавантажено НАК «Нафтогаз України»?». Зеленський також доручив  «врегулювати ситуацію» з преміями для топ-менеджерів цієї компанії: їм за виграш справи проти «Газпрому» мало б перепасти понад $26 млн. За даними «Главкома», експрем’єр Гонарук вирішив у стати на бік Зеленського і теж почав вимагати, аби «хлопці з «Нафтогазу» приборкали свої апетити».

    Тоді ходили чутки, що найбільш імовірним кандидатом на посаду голови правління «Нафтогазу» нова владна команда бачить  виконавчого директора «Нафтогазу» Юрія Вітренка. В його активі – кілька успішних кейсів: виграш в Стокгольмському арбітражі близько $4,6 млрд, підписання нового транзитного контракту з «Газпромом». Проте учасники судового процесу так і не отримали премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі над «Газпромом», через це Юрій Вітренко подав позов до Печерського суду Києва. Але справа поки не рухається, суди постійно переносяться. Сам Вітренко також не бажає говорити на цю тему.

    А от Коболєв має більше приводів для оптимізму: попри гучні скандали зі багатомільйонними зарплатами та премія і не менш гучні вимоги президента та керівників уряду перезавантажити НАК він утримався на посаді. У березні новий Кабмін погодив пропозицію наглядової ради НАК «Нафтогаз України» щодо продовження на чотири роки контракту з головою правління Андрієм Коболєвим – до 22 березня 2024 року (закріплено розпорядженням КМ №327 від 20 березня 2020 року). Тобто ні про який конкурс уряд Дениса Шмигаля вже навіть не згадав. Карантин та пандемія лише зіграли на руку Коболєву: увага ЗМІ переключилась на інші проблеми.

     «Продовження контракту стало можливим через домовленість на найвищому рівні, а не завдяки американцям, як це хоче довести сам Коболєв», - ділиться роздумами один з колишніх менеджерів «Нафтогазу». Історія з рейсом «Мрії» за пів мільярда, на думку джерела, є зайвим доказом того, що Коболєв вдячний за довіру і хоче довести свою лояльність.

    Відомий енергетичний експерт Михайло Гончар переконаний, що історія з «недовідставленим» Коболєвим – це «плюс» нинішній владі, бо найбільше енергетиці нині шкодять  профани, яких в останній час в енергетиці все більше. «В тих державних компаніях, де втрутилися «зелені чоловічки», спостерігається руйнація. Погляньте, що роблять з «Енергоатомом»! Тому не вважаю, що Коболєв має більше провалів, ніж здобутків. І те, що Коболєв втримався на посаді керівника НАКу є позитивним моментом, - пояснює Гончар. -  Так, програму газовидобутку провалили, але потрібно пам'ятати, що було ще керівництво «Укргазвидобування» - потрібно спитати з Олег Прохоренка (колишній керівник «Укргазвидобування» - «Главком»), з уряду Гройсмана, з Верховної Ради, яка зволікала з розглядом необхідних законопроектів, з місцевих рад, які на регіональному рівні блокували діяльність державної компанії».

    Топ-менеджер «Нафтогазу» погодився працювати далі навіть всупереч тому, що уряд обмежив зарплати керівникам у держсекторі на період надзвичайної ситуації. Для верхівки «Нафтогазу», яка в останні роки балувала суттєвими бонусами, це мало б стати вагомим приводом для звільнення. Але не все так, як кажуть урядовці по телевізору…

    «За підсумками 2019 року керівництво НАКу отримає бонусів не менше ніж у 2018 році. А у 2018 році виплати для 15 чоловік провідного управлінського персоналу «Нафтогазу» становили близько 700 млн грн. Таким чином у 2020 році (швидше вже після карантину), керівництво «Нафтогазу» може спокійно отримувати вже нараховані сотні мільйонів бонусів за результатами роботи за 2019 рік. Тому інформація про те, що у квітні 2020 року для керівництва зарплата зменшується до 47 тис грн виглядає досить комічно», - написав у Фейсбуці колишній директор департаменту економіки та цінової політики «Нафтогазу» Ярослав Диковицький.

    Наталка Прудка, «Главком»


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies