рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Університет №1: хто стане новим ректором?

    освіта
    • Андрій Кузьмін
    • Розсилка
    <span>У 2020 році Київський національний університет займав в глобальному рейтингу вишів 541-550 місце</span> - Університет №1: хто стане новим ректором?
    У 2020 році Київський національний університет займав в глобальному рейтингу вишів 541-550 місце
    фото: Shutterstock

    Головні інтриги виборів в Університеті Шевченка

    25 листопада 2020 року відбудуться вибори нового ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. На посаду керівника головного вузу країни претендують десять кандидатів, але головних конкурентів двоє.

    Це проректор університету, філософ Володимир Бугров – на його боці симпатії більшості студентів і частини викладачів. І доцент Андрій Вітренко, який потенційно може бути лобістом інтересів вишу у державних органах, оскільки зараз він одночасно працює заступником міністра освіти і науки і сприймається студентом як ставленик влади.


    Головний вуз країни вибирає собі нового ректора (фото: sd-vp.info)
    Головний вуз країни вибирає собі нового ректора (фото: sd-vp.info)

    Київський національний університет ім. Тараса Шевченка засновано 8 листопада 1833 роки як Імператорський Київський університет Святого Володимира. Зараз у виші 15 факультетів і вісім навчальних інститутів (один з них - військовий). В університеті навчається близько 28 тис. студентів і аспірантів. Викладачів – близько 3,2 тис, з них 200 професорів.

    За новою системою

    Відповідно до закону № 1556-VII «Про вищу освіту», прийнятому 1 липня 2014 року, керівника кожного українського вищого навчального закладу, незалежно від форми власності, повинні обирати шляхом таємного голосування на непрямих виборах – за допомогою вибірників. Їх обирає колектив, серед студентів, це переважно старости груп, яких колектив вважає гідними представляти інтереси.

    Переможець повинен отримати 50% плюс 1 голос. При цьому не менше 75% виборців мають складати викладачі і наукові співробітники (вони можуть голосувати кожен, не передаючи повноваження вибірникам), не більше 10% – допоміжний і технічний персонал вузу – тут вже через вибірників. І, згідно з цим законом, вперше право голосу отримали студенти та аспіранти – не менше 15%, теж через вибірників.

    Тут логіка наступна. Викладацький і науковий склад, як не крути, для вузу – це основа. Ось вони і мають найбільші права.

    Питання – навіщо до виборів ректора взагалі залучати студентів, досить дискусійне. З одного боку – студент прийшов, відучився і пішов, а ректору і науково-викладацькому складу працювати і працювати. Такий підхід трохи нагадує події після Лютневої революції 1917 року, коли на хвилі ейфорії від загальної демократії учнівські комітети призначали директорів шкіл.

    З іншого боку, як розповідає «Главкому» голова студентського парламенту Університету ім. Тараса Шевченка, студент четвертого курсу Інституту міжнародних відносин Володимир Ляшенко, участь студентів у виборах необхідна з позиції легітимності кандидата на пост ректора, його відповідності на посаду з точки зору етики, репутації.

    «Студенти прекрасно знають, хто з викладачів ставить оцінки дівчатам, м'яко скажемо, «за красиві очі», хто замішаний у хабарництві, інших неприємних речах – інформація миттєво розноситься завдяки «сарафанному радіо». Тому думка студентів щодо кандидатів на такий важливий пост, як ректор, дуже важлива», – пояснює свою точку зору Володимир Ляшенко.

    Так чи інакше, але починаючи з осені 2014 року, вибори ректорів за новою системою відбулися вже у чотирьох десятках вузів України. Міністерство освіти виконує роль модератора цього процесу – реєстрація кандидатів, визначення термінів виборів, призначення в. о. ректора на перехідний період.

    Вперше вибори ректора Київського національного університету за новою системою проводилися 19 жовтня 2015 року. 80% виборців становили викладачі і наукові співробітники, 15% – виборщики з числа студентів і курсантів (їх було 569 осіб), решта 5% вибірників – техперсонал.

    Тоді було шість кандидатів, ректором на п'ять років обрали Леоніда Губерського, який йшов на другий термін. Вперше він став ректором 28 жовтня 2008 року.

    Дві скасовані інтриги

    Поточний конкурс на заміщення посади ректора в зв'язку із закінченням терміну повноважень нинішнього керівника Міністерство освіти і науки оголосило 28 серпня 2020 року.



    Леонід Губерський зробив для університету все що міг, і тепер йде (фото: zn.ua)

    Леонід Губерський зробив для університету все що міг, і тепер йде (фото: zn.ua)

    На виборах ректора-2020 спочатку намічалося дві інтриги. Перша – чи буде ще раз балотуватися Леонід Губерський. Друга – чим закінчиться бажання випробувати щастя у гонці на керівника головного вузу країни колишнього спікера Верховної Ради Володимира Литвина.

    Литвин, звичайно, пов'язаний з цим університетом. Він закінчив історичний факультет Університету Шевченка і захистив кандидатську дисертацію на тему «Діяльність Комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних дисциплін». Але Володимир Михайлович все-таки більш відомий як політик. Минулого року він програв парламентські вибори в себе на окрузі. І вперше за тривалий період опинився «не в грі». Багато студентів вважають, що Литвина на пост ректора тягнуть чисто прагматичні міркування: університет має великі території, а згідно з фінансовим звітом за 2019 рік, вуз отримав з бюджету 1,4 млрд грн, самостійно заробив ще 569 млн грн.



    Жителі нових будинків, побудованих на території університету при Губерському, тепер можуть зверхньо поглядати на студентів (фото: 2gis.ua)

    Жителі нових будинків, побудованих на території університету при Губерському, тепер можуть зверхньо поглядати на студентів (фото: 2gis.ua)

    Втім, ніяких інтриг не сталося. Нинішній в. о. ректора Леонід Губерський на вибори не пішов. Тут навіть численні звинувачення в корупції ні до чого (мова про скандали навколо виділення земель університету біля ВДНГ під комерційну забудову). Те, що він уже двічі був ректором, теж значення не має. Формально – так: більше двох термінів не можна, але після прийняття нового закону про освіту ці терміни обнулились, і тому при бажанні можна. Але свою роль зіграв вік ректора. Губерському – 79 і він вирішив відпочити.

    Володимир Литвин також не став балотуватися. Офіційна причина –  захворювання коронавірусом. Але екс-спікеру і так нічого б не світило. Згідно зі статутом Університету, у виборах ректора не можуть брати участь люди, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року, а Литвин це робив.

    Ректорський бюлетень

    На посаду ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, згідно з остаточними даними виборчого комітету університету, оприлюдненими 9 листопада 2020 року, претендує 10 кандидатів.

    Сергій Болтовець – доктор психологічних наук, професор, голова Всеукраїнського бюро Міжнародної громадсько-державної програми «Освіта дорослих України».

    Володимир Бугров – кандидат філософських наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Університету Шевченка.

    Сергій Вижва – доктор геологічних наук, професор, директор Інституту геології Університету Шевченка.

    Андрій Вітренко – доктор економічних наук, доцент кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки Університету Шевченка. Заступник міністра освіти і науки.

    Олександр Голуб – доктор хімічних наук, професор, декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».

    Петро Захарченко – доктор юридичних наук, професор кафедри історії держави і права юридичного факультету Університету Шевченка.

    Анатолій Конверский – доктор філософських наук, професор, декан філософського факультету Університету Шевченка.

    Максим Куцевич – доктор юридичних наук, доцент, заступник декана юридичного факультету Університету Шевченка.

    Віталій Хромець – доктор філософських наук, доцент, богослов, колишній ректор Університету Короля Данила.

    Ірина Чудовська – доктор соціологічних наук, доцент факультету соціології Університету Шевченка.

    Вік кандидатів


    Зліва направо - кандидати, Леонід Губерський дан для порівняння (джерело: facebook.com/rektorguberski)
    Зліва направо - кандидати, Леонід Губерський дан для порівняння (джерело: facebook.com/rektorguberski)

    Фізики чи лірики?

    На питання «Главкома», якими якостями повинен володіти майбутній ректор університету, чи повинен він бути технарем, гуманітарієм або економістом, доктор фізико-математичних наук, колишній міністр науки і технологій, академік Національної академії наук України Володимир Семиноженко зауважив: яку саме освіту свого часу отримав майбутній ректор – не має значення. «Це повинен бути відомий вчений з ім'ям, одночасно – заслужений педагог, а також хороший організатор і ефективний менеджер. Він повинен бути людиною публічною, оскільки такий статус – бути ректором Університету №1 – вимагає зв'язків з українським політикумом, державними органами. Він повинен лобіювати інтереси не тільки вузу, але, так як традиційно є головою Ради ректорів України, і усієї вищої освіти країни», – підкреслив Семиноженко. На його переконання, кандидат повинен мати досвід роботи, як мінімум, проректором або керівником великої наукової установи, а також бути в такому віці, щоб «не менше 10 років дуже енергійно працювати буквально 24 години на добу – ця людина повинна задати новий імпульс розвитку університету, а не просто керувати за інерцією».

    Володимир Ляшенко, в свою чергу, також вважає: головне – людина повинна бути «в темі». «Він, безумовно, повинен певний час пропрацювати в освітній сфері. Але головне – бути хорошим функціонером, чиновником в кращому сенсі цього слова. А просто технар, філолог або хтось інший – вони однаково можуть бути некомпетентні», – вважає голова студентського парламенту Київського університету.

    «Якщо говорити про бажану освіту, то найкращим варіантом була б управлінська, а не гуманітарна, технічна або економічна. Ключовим фактором є управлінські здібності кандидата. Адже успішність діяльності ректора виражається в його здатності ефективно використовувати матеріальні і людські ресурси вузу для підтримки його стійкого розвитку», – додає в розмові з «Главкомом» студент п'ятого курсу факультету психології Київського університету Богдан Бевза.

    Філософ або економіст?


    Проректор з науково-педагогічної роботи Університету Шевченка Володимир Бугров (фото: facebook.com)
    Проректор з науково-педагогічної роботи Університету Шевченка Володимир Бугров (фото: facebook.com)

    На думку активістів студентського парламенту, основна боротьба розгорнеться між Володимиром Бугровим і Андрієм Вітренко. Позиція вибірників з числа студентів приблизно така: 90% за проректора з науково-педагогічної роботи Бугрова, інші – за заступника міністра освіти Вітренка.


    Доцент кафедри економічної теорії Університету Шевченка, заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко (фото: tsn.ua)
    Доцент кафедри економічної теорії Університету Шевченка, заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко (фото: tsn.ua)

    Серед викладачів і наукових співробітників ситуація інакша. Їх цілком можна зрозуміти – Вітренко, як людина з міністерства, потенційно видається їм більш ефективним з точки зору лобіювання інтересів вузу. Але тут є нюанс. Він – не цілком своя людина нинішнього керівника міністерства, на призначенні Вітренка заступником наполягли «Слуги народу».

    Та треба зазначити, що кандидатура Бугрова серед викладацького складу також досить популярна. «Я, звичайно, хотів би голосувати за представника природничих дисциплін – напевно, тому що сам такий. Але це загалом не принципово. Буду голосувати за Бугрова – давно його знаю з хорошого боку», – ділиться в бесіді з «Главкомом» професор кафедри обчислювальної математики факультету кібернетики Університету Богдан Рубльов.

    А ось на думку студента Богдана Бевзи, серед кандидатів найбільш вдалим вибором, на його думку, був би 41-річний Віталій Хромець. «По-перше, у нього є управлінський досвід на посаді ректора. По-друге, його становлення як вченого пройшло в середині 2000-х років, тому він істотно менше спирається на радянські моделі управління і поведінки. По-третє, після багатьох років аморальної геронтократии в університетах, варто звернутися до молодості і етики», – переконує майбутній психолог.

    Є в експертів і зауваження до нинішньої системи призначення редакторів вузів. «Так, вибори – це видається привабливо і демократично, але це не працює. Особливо у нас, коли провідні вузи – державні, і, відповідно, держава буде на них впливати в будь-якому випадку. Все це ширма. Необхідна американська система – коли вузами керують спеціально найняті люди, адміністратори, які здобули відповідну освіту. А у нас зараз вибирають з числа вчених, викладачів. У підсумку ми втрачаємо вчених і викладачів, а нормального адміністратора не отримуємо», – ділиться з «Главкомом» заступник декана з навчальної роботи факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем Харківського національного університету ім. В. Каразіна Олександр Думин.

    Але поки що у нас система не американська.

    Як проходитимуть вибори

    25 листопада в виборах нового керівника Київського національного Університету візьмуть участь 3874 вибірника, з них 581 представлятимуть студентську спільноту.

    Час голосування - з 9:00 до 15:00, вибори пройдуть на шести виборчих дільницях:

    • Дільнична виборча комісія №1, Червоний корпус Університету, вул. Володимирська, 60.
    • Дільнична виборча комісія №2, Фізичний факультет, пр-т. Академіка Глушкова, 4.
    • Дільнична виборча комісія №3, Факультет комп'ютерних наук і кібернетики, пр-т. Академіка Глушкова, 4-д.
    • Дільнична виборча комісія №4, Економічний факультет, вул. Васильківська, 90-а.
    • Дільнична виборча комісія №5, Інститут філології, б-р. Тараса Шевченка, 14.
    • Дільнична виборча комісія № 6, Інститут міжнародних відносин, вул. Ю. Іллєнка, 36/1.

    18, 20 і 23 листопада пройдуть дебати між кандидатами. Остаточні підсумки виборів нового ректора Університету ім. Тараса Шевченка повинні бути відомі не пізніше 9 грудня.

    Місце українських університетів у світі

    У ТОП-1000 кращих вузів світу за рейтингом QS World University Rankings 2020 увійшли шість українських вищих навчальних закладів.

    1. Массачусетський технологічний інститут

    2. Стенфордський університет

    3. Гарвардський університет

    4. Оксфордський університет

    5. Каліфорнійський технологічний університет

    ...

    491. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

    541-550. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

    651-700. НТУ «Харківський політехнічний інститут»

    701-750. НТУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського »і Сумський державний університет

    751-800. Національний університет «Львівська політехніка»

    Компанія QS (Quacquarelli Symonds) – найбільший світовий аналітик в секторі вищої освіти. Загальна оцінка ведеться за наступними показниками: репутація вузу в академічному середовищі, цитування наукових публікацій, співвідношення викладачів і студентів, співвідношення місцевих та іноземних студентів, оцінка вузу від випускників та роботодавців.

    У 2019 році Київський національний університет займав в рейтингу 441-450 місце.

     Андрій Кузьмін, «Главком»


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies