Післямова до міжнародного мовного скандалу
Під час написання законопроекту про освіту, який наробив скандалу, стикнулися між собою дві концепції навчання нацменшин в Україні. Перша концепція полягала в тому, що державна мова – це основна мова освіти, а мови меншин можуть вивчатися як додаток до державної мови.
Меншинам пропонувалося вибрати одну з чотирьох мовних моделей, за якими меншини вивчатимуть мову меншин. Балтійська модель: поступовий перехід з мови меншин на державну мову, збільшуючи кожного року кількість дисциплін державною, щоб у старших класах вийти на викладання повністю державною мовою. Польська модель: три уроки мовою меншин на тиждень. Канадська модель: два уроки на день мовою меншин за кошт батьків. Європейська традиційна модель: мова меншин вивчається в культурних товариствах, гуртках, викладання у школах лише державною мовою.
Концепцію, за якою державна мова – основна, а мова меншин – додаток, відстоювала автор цього матеріалу з однодумцями, вона ж запропонувала на вибір чотири мовні моделі.
Друга концепція полягала в тому, що основною мовою навчання меншин є мова меншин, а державна мова – це додаток до мови меншин. При чому відстоювалася позиція, щоб меншинам не збільшувати кількість предметів державною мовою, лишити все як є, не зважаючи на те, що деякі національні меншини показали результат незнання української мови на рівні 73% випускників шкіл з навчанням мовою меншин. А також Міністерство освіти та науки не підтримало пропозицію обговорити з меншинами запропоновані чотири мовні моделі з метою вибрати підходящу, оскільки пішли на поводу в меншин , які й далі противилися збільшувати обсяги державної мови в навчанні. Цю другу концепцію відстоювали нацменшини, Міністерство освіти і науки та комітет освіти Верховної Ради.
Перша і друга концепції боролися між собою за право бути покладеними в основу Закону про освіту. У сесійній залі ВРУ депутати теж поділилися на прихильників першої чи другої концепції. Голосування показало, що прихильників першої концепції (державна мова – основа, а мова меншин – додаток) виявилося набагато більше. І тоді Міністерство освіти та комітет освіти змушені були взяти за основу не другу концепцію, яку вони відстоювали, а першу, яку відстоювала Лариса Ніцой і яку озвучила в сесійній залі народний депутат Оксана Білозір. Однак Міністерство освіти та науки і парламентський комітет освіти хоч і взяли за основу першу концепцію, перекрутили її і обрізали, створюючи сурогат першої і другої концепцій.
У кінцевому варіанті цей ухвалений сурогат відправили на експертизу Венеційській комісії.
Висновки Венеційської комісії приголомшили. Вони повністю збіглися з вимогами прихильників першої концепції, тобто з вимогами автора цього матеріалу.
Венеційська комісія порекомендувала запровадити поступовий перехід від мови меншин до державної мови, і саме таку ж поступовість пропонувала перша концепція, автори якої рекомендували звернути увагу на Балтійську модель, яка передбачає поступове запровадження державної мови нацменшинам, плавно збільшуючи кожного року обсяг державної мови. І саме цю Балтійську модель і взяло Міносвіти, але перекрутило, обрізавши поступовість.
Венеційська комісія пропонує хоч і поступовий, але перехідна державну мову. Саме це й пропонувала Лариса Ніцой. Балтійська модель передбачає поступове збільшення обсягів державної мови і в старших класах повний перехід на викладання державною мовою. Міністерство освіти, перекрутивши Балтійську модель, не передбачає переходу меншин на державну мову, лише її вивчення.
Венеційська комісія рекомендує на додаток до вивчення предметів державною мовою додавати вивчення мови меншин. Отже, Венеційська комісія теж визначає, що мова меншин – це додаток до державної мови. А саме це й відстоювали автори першої концепції: державна мова основна, а мова меншин – додаток.
Венеційська комісія зауважує, що формулювання «навчання офіційними мовами ЄС» утискає російську мову, оскільки вона не є мовою ЄС. На це теж звертала увагу Лариса Ніцой. Хоч вона є автором цього формулювання, однак пізніше сама ж і пропонувала його зняти, щоб не привертати особливої уваги до російської мови, наголошуючи, що запровадивши одну з чотирьох мовних моделей ми вирішуємо питання з усіма мовами меншин і з російською теж, бо всі мовні моделі передбачають у кінцевому варіанті перехід на державну мову. Запровадивши одну з мовних моделей російська мова перестане нам загрожувати, тому формулювання «навчання мовами ЄС» можна зняти.
На жаль, Міністерство освіти, неправильно підійшло до застосування мовних моделей, а отримавши висновки Венеційської комісії, все одно під тиском нацменшин продовжує наполягати, що державна мова для меншин – це не основна мова навчання. Міністерство освіти і далі запроваджує концепцію, за якою для меншин в Україні державна українська мова так і лишається додатком, як іноземна.
Лариса Ніцой, для «Главкома»
Читайте також:
Коментарі — 0