ЗНО за бажанням? Які іспити складатимуть випускники шкіл цього року

Верховна Рада скасувала державну підсумкову атестацію (ДПА). Це стосується 11-класників та студентів професійно-технічних закладів освіти. Відповідний закон №5014 ухвалила Верховна Рада. Мета закону, відповідно до пояснювальної записки – «мінімізація ризиків захворювання на коронавірусну хворобу під час оцінювання результатів навчання учнів, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти».

Після публікації відповідного документу і у суспільстві, і у деяких ЗМІ розпочалася плутанина: то що це означає? Чи скасували ЗНО? Пояснюємо: і так, і ні…

Що означає це рішення на практиці

Фактично Верховна Рада дозволила випускникам вирішувати: чи складати ЗНО, чи просто отримати середні річні оцінки у табелі. Тобто якщо випускника задовольняють його річні оцінки, він може не проходити державну підсумкову атестацію (ДПА). «Якщо ні, або якщо випускник планує вступати до університету, то він проходить ДПА, зокрема, у формі ЗНО», – роз’яснює Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

«Якщо випускник не планує вступати до закладу вищої освіти, то йому не обов’язково проходити ЗНО. Йому достатньо пройти державну підсумкову атестацію. ЗНО буде обов’язковим лише для тих, хто планує вступати у виші», – пояснює у коментарі «Главкому» суть новацій освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

«Раніше всі складали державну підсумкову атестацію у формі ЗНО, тобто для всіх були однакові екзамени. Тільки хтось зі своїми результатами ЗНО йшов далі, вступав до вишів, а хтось просто отримав свої результати в атестат», – зазначила Наталя Піпа, нардеп фракції «Голос». Парламентарка уточнила, що цьогоріч ЗНО фактично складатимуть за бажанням.

Нардеп також нагадала, що цього року на ЗНО треба складати чотири екзамени. «Випускник обирає, які саме, але серед них обов’язково мають бути українська мова або мова і література, а також математика. Решту предметів учень обирає за бажанням. Мене часто питають, мовляв, для чого математика гуманітарію. Але ж гуманітарій робить покупки на базарі, планує власний бюджет!», – пояснює обов’язковість здачі цього предмету нардеп.

У свою чергу освітній омбудсмен Горбачов закликає звернути увагу на один нюанс. У соцмережах шириться теза про те, що для випускників шкіл, які мають намір вступати у виші закордоном, достатньо лише ДПА, а ЗНО потрібно лише для тих, хто здобуватиме освіту в Україні.

Горбачов підкреслює: це не так. «Тим, хто планує вступати у закордонні виші, я все ж таки рекомендую складати ЗНО. Дуже багато іноземних вишів запитують саме державний сертифікат оцінювання, тобто результати ЗНО», – підкреслив він.

«Діти включали Zoom і лягали спати»

Фактично ухвалений парламентом закон дублює минулорічний. «Торік було точнісінько те саме, ухвалений закон із точністю повторює минулорічний. Єдине – минулого року закон було ухвалено аж у червні, цього року це зробили вчасно. В умовах спалаху коронавірусу це рішення, може, і не ідеальне, але цілком прийнятне», – нагадує Сергій Горбачов.

Омбудсмен також зауважив, що за досвідом минулого року державну підсумкову атестацію обирає значно менша частка випускників, ніж ЗНО. «На зовнішнє оцінювання йдуть понад 80% випускників шкіл», – зазначив він.

У Наталі Піпи з фракції «Голом» інша думка. Вона підкреслює, що ухвалений парламентом закон фактично означає одне: хто не вчився – не вчитиметься і далі. «Я не підтримала цей законопроект. Скажу чесно, минулого року я голосувала за, бо дуже боялася збільшення захворюваності коронавірусом. Досвід минулого року показав, що складання ЗНО жодним чином не збільшило захворюваність на Covid-19», – зазначила вона.

Нардеп також зауважила, що не сприймає аргументів, на кшталт таких, що прибиральницям чи офіціантам краща освіта не потрібна. «Я вважаю, що це не так. По-перше, вони можуть передумати і вирішити вступати у виш на наступний рік чи через рік. По-друге, країна потребує освічених громадян. Ми ж транслюємо у суспільство: не хочете вчитися – не вчіться. Бували випадки, коли діти включали Zoom і лягали на весь день спати», – пояснила свою позицію Піпа.

Нардеп наголосила, що сертифікати ЗНО мають досить тривалий «термін придатності». Приміром, цьогоріч дійсними будуть сертифікати ЗНО з 2018, 2019, 2020 та поточного років.

Випускники ж минулих років, які хочуть вступати до вишів, також повинні складати ЗНО і мають можливість зробити це.

Також зовнішнє оцінювання мають можливість складати випускники минулих років, які планують цьогоріч продовжити навчання. Вступник має право обрати не більш п’яти предметів для проходження тестування.

У Центрі оцінювання якості освіти вже поінформували: основна та додаткова сесії ЗНО цього року відбудуться у заплановані терміни незалежно від рівня епідемічної небезпеки в регіонах.

Наталія Сокирчук, «Главком»