Мустафі Джемілєву – 80: найцікавіші факти з біографії
Мустафа Джемілєв присвятив усе своє життя боротьбі за право кримських татар вільно жити на своїй Батьківщині
Сьогодні, 13 листопада, дисиденту, лідеру кримськотатарського народу, колишньому голові Меджлісу кримськотатарського народу (1991–2013) дисиденту, народному депутату України Мустафі Джемілєву виповнюється 80 років. Він боровся з радянською системою за повернення свого депортованого народу в Крим, провів 15 років у російських таборах, а на знак протесту – 303 дні голодував. Кремлівський режим до 2034 року заборонив йому в’їзд до Криму.
Мустафа Джемілєв – символ єднання кримськотатарського народу та його повернення на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, за що провів 15 років у місцях позбавлення волі. Після окупації Криму Росією Мустафа Джемілєв продовжує відстоювати права свого народу.
Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак у Криму. На той час Крим перебував під німецькою окупацією.
Ай-Серез – родове село Мустафи Джемілєва, де жило кілька поколінь його пращурів. У 1930-ті роки його батьків розкуркулили й депортували з рідного села на Урал.
Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафа та його сім'я були депортовані радянською владою до Узбекистану.
Я з раннього дитинства знав, що з Криму нас підло виселили, а радянська влада — це погано
Мустафа Джемілєв – один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв'язень. Радянська влада виключила Джемілєва з ВНЗ у Ташкенті за його політичні погляди й сім разів судила. Загалом він провів у місцях позбавлення волі в Якутії 15 років.
Джемілєв – один із засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР, створеної у травні 1969 року в Москві. Після проголошення незалежності України він став активним діячем політичного життя країни.
Джемілєв неодноразово голодував на знак протесту проти грубого порушення прав людини у СРСР. Так, зокрема, наприкінці 60-х Мустафа провів 30-денне політичне голодування у Ташкентському слідчому ізоляторі.
Уперше я повернувся до Криму 1989 року, в роки перебудови, коли вже не карали за повернення на Батьківщину, але не давали можливості прописатися. Тоді там, у Криму, почався так би мовити другий фронт нашого національного руху. Люди купували будинки, потім домагалися прописки. Мітинги, протести, голодування — ось таким шляхом освоювалися.
1991-го на скликаному вперше після 1917 року національному з’їзді кримськотатарського народу – Курултаї – Мустафу Джемілєва обрали першим головою Меджлісу кримськотатарського народу. Меджліс – подібний до парламенту представницький орган кримських татар, який ставить за мету подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу, відновлення прав і національно-територіальне самовизначення.
Відповідно до нашого статуту, голова обирається на п’ять років, але мені весь час продовжували термін, і я аж до 2013 року очолював Меджліс кримськотатарського народу. Ну і одночасно я брав участь в політичному житті України.
У роки до окупації Мустафа Джемілєв як народний депутат половину часу працював у Києві, а коли не було сесій – повертався до Криму. Востаннє він був у Криму 19 квітня 2014 року. Коли виїздив з півострова на чергову сесію Верховної Ради, на одному з постів, що відокремлюють Крим від материкової України, російський офіцер зачитав Мустафі розпорядження про заборону в’їжджати на територію Російської Федерації протягом п’яти років (згодом подовжили ще на 15 років).
Там, в Криму, – майже всі мої родичі, величезна кількість друзів, не тільки кримських татар. За ці роки дуже багато моїх близьких померло там, а я не зміг поїхати на похорон. Ми впевнені, що ця окупація обов’язково скінчиться, тому що інакше бути не може. Це великий виклик взагалі світопорядку, але, мабуть, питання часу. Я думаю, що вже після повернення багато чого буде по-іншому в Криму.
Під час Кримської кризи у 2014 році Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав референдум. За підтримку територіальної цілісності України та невизнання псевдореферендуму Росія заборонила Джемілєву в'їзд до рідного Криму до 2034 року.
Війна з Україною буде початком кінця Росії та призведе до її розпаду.
Мустафа Джемілєв завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину і солідарності з правами інших поневолених народів і захисту прав людини. Наприкінці 1980-х років він очолив процес репатріації. Джемілєв виступає прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції України, утвердження в українському суспільстві засадничих принципів демократії, що є основою для відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається на свою історичну територію – Крим – складову частину Української держави.
Жоден диктатор, який пролив кров, не уникнув покарання. Україна не стане винятком. Вони відповідатимуть за кров кожного патріота. Я закликаю всюди створювати осередки спротиву. Я пишаюся вами, дорогі співвітчизники. Я пишаюсь, що я українець!
На честь лідера кримськотатарського народу названо декілька вулиць у різних містах Туреччини. Крім того, Джемілєв – почесний громадянин турецьких міст Кастамону та Кириккале.
Коментарі — 0