Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини. Згадаймо Олександра Лабунського

Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини. Згадаймо Олександра Лабунського
Олександру Лабунському назавжди 47 років
колаж: glavcom.ua

Від жовтня 2022 року Олександр Лабунський воював у лавах 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Лабунського.

Солдат Олександр Лабунський на псевдо Лабуна загинув 12 жовтня 2023 року під час бойового завдання поблизу села Синьківка в Куп’янському районі Харківщини. Захисникові було 47 років. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на платформу пам'яті «Меморіал».

Олександр був родом із міста Кременчук Полтавської області. Закінчив школу №6 та місцеве середнє професійно-технічне училище №6 – опанував професію автослюсаря. Після строкової військової служби впродовж 12 років працював у воєнізованій охороні МВС, а потім – на сталеливарному заводі. Із 2017 року був зварювальником на вагонобудівному заводі у Польщі. Вдома у вільний час ремонтував автомобілі.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік дочекався закінчення робочого контракту та у вересні 2022 року повернувся додому, щоб стати на захист України від російських окупантів. Від жовтня воював у лавах 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Був водієм.

Від жовтня 2022 року Олександр Лабунський
 воював у лавах 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ
Від жовтня 2022 року Олександр Лабунський воював у лавах 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ
фото: платформа пам'яті «Меморіал»

«Чудова людина, чоловік, син, люблячий тато. Дуже любив річку Дніпро та рідне місто. У нього була можливість залишитися у Польщі, але він сказав, що його дім – Україна, і це найкраще місце на землі. Любив проводити час на природі. Обожнював рибалити, але чомусь риба його не любила: вловить трошки для дворових котів хіба. Обожнював тварин, але вдома їх не було: у доньки алергія і атопічний дерматит. Тому нашого тата всі дворові коти та собаки чекали, він завжди їх годував. Тричі приїздив за рік додому на військових машинах, ремонтував їх за три-чотири дні і повертався назад», – поділилася спогадами дружина Вікторія.

Посмертно Лабунського Олександра Юрійовича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника на Алеї пам’яті Свіштовського кладовища рідного міста.

У воїна залишилися дружина, донька мама і тато.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також