Рятував життя бійців під обстрілами. Згадаймо військового хірурга Артема Багрія
На початку 2024 року Артем Багрій став частиною Третьої штурмової, де стабілізував і рятував життя поранених бійців
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Артема Багрія.
На фронті загинув військовий хірург 4-го окремого медичного батальйону Третього армійського корпусу Артем Багрій із позивним Кусто. Його життя обірвала ворожа авіабомба. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Четвертий окремий медичний батальйон.
На початку 2024 року Артем став частиною Третьої окремої штурмової бригади, де стабілізував і рятував життя поранених бійців. А коли сформувався 4-й окремий медичний батальйон, Кусто увійшов до складу передової хірургічної команди.
«Для всіх, хто знав його та ділив із ним бойові будні, біль цієї втрати через дії росіян є надзвичайно гострим. Друг Кусто поєднував у собі світлий характер, видатний інтелект та майстерні руки хірурга. Завдяки його зусиллям бійці отримували шанс на майбутнє та повноцінне життя, а не трагічний фінал. Честь і світла пам'ять Герою! Пам'ять про тебе буде жити вічно!» – написали в бригаді.
Бойовий медик і колишній викладач Артема Андрій Наліжитий описав загиблого як світлу й чесну людину з великим добрим серцем.
«Прекрасний молодий, перспективний хірург. Вмілий, вправний, думаючий, готовий вчитись. [...] без страху та вагання був там, де потрібно було рятувати життя українських воїнів. На стабілізаційних пунктах, під обстрілами, на передовій хірургічній групі, попри втому та виснаження, він завжди був готовий їхати працювати. Просити не доводилось ніколи. Безвідмовний», – згадував військовий.
Бойова медикиня Вікторія Ковач розповіла, що Артем завжди докладав максимум зусиль, аби врятувати бійців.
«Кожен, хто з ним працював у будь-якій справі, чітко усвідомлює, кого у нас забрала рсня. Світла людина з умілими руками і гострим розумом. Людина, яка робила так, щоб у бійців була реабілітація і майбутнє, а не пам'ять і кінець», – зазначила вона.
Побратим Ярослав Могильов зауважив, що Артем ніколи не відступав.
«Він знав що таке людяність. Для нього людина була завжди на першому місці – не накази, не звання, не заслуги. Через його руки пройшло багато болю і страждань, і він ніколи не відступався. Чесність із собою і чесність з усіма. Він не боявся бути собою», – написав чоловік.
За словами бойової медикині Вікторії Давидової, Артем завжди був добрим до всіх і вправно виконував свою роботу.
«Кусто, ти зробив надзвичайно багато для цього світу. Я якось уважно спостерігала на стабі, як тобі вдавалось вправно працювати і наскільки ти був чуйним до кожного пораненого. Хоч ми і набагато менше спілкувалися останнім часом, колись ти став одним із перших, з ким ми ділили будні життя в прифронтовому місті. Ти був надзвичайно добрим до усіх, усіх нас. Світ не усвідомлює як багато ми втратили, а ми не хочемо усвідомлювати, що тебе більше немає», – зазначила вона.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0