Україна відзначає День морської піхоти: цікава історія свята

День морської піхоти започаткували у 2014 році. Проте до 2017-го святкували 16 листопада. Чинну дату святкування 23 травня встановили у 2018 році указом президента № 145/2018 «Про День морської піхоти України».

Таким чином цього дня була закладена основа сучасної морської піхоти. Морські піхотинці успадкували найкращі бойові традиції пращурів і сьогодні героїчно обороняють Україну від російських окупантів.

Примітно, що на беретному знаку морської піхоти – меч Сагайдачного, одного з засновників морської піхоти, який воював з Москвовією.

Гаслом морської піхоти є «Вірний завжди», що означає самовіддану службу Українському народові, вірність Військовій присязі та готовність виконати поставлені завдання у будь-яких умовах.

Деякі морські піхотинці здобули безсмертну славу в боях з російськими загарбниками. Тому в цей день згадують також бойових побратимів – морпіхів, які загинули у боротьбі з противником за незалежність та мир на українській землі.

1918 року розпочалося формування першої регулярної частини цих військ – бригади морської піхоти Української Держави. Роком раніше моряки-чорноморці активно підхопили хвилю українізації в армії та на флоті колишньої Російської імперії. Першою на Чорноморському флоті українізувалася берегова частина – севастопольський півекіпаж, якою командував підполковник Володимир Савченко-Більський. Офіцери та матроси севастопольського флотського півекіпажу сформували Окремий морський курінь імені Петра Сагайдачного, який відбув з Кримського півострова, щоб посилити гарнізон у Києві.

Водночас у часи Гетьманату процес створення морської піхоти України став системним. 23 травня 1918 року гетьман Павло Скоропадський видав наказ №70 «Про початок формування бригади Морської піхоти в складі трьох полків для несення служби». Кожен полк складався з трьох куренів (батальйонів), які мали по чотири піхотні і по одній кулеметній сотні (роті). 15 липня з'явилась уніформа морської піхоти. Варто зазначити, що вояки куреня билися із більшовиками на вулицях Києва у лютому 1918 року.

1919 року сформували другий полк морської піхоти, а на базі двох полків створити дивізії морської піхоти під командуванням колишнього морського міністра Михайла Білинського. Тоді перший Гуцульський полк увійшов до складу 12-ї дивізії Київської групи Армії УНР, а пізніше до Київської збірної дивізії. Перед цим того ж року перший Гуцульський полк наступав в напрямку Христинівки на Черкащині. Це був час Офензиви на Київ-Одесу – великого наступу об’єднаних українських армій. Морські піхотинці стали жертвою епідемії тифу, яка знесилила українське військо і привела до «Трикутника смерті» в грудні 1919 року. Але вони не склали зброї, вирушивши у Перший Зимовий похід тилами денікінських і червоних окупантів.

1920 року в Армії УНР створили ще одну військово-морську частину – 1-й флотський півекіпаж, який згодом став називатися Військова флотилія. Матросів укомплектували на бронепотяг «Чорноморець», на якому 21 листопада 1920 року моряки Військової флотилії забезпечили відхід українського війська на польський бік річки Збруч в районі Підволочиська, до останнього затримуючи противників.

17 листопада 1921-го учасники рейду разом з морськими піхотинцями зазнали поразки під час бою з червоними під Малими Міньками на Житомирщині. Тоді помер один з творців морської піхоти УНР Михайло Білинський.